Союзники США в Азії побоюються ненадійності Трампа та налагоджують альтернативні партнерства — Politico

20 серпня 2026 р. 08:32

20 серпня 2026 р. 08:32

Зневажливе ставлення адміністрації президента США Дональда Трампа до Південної Кореї змушує американських союзників в Азії переосмислити, наскільки вони можуть покладатися на Сполучені Штати в питанні оборони. Американські союзники в регіоні почали шукати підтримки один в одного, щоб зменшити залежність від Вашингтона, пише Politico .

Трамп заявив цього тижня, що скорочує масштаб спільних військових навчань із Південною Кореєю, а також оголосив, що цього року планує зустрітися з лідером КНДР Кім Чен Ином. За словами азійських дипломатів та інших джерел видання, це змушує країни регіону прискорювати зростання видатків на оборону та налагоджувати альтернативні партнерства.

“Очікуйте переорієнтації на самодостатність. Оборонні технології США досі є найкращими. Країнам, які вже повністю на них орієнтуються, не було б економічно вигідно змінювати курс або диверсифікувати свої джерела через проблеми з сумісністю та технічним обслуговуванням. Але я вважаю, що ті, хто має таку можливість, будуть більше інвестувати у власну оборону, щоб у довгостроковій перспективі зменшити залежність від «парасольки» США”, — зазначив один з азійських дипломатів.

Це особливо актуально, оскільки такі кроки Трампа щодо Південної Кореї були тактикою тиску, пов’язаною з цілком іншим конфліктом: війною США з Іраном.

“Цей крок Трампа викликає резонанс не лише в Південній Кореї, а й у всьому Індо-Тихоокеанському регіоні, оскільки всі замислюються, чи є їхні відносини зі Сполученими Штатами такими ж нестабільними, як у корейців”, — зазначив аналітик Ян Бжезінський.

Ще в грудні минулого року міністр війни США Піт Гегсет називав Південну Корею “зразковим союзником”, гідним “особливої прихильності”. Очевидна переоцінка цих відносин є черговою ознакою того, що Трамп може швидко змінити своє ставлення до давніх партнерів у регіоні. У травні президент США відклав продаж зброї Тайваню на суму $14 мільярдів, назвавши це “козирем” у переговорах із китайським лідером Сі Цзіньпіном.

США вже давно працюють над зміцненням альянсів в Азії як над противагою посиленню військових позицій Пекіна. Однак протягом останніх місяців адміністрація Трампа, здається, почала вважати це менш важливим. Тим часом азійські країни вже інвестують у власний оборонний потенціал.

Рішення щодо Південної Кореї може прискорити цей перехід. Сеул продемонстрував, що розглядає дії та підхід адміністрації Трампа як образу.

Міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хюн заявив у середу, 19 серпня, що південнокорейський уряд заздалегідь не попереджали про рішення Трампа скоротити тривалість навчань. Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон намагається відновити військові зв’язки з США шляхом спільних переговорів із представниками адміністрації Трампа.

“Переговори стають хаотичними”, — зазначило джерело Politico, додавши, що Міністерство оборони Південної Кореї та американські війська в країні “здивовані та наразі не мають жодних конкретних планів”.

Водночас Лі вже шукає інших партнерів.

“Він веде переговори з африканськими країнами, країнами Перської затоки та Японією, щоб розширити зв’язки. Такий конфлікт лише підкреслить, що Республіка Корея має продовжувати це робити”, —  сказала колишня чиновниця США, яка в адміністрації Джо Байдена займалася питаннями Північної Кореї та регіону, Чон Пак.

Наполягання Трампа на відновленні гучних переговорів із північнокорейським лідером, з яким він тричі зустрічався під час свого першого терміну, відбувається на тлі того, як ядерна авторитарна КНДР прискорює темпи випробувань балістичних ракет та посилює погрози на адресу сусідів.

Відправлення цього тижня єдиного американського авіаносця, що базується в Азії, на Близький Схід також змушує союзників замислитися над тим, наскільки серйозно США налаштовані запобігати потенційним актам агресії.

