NYT розкрив масштабну операцію Кремля проти Молдови

14 серпня 2026 р. 21:36

14 серпня 2026 р. 21:36

Кремль розгорнув проти Кишинева одну з найбільш масштабних гібридних операцій за межами України. Видання The New York Times оприлюднило докладне розслідування про втручання Росії у справи Молдови.

Наприкінці 2025 року президент РФ Володимир Путін на закритому брифінгу з військовими командувачами окреслив мету Кремля на 2026 рік: «розвал НАТО та ЄС зсередини». Про це виданню розповіли посадовці двох країн, обізнані з деталями зустрічі. За словами західних розвідників, у пріоритетах Кремля підкорення Молдови посідає друге місце після України.

Влітку 2025 року Росія організувала табір на курорті в західній Сербії. Його замаскували під оздоровчий заклад із назвою «Relax and Have Fun». Учасникам, більшість із яких були молдованами, платили по 400 доларів за триденний або чотириденний курс.

За словами молдовського прокурора Сергія Заму, який понад рік розслідує справи про втручання у вибори, у таборі людей навчали проривати поліцейські кордони, підпалювати будівлі та поводитися зі штурмовими гвинтівками. За даними розвідок трьох країн, кураторами табору були офіцери російської військової розвідки ГРУ.

Подібний табір діяв і під Москвою. Там понад 100 молодих молдован навчали виготовляти саморобну вибухівку та керувати дронами зі спеціальними кріпленнями для боєприпасів.

Учасник боснійського табору Максим Рошку розповів у суді, що російський інструктор побив його та вибив зуб за відмову брати участь у тренуванні.

У жовтні 2024 року трьох учасників боснійського табору затримали на кордоні. У них виявили компоненти для дронів, призначених для скидання гранат, а також методичку під назвою «Русская кухня: азбука домашнего терроризма».

Паралельно Кремль профінансував широку схему підкупу виборців. Її курирував ізраїльсько-молдовський олігарх Ілан Шор, який переховується в Росії.

За даними трьох західних розвідників, Шор підпорядковується Сергію Кирієнку, високопосадовцю адміністрації Путіна, який відповідає за країни у сфері впливу Кремля.

Схему розробили та координували зі Сколково, кремлівського інноваційного центру під Москвою.

Витік документів фінансової компанії Шора, які переглянуло видання, показав, що до операції залучили понад 150 тисяч молдован. Для координації створили 240 Telegram-ботів. Учасників поділили на кілька рівнів: «симпатики», 35 тисяч «активістів» і 1,2 тисячі «локальних менеджерів».

Лише за чотири місяці до референдуму про вступ до ЄС у 2024 році через цю мережу виплатили майже 20 млн доларів 38 тисячам активістів.

Минулого місяця Євросоюз запровадив санкції проти чотирьох молдован, пов’язаних зі схемою Шора. Серед них був активіст Юрій Вітнянський. За даними ЄС, він щомісяця отримував виплати від Шора та брав участь у спробах «дестабілізувати й повалити конституційний лад».

Згідно з документами, Вітнянський отримував приблизно 2,3 тисячі доларів за одну виплату.

До кампанії залучили й духовенство. Із літа 2024 року сотні православних священників їздили в паломництва до Росії. Там вони підписували контракти та отримували дебетові картки російського Промсвязьбанку, пов’язаного з Міноборони РФ.

У документах священники фігурували як працівники пов’язаної з Кремлем організації «Євразія». До її ради входить Шор. За приблизно 1 тисячу доларів священники мали закликати парафіян голосувати проти вступу Молдови до ЄС.

Один зі священників, отець Павел Петров, за кілька тижнів до виборів 2024 року виступив із амвону. Він заявив: «Демократія? Яка демократія нав’язує вам весь той бруд, який вони привезли з Європи?» Після цього він почав говорити про «Содом і Гоморру».

28 вересня 2025 року, у день парламентських виборів, Росія спробувала одночасно задіяти всі підготовлені інструменти. Навчені в Сербії бойовики із жовто-синіми пов’язками готувалися влаштувати заворушення в Кишиневі. Деякі з них мали при собі запалювальні суміші. Паралельно хакери зламали центральну виборчу комісію Молдови.

Молдовська влада заздалегідь провела сотні обшуків і затримань серед учасників таборів та отримувачів виплат від Шора. Кіберфахівці за підтримки західних партнерів також відбили атаку на виборчу систему.

Партія президентки Маї Санду перемогла, набравши трохи більше 50% голосів. Значною мірою результат забезпечила молдовська діаспора.

Радник президентки з питань нацбезпеки Станіслав Секрієру заявив виданню, що Росія прагне використати Молдову «як плацдарм для ворожих дій проти України, а також проти її головного оборонного та фінансового союзника, ЄС».

За його словами, саме тому Росія в останні кілька років виділила на ці операції безпрецедентні ресурси.

Речник Кремля Дмитро Пєсков відкинув звинувачення у втручанні. Він назвав їх «неправдивими твердженнями, які не мають під собою жодних підстав».

Кремль не зупинив кампанію після виборів. Навесні 2026 року російські ракети атакували енергетичну інфраструктуру, що постачає електроенергію в Молдову. Це спричинило забруднення водойм і перебої з електропостачанням. Дрони РФ також вивели з ладу лінію електропередач в Україні, яка забезпечує до 70% електроенергії Молдови. Через це у Кишиневі сталися блекаути.

Директор Агентства з кібербезпеки Молдови Михайло Лупашку підсумував: «Ми виграли битву, але ми ще не виграли війну».
Російські ракети та дрони регулярно порушують повітряний простір Молдови під час атак на Україну. Від початку повномасштабної війни країна зафіксувала 60 таких випадків . Кількість інцидентів зростає: 5 випадків припали на 2022 рік, 4 на 2023-й, 15 на 2024-й, 21 на 2025-й і ще 15 лише до 28 липня 2026 року.

Такі випадки тривають і зараз. 10 серпня під час атаки РФ на Одещину російський безпілотник увійшов у повітряний простір Молдови , після чого повернувся в Україну. У грудні 2024 року молдовська влада також підтвердила проліт російської ракети над територією країни під час масованого удару по Україні.

Світ