Купують дрони через маркетплейси: чому Колумбії варто звернути увагу на український досвід боротьби з БпЛА

09 вересня 2026 р. 09:41

09 вересня 2026 р. 09:41

Дрони не є новим явищем для Колумбії. Понад десять років їх застосовують парамілітарні угруповання та наркокартелі для розвідки, перевезення вантажів і атак на урядові сили. Поліція та Збройні сили вже мають кілька проєктів із захисту від дронів, однак чітке розуміння того, які саме системи потрібні, залишається абстрактним.

Водночас, як пише постдокторська дослідниця Канадського Інституту Глобальних Справ Олена Крижанівська у статті , колумбійські військові зацікавлені у вивченні українського досвіду боротьби з дронами. Наразі, коли політичний клімат у країні став сприятливішим, Україна має хорошу можливість посилити свою присутність у південноамериканському регіоні.

Авторка зазначає, що у 2025 році незаконні збройні формування Колумбії налічували понад 27 тисяч людей. Вони заробляють на наркоторгівлі та незаконному видобутку цінних металів і мінералів, зокрема золота та смарагдів, фінансуючи таким чином свою діяльність протягом понад шести десятиліть конфлікту, який забрав життя більш як 450 тисяч людей.

За останній рік озброєні групи стали значно частіше використовувати дрони. Їх застосовують для атак і спостереження за територією, наведення на цілі перед ударами саморобними вибуховими пристроями, а також для скидання 60-мм гранат. Гірська та лісиста місцевість Колумбії дає бойовикам можливість приховано запускати безпілотники.

«Дрони купують через звичайні маркетплейси на кшталт Amazon чи Temu, місцевих посередників і контрабандні мережі, а потім переобладнують їх для бойового застосування», — йдеться у статті.

За інформацією Міністерства оборони Колумбії, у 2025 році в країні зафіксували 8395 атак із використанням озброєних дронів. З них 333 виявилися результативними, що на 445% більше, ніж роком раніше. Найбільш резонансний випадок стався 21 серпня 2025 року — FPV-дрон уразив вертоліт Національної поліції Колумбії, унаслідок чого загинули 12 поліцейських.

Починаючи з 2019 року колумбійські силовики закупили щонайменше дев’ять систем для боротьби з дронами. У січні 2026 року країна також запустила проєкт Національного протидронового щита, на який передбачили майже 1,7 млрд доларів. Однак, як зазначають місцеві ЗМІ, цей проєкт досі не запрацював.

Тим часом уряд Колумбії здійснив щонайменше 12 закордонних поїздок на три континенти, щоб вивчити доступні технології та знайти можливих постачальників, і жодна з цих поїздок не передбачала візиту до України. Представники Колумбії побували, зокрема, у Катарі, Польщі та Литві, які нині також використовують досвід України у сфері протиповітряної оборони.

7 серпня відбулася інавгурація нового президента Колумбії Абелардо де ла Еспріельї. Авторка зазначає, що орієнтація нового уряду на США та західний блок відкриває можливість для відновлення співпраці між Колумбією та Україною.

Наразі Україна має досить обмежені відносини з цією південноамериканською країною. Однак, на думку авторки, їх можна активізувати, насамперед розвиваючи співпрацю у сфері безпеки.

«У цьому контексті йдеться не стільки про експорт готових систем, скільки про передачу експертизи, допомогу у вибудовуванні протидронового захисту для поліції, Збройних сил та об’єктів інфраструктури, а також обмін знаннями про способи протидії новітнім дроновим технологіям», — зауважує авторка.

Крижанівська також наголошує, що найочевиднішими напрямами співпраці України та Колумбії є обмеження доступу картелів і парамілітарних угруповань до знань та досвіду, отриманих Україною на полі бою, а також посилення спроможності колумбійської влади протидіяти новим загрозам.

До того ж за оцінкою авторки, успіх застосування дронів приблизно на 80% залежить від підготовки команди. Вона зазначає, що озброєні угруповання шукатимуть можливості навчати своїх людей в Україні або Росії, а якщо це виявиться неможливим, можуть залучати колумбійців та інших жителів Південної Америки, які повертаються з війни, а також українських чи російських ветеранів.

«Саме тому регулярна співпраця та зміцнення дипломатичних зв’язків між Україною й Колумбією зараз на часі, тим паче що політичний клімат у Боготі стає для цього сприятливішим. Україна прагне розширити присутність у країнах Глобального Півдня, а Колумбія може стати важливим партнером у цьому. Тим більше що колумбійська поліція та Збройні сили самі прагнуть навчатися на українському досвіді дронової та протидронової війни», — додає авторка.

До того ж Україна вже допомагає кільком країнам Близького Сходу створювати багаторівневу протиповітряну оборону з урахуванням їхніх потреб. Авторка вважає, що такий досвід можна використати й в Колумбії, залучивши українських фахівців для розробки стратегії захисту від нових загроз. Це також відповідає прагненню України стати частиною світової безпекової системи, а такий формат може відкрити шлях до співпраці з іншими країнами Південної Америки, які мають схожі проблеми.

Нагадаємо, український фронт уже став головним полігоном для розвитку безпілотних технологій. Цього року Міноборони перевело закупівлі дронів на основі бойових даних із фронту, масштабувало виробництво дронів-перехоплювачів, а також почало впроваджувати рішення зі штучним інтелектом для боротьби з ворожими безпілотниками. Водночас західні аналітики дедалі частіше називають саме український досвід головним чинником трансформації сучасної війни.

Світ