“Останні сигнали дедалі більше нагадують відхід США, але співпраця, безперечно, триває. Ключовим питанням дедалі частіше стає не намір США, а їхня здатність підтримувати обіцяний рівень присутності”, — зазначив інший азійський дипломат.

Азійські країни мають певні можливості захистити свої оборонні потужності, зокрема, постачання військової техніки, від ризику стати розмінною монетою в майбутніх політичних суперечках із Вашингтоном.

Це може передбачати інвестиції в системи протиповітряної та протиракетної оборони, посилення захисту військових об’єктів та розширення співпраці з австралійськими та європейськими збройними силами. Розширення арсеналів Китаю та Північної Кореї, що складається зі звичайних балістичних ракет великої дальності та гіперзвукових ракет, підвищило вразливість військової інфраструктури азійських країн, яку раніше вважали захищеною від атак. Саме тому такі інвестиції стали одним із ключових пріоритетів для багатьох держав.

У довгостроковій перспективі Південна Корея та Японія можуть розробити власні ядерні арсенали через побоювання, що вони не зможуть покладатися на підтримку з боку США як на засіб стримування.

Країни Індо-Тихоокеанського регіону вже налагоджують альтернативні оборонні партнерства. У червні Японія та Філіппіни уклали угоду, яка створює надійний ланцюг постачання для спільних військових навчань, а в травні Індія та В’єтнам започаткували ініціативу зі спільного виробництва озброєння.

“Токіо постійно повторює, що американсько-японський альянс є наріжним каменем оборонної політики Японії, але наразі це зводиться лише до порожніх слів. Японія дедалі частіше бачить себе лідером коаліції союзників США, висловлюючи глибоке занепокоєння щодо довгострокових зобов’язань Сполучених Штатів у регіоні”, — зазначає колишній спеціальний помічник з політичних питань у посольстві Японії у Вашингтоні Юкі Тацумі.

Уряди азійських країн відчувають дедалі більшу необхідність вживати таких заходів через навантаження, яке війна США з Іраном створює для американських збройних сил, а також через вичерпання запасів ключових боєприпасів, необхідних у будь-якому можливому конфлікті з Китаєм, зазначив третій дипломат.

“Зобов’язання США виглядають більш умовними, транзакційними та вразливими до того, що їх можуть витіснити події в інших регіонах. Це викликає сумніви щодо того, чи зможуть США дотримуватися свого заявленого пріоритету присутності в Індо-Тихоокеанському регіоні в умовах кризи на декількох театрах військових дій”, — додав співрозмовник видання.

Поява нових оборонних груп може підсилити давню кампанію Пекіна, спрямовану на те, щоб відірвати азійські країни від усталених альянсів, де домінують США. Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї може виступити за стратегію оборони Південної Кореї, менш залежну від США, під час дводенного візиту до Сеула .

“Китайське керівництво вже давно шукає можливість роз’єднати США з їхніми двома найважливішими союзниками в регіоні: Південною Кореєю та Японією. Час, який президент США обрав для критики південнокорейського керівництва, дасть Ван Ї можливість ще більше вбити клин між Вашингтоном і Сеулом”, — зазначив колишній посол США в Китаї Ніколас Бернс.

Надзвичайний та повноважний посол України Сергій Корсунський порівняв нові заяви Трампа щодо КНДР із вибухом, якщо не ядерної, то достатньо потужної бомби: Трамп проголосив Кім Чен Ина людиною, з якою в нього “дуже добрі стосунки”, та визначив, що військові навчання США з Сеулом “посилають неприйнятний і ворожий сигнал” КНДР.

Американський лідер демонструє прихильність до Кім Чен Ина, водночас ставлячи під сумнів готовність Вашингтона безумовно підтримувати партнерів. Що означають такі сигнали з боку США та чи не стає український досвід попередженням для регіону, Корсунський аналізував у статті “Кім Чен Ин — друг Трампа. Кому тоді чекати на допомогу США? ”

Світ