Reuters: дезінформація РФ у Польщі зросла більш ніж на 250%

14 серпня 2026 р. 20:36

14 серпня 2026 р. 20:36

Росія суттєво посилила онлайн-дезінформаційну кампанію в Польщі. Для цього вона використовує суперечку між Варшавою та Києвом навколо Волинської трагедії , щоб посилити напруження між Україною та її ключовим союзником. Про це повідомляє Reuters із посиланням на польських посадовців і дослідників.

Більшість таких повідомлень поширюють польською мовою в соцмережах. Вони також спрямовані на розпалювання негативного ставлення до українських біженців. Опитування свідчать про зростання підтримки праворадикальних сил напередодні парламентських виборів 2027 року.

В основі суперечки лежить Волинська трагедія. За версією Польщі, у 1943–1945 роках українці вбили близько 100 тисяч поляків. У відповідь польські сили та підпілля провели каральні акції, під час яких загинули тисячі українців.

Напруження посилилося після того, як президент Володимир Зеленський присвоїв армійському підрозділу і м’я учасників УПА , причетних до масових убивств.

У відповідь консервативний президент Польщі Кароль Навроцький у червні позбавив Зеленського найвищої державної нагороди Польщі, ордена Білого орла. Зеленський демонстративно повернув відзнаку до канцелярії президента Польщі.

На знак солідарності свої ордени Білого орла також повернули колишні президенти України Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко.

Заступник міністра цифровізації Польщі Павел Ольшевський розповів Reuters, що після загострення суперечки російська дезінформація «вибухнула» в соцмережах і на офіційних російських медіаплатформах, зокрема в Telegram. Згодом ці меседжі почали повторювати й польські видання.

Аналіз державного Польського інституту міжнародних справ (PISM) показав, що після присвоєння Зеленським імені підрозділу обсяг антиукраїнського контенту польською мовою в X, Facebook, Instagram, TikTok та YouTube зріс більш ніж на 250%.

За словами аналітика PISM Філіпа Брийки, значна частина цього зростання, судячи з усього, була штучною. Її могли створити за допомогою ботів, щоб сформувати враження різкого зростання антиукраїнських настроїв.

Аналітики зазначають, що такі кампанії здебільшого не поширюють неправдиву інформацію. Натомість вони привертають більше уваги до вже наявної суперечки. Це може бути новою тактикою російської дезінформації.

Москва заперечує причетність до таких кампаній. У заяві для Reuters посольство Росії у Варшаві повідомило, що «Російська Федерація не втручається у відносини між іншими державами». Там також заявили, що звинувачення в поширенні дезінформації для підриву підтримки України є безпідставними.

Оскільки такі кампанії ґрунтуються на реальних подіях, експертам складніше їх виявляти та протидіяти їм, ніж звичайним фейкам. «Подія реальна, але її інтерпретацію нав'язує зовнішній актор», пояснив аналітик незалежного дослідницького проєкту Info Ops Poland Foundation Войцех Покора.

Польща залишається надійним союзником України у війні проти Росії. Однак опитування показують, що ставлення поляків до українців погіршується.

Згідно з опитуванням IBRiS, опублікованим на початку минулого місяця, 33,6% респондентів заявили, що їхнє ставлення до українців погіршилося через суперечку навколо подій Другої світової війни.

Інше опитування IBRiS показало, що підтримка продовження військової допомоги Україні впала до 52%. У 2022 році цей показник становив 78%.

Експерти зазначають, що негативне ставлення до України не можна пояснити лише зовнішнім впливом. На нього також впливають втома від перебування в Польщі приблизно 1,8–1,9 млн українських мігрантів, суперечки навколо імпорту зерна та пам'ять про події Волинської трагедії.

За словами Ольшевського, потік дезінформації навколо цієї суперечки «впав на сприятливий ґрунт».

Соціологи вважають, що політика щодо українців може стати одним із ключових питань виборчої кампанії. Опитування свідчать, що проєвропейському уряду Туска може бути складно втримати владу на наступних виборах.

У 2025–2026 роках у Польщі викрили групу, яка організовувала антиукраїнські акції на замовлення РФ. Через інформаційне загострення зростає кількість випадків ворожості до українців: за перше півріччя 2026 року польська поліція отримала 180 повідомлень про можливі злочини на ґрунті ненависті, що більш ніж на 30% перевищує показник за аналогічний період 2025 року.

Про те, як історична пам'ять, політичні рішення та російський вплив переплітаються у польсько-українських відносинах, пише викладач КНУ імені Тараса Шевченка, доктор філософії з журналістики Петро Катеринич у статті ZN.UA « Орден розбрату. Анатомія політичного демаршу ».

Світ