«Путін ніколи не зупиняється»: у Європі закликають жорсткіше відповідати на російські атаки

15 вересня 2026 р. 00:20

15 вересня 2026 р. 00:20

Поки європейські країни виступають із жорсткими заявами на адресу Кремля та обговорюють можливі варіанти майбутньої відповіді , нинішню стратегію можна описати словами «зберігати спокій і продовжувати робити свою справу», заявив високопоставлений дипломат НАТО. Про це пише Politico.

Попри посилення російських атак на критичну інфраструктуру та підприємства з виробництва зброї в Європі, країни НАТО поки остерігаються негайних жорстких кроків, які могли б спровокувати Кремль.

За словами трьох дипломатів НАТО та ще одного співрозмовника, ознайомленого із ситуацією, європейські столиці розглядають кілька варіантів. Серед них — початок дискусії про те, чи може так звана гібридна атака стати підставою для застосування статті 5 НАТО про колективну оборону, більш скоординована комунікація у відповідь на такі інциденти та посилення захисту критичної інфраструктури. Співрозмовники говорили на умовах анонімності через чутливість питання.

Однак поки Європа уникає будь-яких радикальних кроків — зокрема через побоювання, що ескалація може перерости у повномасштабну війну з Росією.

«У нас є всі варіанти відповіді... Деякі з них будуть публічними, деякі — ні, — заявив у понеділок генеральний секретар НАТО Марк Рютте в коментарі POLITICO. — Я кажу Путіну і всім, хто хоче слухати: якщо ви продовжите це робити, у нас не лише залишатимуться варіанти відповіді... Ми також продовжимо підтримувати Україну».

Заклики до дій свідчать про дедалі більшу тривогу через зростання кількості диверсій, кібератак та інших дій по всій Європі, які поки залишаються нижче порога звичайної війни.

На вихідних російський безпілотник влучив у потяг поблизу польсько-українського кордон у невдовзі після того, як цим маршрутом проїхали високопоставлені представники західних служб безпеки. Тим часом болгарська влада почала розслідування двох вибухів на складах зброї.

«Тиск посилюється з огляду на події на польському кордоні», — заявив ще один високопоставлений дипломат НАТО.

Але поки, за його словами, стратегія полягає в тому, щоб «зберігати спокій, продовжувати робити свою справу і... підтримувати Україну».

Найсерйозніші інциденти, в яких звинувачують Росію, зокрема спробу атаки на аеропорт Лейпцига минулого місяця, досі вдавалося зірвати. Однак європейські чиновники дедалі серйозніше замислюються над сценарієм, за якого одна з таких атак виявиться успішною, призведе до людських жертв і спричинить суспільну реакцію.

«Спецслужби досі добре виконували свою роботу , — заявив високопоставлений європейський чиновник у сфері оборони. — Але нам щастило — великих інцидентів не було... Якщо ми не діятимемо, ситуація може значно погіршитися».

«Ми надто нерішучі — безумовно, — заявила німецька депутатка Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн, яка очолює комітет Європарламенту з питань оборони. — Владімір Путін ніколи не зупиняється, він постійно підбирається ближче... Ми повинні показати, що готові дати відсіч».

У НАТО заговорили про статтю 5

За словами двох дипломатів Альянсу, всередині НАТО союзники ще не розробили офіційних планів реагування на збільшення кількості таких інцидентів. Суперечливі варіанти, як-от наступальні кібероперації проти Росії, зазвичай залишаються у компетенції національних розвідувальних служб.

Водночас неофіційно деякі союзники вже обговорюють можливість розпочати дискусію про те, чи може сукупність атак, які окремо не досягають рівня звичайної війни, зрештою перетнути поріг для застосування статті 5 НАТО.

Двоє дипломатів зазначили, що чітке визначення цієї межі стало б однозначним попередженням Росії та продемонструвало б єдність НАТО у протидії таким атакам. Однак консенсусу щодо цього наразі немає.

Високопоставлений європейський чиновник у сфері оборони назвав таку дискусію «доцільною», але попередив: вона має супроводжуватися чіткою «політичною волею» до військової відповіді. Інакше є ризик знецінити саму суть положення про колективну оборону.

Ситуацію додатково ускладнюють неодноразові суперечливі заяви президента США Дональда Трампа щодо НАТО загалом і колективної оборони зокрема.

«Ми розглядали можливість закликати до застосування статті 5, — розповів дипломат зі Східної Європи. — Але ми не хочемо ескалації, і це може мати зворотний ефект, оскільки може показати Путіну, що Трамп не готовий допомагати».

Країни також обговорюють, як офіційно, швидко та колективно встановлювати й оголошувати відповідальність Кремля за атаки.

Крім того, союзників можуть попросити чіткіше звітувати про витрати на цивільну готовність та захист такої інфраструктури, як лікарні. Це є частиною їхніх зобов'язань до 2035 року спрямовувати 1,5% ВВП на цивільну оборону. Досі чіткого визначення того, які саме витрати можна зараховувати до цієї мети, фактично немає.

Колишня багаторічна співробітниця НАТО та незалежна експертка з питань безпеки Герлінде Ніхус вважає, що Альянс має розробити «заздалегідь узгоджені пакети» заходів у відповідь на конкретні типи майбутніх атак і скоординувати їх з урядами та розвідувальними службами.

За її словами, зараз Путін «явно грає на тривалих процесах ухвалення рішень та інституційній інерції між НАТО та ЄС».

Якщо серйозна диверсія, пов'язана з Росією, не отримає чіткої відповіді НАТО, «це фундаментально підірве довіру до Альянсу», попередила Ніхус.

Рютте в понеділок відкинув такі побоювання.

«Я не думаю, що [НАТО] сприйматимуть як слабке» за такого сценарію , — сказав він POLITICO, відмовившись уточнити, чи розробляє Альянс нові варіанти реагування.

У ЄС також немає єдності

Європейський Союз теж обговорює подальші заходи, однак поки мало що свідчить про підготовку негайної відповіді.

Очікується, що оборона та безпека стануть одними з головних тем щорічного програмного виступу президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн цього тижня. За словами двох чиновників ЄС, особливу увагу вона, ймовірно, приділить гібридним загрозам та давно очікуваній стратегії безпеки Євросоюзу.

Саму стратегію мають представити протягом найближчих тижнів.

Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас також готує нові санкції приблизно проти 1600 юридичних та інших суб'єктів, однак ці заходи запропонували ще до останніх інцидентів на вихідних.

Європарламент цього тижня також має ухвалити необов'язкову резолюцію, підготовлену під керівництвом литовської депутатки Раси Юкнявічене. У документі використано незвично жорстке формулювання: Росію прямо називають «найсерйознішою гібридною загрозою для Союзу та його держав-членів».

Очікується також ухвалення іншої доповіді із закликом посилити спроможність агентств ЄС протидіяти гібридній діяльності.

Водночас ознакою відсутності єдності щодо жорсткішої відповіді стало те, що в понеділок столиці ЄС не змогли домовитися про продовження санкцій проти Росії, які охоплюють близько 3000 фізичних осіб та компаній.

Колишній міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс вважає, що Брюссель має діяти негайно.

Серед запропонованих ним заходів — закриття Балтійського моря для російського тіньового флоту, допомога Україні у подвоєнні виробництва дронів і навіть використання кібератак для відключення електроенергії в Росії.

«Ми ховаємося за словом "гібридний", сподіваючись, що воно захистить нас від необхідності будь-яких дій у відповідь, — заявив Ландсбергіс. — Досить напівзаходів, адже вони лише заохочують Путіна до ескалації» .

Світ