Пропозиція фон дер Ляєн про «асоційоване членство» Канади заскочила країни ЄС зненацька

17 вересня 2026 р. 00:20

17 вересня 2026 р. 00:20

Урсула фон дер Ляєн хотіла справити враження своєю великою промовою. Натомість смілива пропозиція президентки Європейської комісії зробити Канаду першим «асоційованим членом» ЄС створила серйозний дипломатичний головний біль.

Ідею заздалегідь не обговорювали зі столицями європейських країн, і вона спричинила значне замішання, розповіли Politico четверо дипломатів. Оттава також, схоже, дистанціюється від самого формулювання — за кілька годин до того, як прем'єр-міністр Канади Марк Карні має виступити перед Європейським парламентом.

Фон дер Ляєн оголосила несподівану пропозицію під час своєї промови про стан Європейського Союзу в середу, звернувшись безпосередньо до Карні із зали Європарламенту.

«Я хотіла б разом із вами попрацювати над тим, щоб відкрити Канаді двері й зробити її першим асоційованим членом ЄС», — сказала вона під бурхливі оплески євродепутатів, після чого Карні обійняв її.

Є й інша велика проблема: схоже, ніхто достеменно не знає, що саме передбачатиме асоційоване членство.

Уже за кілька годин Канада почала стримувати очікування.

«Ми ще не на цьому етапі, — сказав журналістам у Страсбурзі майбутній посол Канади при ЄС Джонатан Вілкінсон, відповідаючи на запитання про асоційоване членство. — Зараз ми зосереджені на досягненні конкретних результатів».

Таким чином, фон дер Ляєн публічно запропонувала новий статус, щодо створення якого ЄС не домовлявся і для якого навіть не визначив чітких параметрів, — причому сама Канада, схоже, не надто поспішає його приймати.

Небезпечна стратегія

Ідея виникла не на порожньому місці. На тлі американських мит і погроз Дональда Трампа перетворити Канаду на «51-й штат», які погіршують відносини між двома країнами, Оттава прагне зменшити залежність від свого сусіда, куди спрямовується приблизно 70% канадського експорту, поглиблюючи економічні та безпекові зв'язки з Європою.

Оттава вивчала можливість встановлення надзвичайно тісних відносин із ЄС, про що минулого тижня першою повідомила The Wall Street Journal. У неділю Карні публічно підтвердив ці ширші амбіції, заявивши, що Канада не прагне членства в ЄС, а хоче створити «унікальний альянс» із блоком.

Однак рішення фон дер Ляєн оголосити цю пропозицію під час найважливішої щорічної політичної промови застало країни-члени ЄС зненацька. Четверо європейських дипломатів заявили, що їхні уряди заздалегідь не поінформували. Як і інш співрозмовники, вони говорили на мовах анонімності.

Один із дипломатів різко розкритикував секретність, назвавши її «небезпечною» та «нерозумною», і зазначив, що фон дер Ляєн навіть не порушувала цього питання під час нещодавнього обіду з послами країн ЄС.

Інший дипломат заявив, що в копії промови, яку його уряд отримав заздалегідь, слів про асоційоване членство не було.

Ще один дипломат, обізнаний із перебігом переговорів із Канадою, звернув увагу на іншу проблему: «Ніхто насправді не знає, що це [асоційоване членство] означає».

Хоча президентка Єврокомісії не зобов'язана заздалегідь повідомляти столиці країн ЄС про зміст своєї промови, будь-який формальний план щодо надання Канаді особливого статусу потребуватиме їхнього схвалення.

Ідея також породила питання, чи може Велика Британія претендувати на аналогічну угоду. Однак посадовці ЄС швидко відкинули таку можливість, наголосивши, що ця модель призначена для країн, які не можуть вступити до Євросоюзу.

«На відміну від України, Молдови, Грузії, Норвегії та Великої Британії, Канада не розташована в Європі, — заявив один із високопосадовців ЄС. — Вона не може вступити до ЄС».

Згідно з договорами ЄС та усталеною інституційною практикою блоку, між членством і партнерством існує чітка межа. Євросоюз має тісні відносини з багатьма країнами, які не є його членами, але лише 27 держав-членів мають представництво в ключових політичних інституціях блоку та формальне право брати участь у створенні законодавства ЄС.

Створення нової моделі членства «фактично вимагало б зміни договорів», заявив виданню євродепутат від німецьких соціал-демократів Рене Репасі.

