Росія почала нову хвилю диверсій на збройових заводах по всій Європі - ЗМІ

24 серпня 2026 р. 06:15

24 серпня 2026 р. 06:15

Про це із посиланням на дані західної розвідки повідомляє The Telegraph , передає Укрінформ.

На думку представників розвідки, такі дії, судячи з усього, розраховані так, щоб не спровокувати застосування статті 5 - положення НАТО про взаємну оборону.

Цього тижня Латвія затримала трьох своїх громадян за підозрою у підпалі заводу Milrem Robotics з виробництва дронів у сусідній Естонії. Ця компанія постачає наземні роботизовані комплекси для Збройних сил України. Тоді прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявила, що слідчі з’ясовують, чи був це акт саботажу та чи причетна до нього Росія.

Підпал на підприємстві Milrem не перший можливий або підтверджений акт саботажу проти ланцюгів постачання української армії на території країн НАТО. Окрім підпалу в Естонії, лише цього місяця потужний вибух пролунав на заводі компанії EMCO - одного з найбільших приватних виробників зброї в Болгарії, який виготовляє 155-міліметрові артилерійські боєприпаси для України. Пожежа почалася через загоряння вантажівки, припаркованої поблизу складського приміщення.

Через три дні подібний вибух стався на заводі з виробництва боєприпасів компанії KNDS Ammo Italy у місті Коллеферро. Цього разу причиною, як повідомляється, стала пожежа, що спалахнула на дільниці з переробки пороху. Італійські та болгарські офіційні особи намагалися применшити будь-яку можливу причетність Росії до цих інцидентів.

Раніше цього року пожежа практично знищила чеський завод, що виробляв дрони та тепловізійну оптику для України. У ході розслідування щодо причетності Росії затримали чотирьох підозрюваних.

Литва також висунула звинувачення проти шести осіб через спробу підпалити завод, що постачає до Києва радіосканери.

Однак Росія дуже рідко залишає докази, які б дозволили безпосередньо пов’язати ці атаки з Москвою. В оцінці західних розвідок йдеться, що російська військова розвідка (ГРУ), яка раніше здійснювала операції на іноземній території за допомогою висококваліфікованих агентів, тепер перейшла до залучення злочинних угруповань.

У березні минулого року голова Служби державної безпеки Латвії (VDD) Нормундс Мієзіса сказав: «З нашого досвіду, ми не бачимо, щоб офіцери ГРУ фізично приїжджали сюди, до нашої країни. Ні, вони залишаються в Росії, де їм безпечно. Вони не ризикують ні своєю оперативною, ні фізичною безпекою».

Натомість офіцери ГРУ через месенджери, такі як Telegram, налагоджують контакти з інформаторами злочинних угруповань, які виступають посередниками в цільовій країні. Саме ці посередники розподіляють завдання серед новобранців, яким платять у криптовалюті і які часто навіть не підозрюють, що працюють на росіян.

Такі атаки, замовлені Кремлем, розглядаються як навмисний хід, спрямований на сіяння розбрату серед союзників по НАТО та для підриву підтримки України. Східні країни-члени альянсу, такі як Польща чи країни Балтії, голосно засуджують агресію Росії в Європі. Водночас країни, розташовані далі на захід, такі як Італія та Німеччина, часто не бажають пов’язувати ці інциденти з Москвою через побоювання ескалації конфлікту.

Саме цей розкол між західними союзниками Кремль і намагається використати.

З кожною новою диверсією, яка залишається безкарною, росіяни збирають розвідінформацію про реакції всередині країн НАТО. На тлі цього генсек НАТО Марк Рютте часто попереджає Росію, що її ймовірні диверсійні атаки є «безрозсудними та небезпечними», і наполягає на тому, щоб реакція альянсу була «чіткою, швидкою та рішучою».

Колись європейські дипломати та військові могли використовувати непублічні канали зв’язку з Москвою для управління ескалацією конфлікту, розуміючи, що жодна зі сторін не бажає вступати у війну одна з одною. Однак багато з цих таємних каналів зв’язку перестали функціонувати після вторгнення Росії в Україну.

Оскільки, за словами Рютте, Кремль готується до застосування сили проти НАТО «впродовж п’яти років», західні чиновники розглядають цю гібридну атаку як потенційний провісник.

Представник НАТО заявив: «НАТО продовжує зміцнювати свою стійкість, а також застосовує й удосконалює наявні в нашому розпорядженні інструменти для протидії гібридним діям. Ми продовжуємо відстежувати зловмисні дії, спрямовані проти членів Альянсу. На кожному етапі ми гарантуємо, що Альянс буде готовий стримувати будь-яку загрозу та захищатися від неї, а також гарантувати безпеку нашого мільярда громадян».

Як повідомляв Укрінформ, російський лідер Володимир Путін може спробувати перевірити рішучість НАТО обмеженим нападом на країну-союзницю впродовж наступних кількох років.

Світ