До 30 років колонії за інтерв'ю та політичні ініціативи: в Ірані ухвалили резонансний документ про «іноземний вплив»

16 серпня 2026 р. 18:49

16 серпня 2026 р. 18:49

Парламент Ірану у неділю 16 серпня ухвалив у першому читанні загальні принципи законопроєкту, який криміналізує інтерв'ю та будь-які інші контакти із засобами масової інформації, визнаними ворожими для Ісламської Республіки. Зокрема, такими визнані американські та ізраїльські ЗМІ або видання, що фінансуються цими країнами, інформує агентство Reuters .

Деталі законопроєкту

Член судової та правової комісії парламенту Ірану Осман Саларі уточнив для інформаційного агентства Mizan, що окремі положення документа, спрямованого на протидію впливу іноземних розвідувальних служб, ще мають бути обговорені та затверджені, тому оприлюднені деталі поки не є остаточними. Втім, запропонована законодавча ініціатива передбачає чітку систему покарань за взаємодію із закордонними структурами:

• За інтерв'ю та участь у дискусіях із ворожими медіа — позбавлення волі на строк від 6 місяців до 2 років.
• За контакти з іноземними посольствами, офісами міжнародних організацій чи іншими неіранськими установами без повідомлення та письмового дозволу Міністерства закордонних справ — штраф та позбавлення певних соціальних прав.

Повністю забороненими вважатимуться також передача будь-якої інформації іноземцям без схвалення спецслужб та наукова співпраця з закордонними інституціями поза затвердженим урядовим переліком.

До 30 років в'язниці

Документ передбачає суттєве посилення покарання за економічні злочини, вчинені під керівництвом або наглядом іноземців. Найсуворіші санкції чекають на тих, хто висуватиме політичні чи законодавчі пропозиції під керівництвом іноземних розвідувальних служб, якщо такі дії завдають шкоди безпеці або незалежності Ірану. За це передбачено ув'язнення на строк до 30 років із розглядом справ у Революційних судах (спеціальних трибуналах, що розглядають справи про державну зраду та загрози режиму).

Прецедент

Законопроєкт розглядатиметься в парламенті постатейно, і після схвалення остаточного тексту його має затвердити Рада охоронців конституції (надзвичайний орган, що перевіряє закони на відповідність нормам ісламу та конституції), після чого він набуде чинності. Це не перша спроба Тегерана криміналізувати співпрацю з іноземними структурами: у 2025 році, після 12-денної війни з Ізраїлем, в країні вже було ухвалено закон, що посилив відповідальність за ймовірну співпрацю з ворожими державами. Свідченням практичного застосування таких норм стало засудження цього місяця іранської фотожурналістки Ялди Моаєрі до 15 років ув'язнення за звинуваченнями, які включали надання інтерв'ю ворожим медіа та передачу фотографій організаціям, пов'язаним із США та Ізраїлем.

Нагадаємо, що раніше понад 90 мільйонів іранців, виснажених руйнівними авіаударами та глибокою фінансовою кризою, зустріли новину про можливий мир із пригніченою надією на стабільність. Протягом активної фази бойових дій авіація США та Ізраїлю уразила понад 13 тисяч стратегічних об'єктів на іранській території. Військові удари не лише не призвели до повалення чинного режиму, а й зробили фінансову кризу в країні ще страшнішою. І навіть більше — війна, фактично, врятувала диктатуру від масштабної внутрішньої кризи легітимності, яка загрожувала режиму через масові протести.

Світ