Відсутність широких консультацій була помітною і всередині самої Єврокомісії. Посадовець, який займається питаннями розширення, розповів Politico, що його команда не брала участі в жодних обговореннях цієї пропозиції й нічого про неї не знала.

У кулуарах Європарламенту пропозиція викликала неоднозначну реакцію.

«Ніхто не знав про це особливе членство, запропоноване Канаді», — сказав співголова правої групи ECR Нікола Прокаччіні.

Він додав, що «не зовсім зрозуміло, що саме передбачає це членство», але вважає, що першою скористатися такою моделлю мала б Велика Британія.

Двоє центристських євродепутатів та один посадовець Європарламенту вважають, що заяву фон дер Ляєн радше слід розглядати як спробу дати нову назву комплексу поглиблених зв'язків у певних сферах, яких прагне Канада, адже договори ЄС не передбачають правової основи для такого статусу членства.

Офіс президентки Європейського парламенту Роберти Мецоли після її зустрічі з Карні оприлюднив заяву, в якій показово взагалі не згадав цю тему. Там лише зазначалося, що політики обговорили «сфери з великим потенціалом для ще тіснішої співпраці» — від критично важливої сировини до оборони.

Оттава натискає на гальма — принаймні частково

Реакцію Канади важко назвати однозначним схваленням.

Офіс Карні привітав ширше прагнення Брюсселя поглиблювати відносини. Після промови фон дер Ляєн там заявили, що Канада хоче зміцнити відносини з ЄС і вийти за межі нинішніх відносин, заснованих на вільній торгівлі, створивши «набагато сильніший і амбітніший альянс».

Однак Оттава, принаймні публічно, обережно відокремлює ці амбіції від будь-якої форми членства в ЄС. Сам Карні минулого тижня говорив, що прагне «унікального» партнерства з Брюсселем, але уникав формулювання «асоційоване членство».

Навіть якщо Канада зрештою зацікавиться цією ідеєю, залишається значно важливіше питання: що на практиці означатиме асоційоване членство?

Уявити можливі параметри такого квазічленства нескладно, якщо подивитися на привілеї, які вже мають інші країни, що не входять до ЄС.

Ісландія, Норвегія, Швейцарія та Ліхтенштейн беруть участь у єдиному ринку ЄС через Європейський економічний простір та входять до безвізової Шенгенської зони, хоча не є членами Євросоюзу. Молдовани та українці завдяки програмі ЄС «роумінг як удома» можуть телефонувати й надсилати повідомлення в Євросоюзі без додаткової плати.

Без зміни договорів «можна було б радше рухатися в напрямку ЄЕП», сказав Репасі, назвавши його «по суті асоційованою формою членства».

Але модель ЄЕП має власні складнощі. Країни Європейського економічного простору глибоко інтегровані в регуляторну систему ЄС, але не мають права голосу під час ухвалення законодавства Євросоюзу.

За словами посадовця ЄС, обізнаного з перебігом переговорів, асоційоване членство мало б бути не просто ребрендингом нинішніх відносин ЄС із Канадою чи розмитим позначенням тіснішого партнерства. Йшлося б про створення нової категорії партнерів із розширеною вільною торгівлею та співпрацею у сферах оборони, штучного інтелекту й високотехнологічної науки.

Принаймні поки що такий статус не передбачав би політичних прав або свободи пересування.

Канада могла б стати першою, але потенційно не єдиною країною такого клубу: серед можливих майбутніх учасників також називали Австралію, Нову Зеландію, Сінгапур та Японію, додав посадовець.

Однак п'ятий дипломат висловив сумнів щодо того, який практичний результат дала б така домовленість і чим вона суттєво відрізнялася б від тісних партнерств, які ЄС уже має зі своїми союзниками.

Інший дипломат звернув увагу, що 10 країн ЄС досі навіть не ратифікували угоду про вільну торгівлю з Канадою CETA, підписану майже десять років тому, а три країни ще не схвалили Угоду про стратегічне партнерство. Значно сміливіша угода, найімовірніше, потребуватиме серйозної політичної підтримки урядів країн ЄС.

Німеччина на пресконференції в середу також відреагувала обережно.

«Канада є особливо близьким партнером Європи. Саме тому ми відкриті до обговорення нових моделей партнерства», — заявив речник уряду Штефан Корнеліус.

Однак щодо самого формулювання «асоційований член» він додав:

«Думаю, нам варто ще трохи над цим поміркувати».

Світ