Сі Цзіньпін просуває бачення Китаю щодо ШІ на саміті БРІКС: що запропонував глава КНР

13 вересня 2026 р. 15:30

13 вересня 2026 р. 15:30

Лідер Китаю Сі Цзіньпін прагне перетворити щорічний саміт БРІКС на ще одну платформу для просування бачення Пекіна щодо розвитку штучного інтелекту, оскільки КНР змагається з США за глобальний вплив у цій сфері, пише Bloomberg .

Китай очолить створення того, що Сі назвав “спільнотою” БРІКС у сфері ШІ з відкритим кодом. Виступаючи в неділю, 13 вересня, у Нью-Делі, Сі сказав, що ця ініціатива “підтримає співпрацю в розробці та застосуванні великих мовних моделей”, а також передбачатиме проведення семінарів та навчальних курсів зі штучного інтелекту для членів клубу провідних країн з економікою, що розвивається.

Днем раніше Сі запросив членів БРІКС приєднатися до нової групи з майже 30 країн, створеної Пекіном, — Всесвітньої організації співпраці у сфері штучного інтелекту.

“БРІКС має посилити співпрацю в галузі штучного інтелекту, заохочувати відкрите програмне забезпечення, відкритість, співпрацю та обмін”, — додав він.

Сі прагне посилити вплив Китаю в міру того, як глобальне регулювання штучного інтелекту стає новим полем битви для провідних світових держав. Пекін хоче створити екосистему штучного інтелекту з відкритим кодом, яка пропонуватиме дешевшу альтернативу технологіям США, тоді як американські розробники, зокрема OpenAI та Anthropic, віддають перевагу закритим моделям.

Наразі неясно, чи має концепція Китаю підтримку серед інших членів БРІКС, таких як Об’єднані Арабські Емірати й Індія. БРІКС об’єднує провідні країни, що розвиваються. Групу у 2009 році заснували Бразилія, Росія, Індія та Китай. У 2010 році до БРІКС приєдналася Південно-Африканська Республіка. З моменту свого створення об’єднання розширилося і наразі налічує 11 країн, які разом становлять близько половини світового населення та значну частку світових запасів енергії, ресурсів та економічного виробництва. Експерти зазначають, що розширення об’єднання також висвітлило його розбіжності, оскільки члени групи прагнуть більшого впливу у світовому порядку, але часто мають суперечливі політичні, економічні та зовнішньополітичні інтереси.

У спільній декларації, опублікованій БРІКС у суботу, 12 вересня, не йшлося безпосередньо про пропозицію Сі. Натомість у документі містився заклик до “міжнародної співпраці з метою підвищення доступності ресурсів штучного інтелекту при одночасному гарантуванні безпеки, захищеності, інклюзивності та надійності” цієї технології.

Підхід Китаю, заснований на відкритому коді, також згадав міністр державної безпеки КНР Чень Ісінь як спосіб гарантування безпеки та справедливості у сфері ШІ.

“Деякі країни використовують чорні списки, екосистеми із закритим кодом та технологічні обмеження, щоб розірвати глобальні промислові ланцюги та ланцюги постачання у сфері ШІ, посилюючи незбалансований розвиток світової ШІ-індустрії”, — написав Чень у статті, опублікованій у суботу.

Водночас Пекін стверджує, що відкритість має свої межі. Під час виступу на провідному китайському саміті з ШІ в липні Сі підкреслив необхідність балансу між розвитком та безпекою.

Олексій Костенко у статті “Цифрова імперія Пекіна: як Китай перетворює штучний інтелект на інструмент глобального впливу ” розповідав, як Китай прив'язує країни до своєї екосистеми ШІ. Пекін пропонує іншим країнам приєднатися до його цифрової екосистеми, обіцяючи “цифровий суверенітет”.

Спочатку все виглядає як вигідна пропозиція: сучасні технології за невеликі гроші. Однак потім під них перебудовується цифрова інфраструктура, а з часом з’являється залежність. Це фактично є добровільною цифровою колонізацією: держава без примусу входить у “вигідну” систему, поступово втрачаючи можливість безболісно з цієї системи вийти.

Світ