Найбільші НПЗ Казахстану відмовилися продавати бензин Росії через санкції

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Найбільші НПЗ Казахстану відмовилися продавати бензин Росії через санкції

26 серпня 2026 р. 19:13

26 серпня 2026 р. 19:13

Найбільші НПЗ Казахстану не використали виділені їм квоти на постачання бензину до Росії. Про це Reuters повідомило з посиланням на чотири джерела в галузі, повідомляє The Times of Central Asia.

У липні Казахстан формально збільшив квоту на експорт бензину до Росії вдвічі, до 45 656 тонн. Але виробники не змогли або не захотіли використати весь дозволений обсяг.

Павлодарський нафтохімічний завод отримав дозвіл на експорт 17,5 тисячі тонн бензину А-92, але не скористався цією квотою.

НПЗ «Конденсат» міг експортувати 24 156 тонн бензину А-92 і ще 4 тисячі тонн А-95. Фактичні поставки виявилися значно меншими. У липні завод відправив до Росії лише 8 697 тонн бензину, а до Узбекистану ще 2 399 тонн.

Для порівняння, у квітні-червні 2025 року автомобільний бензин на експорт, крім «Конденсату», постачав також Шимкентський НПЗ. Тоді він відправив за кордон 73 260 тонн. Цього року таких поставок немає, що позначилося на загальній статистиці експорту.

Є кілька причин, чому казахстанські постачальники не поспішають продавати пальне Росії. Серед них проблеми з оплатою через російські банки та ризик потрапити під західні санкції.

«Ніхто не хоче потрапити під санкції», сказало одне з джерел агентства.

Ще одна причина полягає у ситуації на самому казахстанському ринку. Країні зараз не вистачає моторного пального. Попит сезонно високий, а сусідні держави також стикаються з дефіцитом після проблем із постачанням у Росії.

Утім, Казахстан поки може балансувати внутрішній попит і пропозицію бензину завдяки власним нафтопереробним потужностям і доступній сировині.

Бензин з Атирауського НПЗ до того ж виявився занадто дорогим для російських покупців. Тонна А-92 коштує 1100–1200 доларів, або приблизно 101,3 тисячі рублів. Це на 43% дорожче за поточну ціну на Санкт-Петербурзькій товарно-сировинній біржі, де тонна бензину коштує близько 70 828 рублів.

За оцінкою директора із зовнішніх комунікацій NEFT Research Дмитра Прокоф'єва, російське виробництво бензину зараз покриває лише дві третини внутрішнього попиту.

За оцінкою Rystad Energy, обсяги переробки нафти в Росії зараз приблизно на 30% нижчі за сезонну норму. Вони становлять близько 4 мільйонів барелів на день.

Дефіцит бензину в Росії посилився після серії українських ударів по НПЗ. У червні Москва вперше за тривалий час почала шукати великі обсяги бензину за кордоном і домовлялася з Казахстаном про імпорт близько 50 тисяч тонн А-92. У серпні ситуація погіршилася: бензин був доступний менш ніж на третині російських АЗС , а дефіцит А-95 охопив навіть Москву . Росія почала нарощувати імпорт із Туреччини та Індії, хоча привезене пальне обходиться значно дорожче за російське.

Для Казахстану постачання до Росії стало окремою проблемою через ризики для власного ринку та санкційні обмеження. Докладніше про наслідки ударів по російській нафтопереробці та їхній вплив на паливний ринок у статті ZN.UA « Від палаючих НПЗ до морської блокади: нова стратегія тиску на Росію » пише президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар .