Гренландія використовує погрози Трампа для зміцнення позицій в Арктиці та залучення інвестицій — WSJ

08 вересня 2026 р. 12:28

08 вересня 2026 р. 12:28

Гренландія використовує погрози з боку президента США Дональда Трампа для зміцнення своїх позицій як стратегічного арктичного оплоту та залучення інвестицій від європейських союзників, пише WSJ .

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн відвідала Гренландію в понеділок, 7 вересня, і пообіцяла інвестиції на суму 200 мільйонів євро (приблизно $230 мільйонів), у галузі видобутку корисних копалин, супутникового зв’язку та відновлюваної енергетики.

Цей крок є черговим епізодом у міжнародній боротьбі за вплив на величезний арктичний острів. Арктика набула більшого стратегічного значення, оскільки танення льоду відкриває нові морські шляхи та поступово робить родовища корисних копалин у регіоні доступнішими. Зокрема, Гренландія стала епіцентром напруженості між Європою та США через неодноразові погрози Трампа захопити острів.

У понеділок Трамп опублікував у Truth Social зображення, на якому США, Канада, Гренландія, Ісландія, Мексика та Карибські острови зафарбовані у кольори американського прапора.

Гренландія, автономна територія у складі Данії, самостійно керує своїми внутрішніми справами. Острів вийшов зі складу ЄС у 1985 році за результатами референдуму, але підтримує тісні зв’язки з Євросоюзом через угоди про рибальство та співпрацю у сфері розвитку.

Виступаючи в Нууку разом із прем’єрами Данії та Гренландії, фон дер Ляєн наголосила, що підписана спільна декларація свідчить про те, що арктичний острів обрав Європу.

“Я вважаю, що це відображає чіткий вибір Гренландії на користь зміцнення зв’язків з Європейським Союзом відповідно до ваших цінностей, вашої свободи та ваших інтересів”, — сказала фон дер Ляєн.

Нові інвестиції ЄС включають проєкт із розширення супутникового покриття та покращення доступу до інтернету у віддалених районах острова, а також два гірничодобувні проєкти, спрямовані на забезпечення критично важливих сировинних ресурсів.

Попри те, що острів серйозно стурбований погрозами з боку США, йому вдалося використати цей напружений момент, щоб домогтися поступок від своїх друзів.

Минулого року Данія оголосила про додаткові військові видатки на суму понад $6,5 млрд для посилення безпеки в Арктиці та Північній Атлантиці, зокрема, в Гренландії. Копенгаген також виділив додаткові $250 млн до 2029 року на підтримку інфраструктури, охорони здоров’я та економічного зростання.

ЄС запропонував понад удвічі збільшити фінансування, виділене для Гренландії в межах свого довгострокового бюджету, до 530 млн євро на період 2028–2034 років.

Гренландські політики також використовують загрозу з боку США, щоб прискорити європейські інвестиції у свої гірничодобувні проєкти.

“Якщо ви не зробите пропозицію найближчим часом, це зроблять інші”, — заявив минулого тижня членам Європарламенту міністр закордонних справ Гренландії Муте Егеде.

Зростання європейських інвестицій у Гренландію висвітлює те, чого США — попри погрози з боку Трампа та пропозиції придбати острів — досі не надали: фінансування. Американські бізнесмени, деякі з них пов’язані з адміністрацією Трампа, інвестували в проєкти з розробки родовища рідкоземів на півдні Гренландії та з використання гідроелектроенергії для забезпечення роботи центру обробки даних для штучного інтелекту у віддаленому західному куточку острова. Жоден із цих проєктів, однак, не наблизився до реалізації чи до отримання будь-яких економічних вигод для гренландців.

Кампанія ЄС зі зближення з Гренландією активізувалася після того, як Ісландія минулого тижня відмовилася від нових переговорів про вступ до Євросоюзу, завдавши удару по спробах ЄС позиціонувати себе як геополітичну противагу тактиці сильного тиску Трампа.

Трамп заявляв, що Гренландія потрібна США з міркувань національної безпеки, і висловлював зацікавленість у природних ресурсах арктичного острова. Він неодноразово пропонував купити острів, хоча й не називав ціни та не пропонував конкретних угод.

Підхід Трампа до острова викликав глузування серед місцевих жителів. Більшість із них проігнорували особисто обраного президентом США посланця у Гренландії — губернатора Луїзіани Джеффа Лендрі — коли той у травні вперше відвідав Нуук.

Погрози з боку Трампа зблизили уряд Гренландії з Брюсселем.

“Це надало нам моральну підтримку, адже ми знаємо, що ЄС стоїть на нашому боці, а що ще важливіше — це стало потужним сигналом для адміністрації США, що втручання у справи Гренландії означає втручання у справи всього Європейського Союзу”, — заявив Егеде минулого тижня.

Економіка Гренландії залежить від субсидій, необхідних для забезпечення життєдіяльності населення острова, яке налічує приблизно 56 тисяч людей. Данія підтримує економіку Гренландії щорічним грантом у розмірі приблизно $620 мільйонів, а також фінансує оборону острова. Загалом субсидії від Данії та ЄС становлять майже половину бюджету Гренландії.

Арктика загалом стає центром глобальних перегонів через величезні запаси нафти та газу, що за обсягами перевищують поклади в Саудівській Аравії. Росія контролює понад 53% арктичного узбережжя . Для реалізації своїх арктичних амбіцій РФ активно відновлює покинуті радянські військові бази, розгортає нові радарні системи та нарощує підводний флот.

Як писав Петро Катеринич у статті “ Тут заборонено вмирати, а сонце не сходить місяцями: як живуть у місті, де білих ведмедів більше, ніж людей ”, попри значну військову присутність у регіоні, РФ поступово втрачає домінування у високих широтах через виснаження військ у війні проти України. Також баланс сил змінив вступ Фінляндії та Швеції до НАТО, залишивши Росію в опозиції до решти арктичних держав. Водночас Reuters повідомляло, що НАТО стикається з фінансовими та політичними викликами в питанні посилення позицій в Арктиці.

Світ