Детектори, OSINT і захищений зв’язок: як Україна може допомогти Колумбії протидіяти незаконним збройним угрупованням

09 вересня 2026 р. 11:39

09 вересня 2026 р. 11:39

Колумбійська влада змушена протистояти угрупованням, які швидко пристосовуються до нових умов, мають значні ресурси та не зважають на жодні обмеження. Зокрема, боротьба з партизанами, озброєними дронами, є окремим випробуванням для будь-якої держави.

Постдокторська дослідниця Канадського Інституту Глобальних Справ Олена Крижанівська у статті наголошує, що українські військові та ветерани можуть допомогти Колумбії у боротьбі з незаконними збройними формуваннями . Їхній досвід може бути корисним для розробки стратегії, пошуку рішень і проведення наступальних дій, які допоможуть перехопити ініціативу.

Зокрема, як наголошує авторка, український досвід може бути корисним для Колумбії у кількох напрямах . Першочергову увагу варто приділити завчасному виявленню загроз і людському фактору.

«Виявити дрон — це лише частина проблеми. Важливіше знаходити операторів, місця підготовки, майстерні складання, логістичні мережі й закупівельні патерни ще до застосування дронів», — йдеться у статті.

Український пілот дронів, який побажав залишитися анонімним, зазначає, що в такій ситуації потрібен активний підхід. Він передбачає проведення розвідки, використання HUMINT та OSINT і відстеження навіть незначних сигналів. До прикладу, різке збільшення закупівель пропелерів у магазинах для любителів може свідчити про підготовку нових пілотів.

Також одним із напрямів є багаторівневий захист від дронів. У компанії BlueBird Tech, яка виробляє детектор дронів «Чуйка», авторці пояснили, що для Колумбії найбільш реалістичним варіантом може стати система, яка поєднуватиме пасивні RF-детектори, оптико-електронні камери, засоби визначення місця розташування оператора та локальні засоби придушення сигналу.

За її словами, така система має бути доступною за ціною, економно використовувати енергію та легко розгортатися біля військових баз, в’язниць, об’єктів критичної інфраструктури, у прикордонних районах і навколо мобільних колон. Зокрема, центральну роль у такій системі можуть відігравати детектори дронів, які завчасно попереджатимуть про загрозу та допомагатимуть отримувати інформацію про ситуацію.

Також авторка наголосила, що радіоелектронна боротьба не може бути єдиним способом захисту від дронів. Так, колумбійський політолог Карлос Аугусто Чакон зазначив, що засоби РЕБ не здатні протидіяти всім можливим загрозам.

За його словами, новій владі у спадок дісталася вже наявна програма боротьби з дронами. Тепер необхідно перевірити, наскільки ефективно вона працює та чи сумісні системи, які використовують військові й поліція. Також важливо проводити реальні випробування техніки та уникати закупівлі однакових систем різними відомствами.

Тим часом український пілот дронів зазначає, що поліція має мати можливість глушити звичайний радіозв’язок, якщо його використовують картелі. Водночас застосування РЕБ може перешкодити роботі власного зв’язку правоохоронців. Тому, за його словами, потрібно заздалегідь підготувати запасні частоти та спеціальні пристрої, доступу до яких не матимуть злочинні угруповання.

Авторка окремо наголошує, що український виробник тактичних радіостанцій HIMERA нещодавно протестував свою систему зв’язку в джунглях Амазонії. Випробування проводили під час сильних тропічних дощів і в складних умовах місцевості. У компанії наголошують, що для протидії гібридним загрозам і міжнародній організованій злочинності потрібен захищений зв’язок, який здатен працювати навіть за використання противником засобів РЕБ

Крім того, окремим напрямом може стати посилення розвідки. Міжнародна розвідувальна спільнота InformNapalm, яка провела низку успішних OSINT-, CYBINT- і HUMINT-розслідувань, зазначає, що розвивати розвідувальні можливості можна у двох пов’язаних між собою напрямах.

Перший передбачає збільшення кількості та видів засобів спостереження там, де наразі бракує інформації. Другий стосується кращого обміну вже отриманими даними між різними структурами, їхнього спільного аналізу, обробки та швидкої передачі тим, кому ця інформація потрібна.

«Навіть дуже якісні дані мають обмежену цінність, якщо вони залишаються ізольованими в межах одного відомства або надходять до користувача надто пізно. Така архітектура може бути адаптована як до міждержавної війни, так і до протидії незаконним збройним і кримінальним мережам», — додає авторка.

Крижанівська також писала, що колумбійські військові зацікавлені у вивченні українського досвіду боротьби з дронами. Наразі, коли політичний клімат у країні став сприятливішим, Україна має хорошу можливість посилити свою присутність у південноамериканському регіоні.

Світ