Одинадцять країн ЄС вимагають скасувати право вето при ухваленні рішень у зовнішній політиці

01 вересня 2026 р. 13:56

01 вересня 2026 р. 13:56

Про це повідомляє Euronews , передає Укрінформ.

Група з 11 країн Європейського Союзу об’єднала зусилля, щоб вимагати припинення «обструктивного» вето, яке паралізувало зовнішню діяльність блоку в останні роки.

«Культура консенсусу Союзу є важливим джерелом його легітимності. Тому ми продовжуємо прагнути до консенсусу, де це можливо», – йдеться у листі, адресованому високій представниці ЄС Каї Каллас.

В листі додається, що необхідно забезпечити, щоб ця «культура консенсусу сприяла спільним діям, а не перешкоджала їм, інакше ми матимемо легітимність, але не матимемо сили».

Лист підписали Австрія, Данія, Бельгія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Люксембург, Нідерланди, Румунія, Іспанія та Швеція.

«Зовнішня діяльність Союзу стикається з фундаментально зміненим ландшафтом, сформованим стратегічною конкуренцією, зростаючою нестабільністю та спробами підірвати міжнародний порядок, заснований на правилах», – пишуть вони в документі, також надісланому тим державам-членам, які не підписали його.

Звертається увага, що «у цьому середовищі здатність Союзу захищати свої цінності та інтереси залежить від того, чи зможе він швидко та ефективно мобілізувати свою колективну політичну, економічну та дипломатичну вагу».

Зазначається, що Німеччина, найбільша держава-член, очолює заклики до реформування зовнішньої політики блоку.

Згідно з правилами ЄС, зовнішня політика суворо регулюється одностайністю, що означає, що одна країна може будь-коли зв'язати руки іншим 26 державам-членам.

Ця схема неодноразово повторювалася протягом 16-річного перебування на посаді прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Перш ніж втратити владу в квітні, Орбан регулярно використовав право вето, щоб домогтися поступок та просувати свої інтереси.

Ґрунтуючись на уроках, отриманих за роки правління Орбана, підписанти виклали п'ять принципів, які, на їхню думку, мають спрямовувати та покращувати спільну зовнішню політику блоку:

• Підтримувати принципи щирої співпраці та взаємної солідарності;
• Збільшувати використання конструктивного утримання замість вето;
• Утримуватися від пов'язування рішень зовнішньої політики з питаннями, які «по суті не мають до них відношення»;
• Вивчати варіанти в рамках договорів ЄС для переходу від одностайності до кваліфікованої більшості;
• Навести «обґрунтовані вагомі причини» для блокування такого кроку.

«Правова база для всіх п'яти принципів вже існує. Тільки від нас залежить, чи втілити їх у життя та таким чином просувати нашу зовнішню політику», – йдеться в листі.

Як повідомляв Укрінформ, Орбан в березні заявив журналістам, що не підтримуватиме рішень ЄС в інтересах України , допоки не відновиться транзит російської нафти трубопроводом «Дружба».

Тоді ж федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що продовження блокування прем’єром Угорщини Віктором Орбаном кредиту ЄС на 90 млрд євро для України є грубим порушенням лояльності між державами ЄС і матиме наслідки, зокрема під час формування нового бюджету.

Голова Європейської ради Антоніу Кошта назвав неприйнятною поведінку прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана у зв'язку з блокуванням кредиту для України і наголосив, що неприпустимо пов'язувати його розблокування з обставинами, які не залежать від ЄС або України.

Фото: unsplash

Світ