Треба діалог з Москвою? Що в Європарламенті кажуть про загрозу нападу Росії

17 вересня 2026 р. 09:01

17 вересня 2026 р. 09:01

Не всі вважають Росію загрозою.

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Європі стає все складніше ігнорувати російські ворожі акти, адже з кожним новим інцидентом межа між "гібридними провокаціями" та прямою загрозою безпеці та навіть життю людей стає все тоншою. "Телеграф" дізнавався, що про можливість нападу Росії та стримування її планів думають у Європейському парламенті.

Так, у правоцентристській групі ECR ("Європейські консерватори та реформатори") говорять, що російську загрозу для Європи треба сприймати серйозно, але не можна закривати двері для дипломатії з Москвою.

"Не всі в цьому парламенті думають так само, але [російська загроза] – це реальна загроза, тож ми маємо бути готовими.

Я вважаю правильним, що ми робимо акцент на обороні. Але водночас ми маємо бути достатньо далекоглядними, щоб розуміти: це не єдиний шлях розв’язання кризи. Існує також дипломатичний шлях.

Тож ми маємо бути готовими до обох сценаріїв, адже нам потрібне стримування, яке забезпечує сильна оборона, і водночас нам потрібна дипломатія, яка працює належним чином", – сказав нашому виданню Нікола Проччіні, співголова групи.

Його польський колега Патрик Які заявив, що Росія випробовує європейську стійкість.

"Я впевнений, що багато з цих випробувань ми не пройшли, тому що нам бракує необхідної інфраструктури, особливо коли йдеться про повітряний простір.

І це буде складно. Я говорю з польської перспективи. Ми витрачаємо 5% ВВП на оборону, і нам буде складно відновити нашу промисловість у нинішніх умовах "зеленої угоди", оскільки ми витратили надто багато коштів на енергетичну кризу.

Тож нарікаючи на проблеми з оборонним сектором, Які, відповідно до лінії своєї політичної групи, не впустив можливості розкритикувати зелений курс ЄС. Мова про масштабний план дій, як зробити Європу кліматично нейтральним континентом до 2050 року.

Правий фланг європейської політики традиційного є найактивнішим критиком зеленого курсу, бо, на їхню думку, жорсткі екологічні норми підвищують вартість електроенергії, сировини та металургії. Звідси – загроза для промисловості, яка й так стикається з високими цінами.

Натомість Зігфрід Мурешан, віцепрезидент найчисельнішої групи EPP ("Європейська народна партія"), вважає агресивну поведінку Москви щодо Європи ознакою слабкості, адже вона не змогла досягти своїх цілей в Україні.

"Очевидно, що Росія випробовує країни східного флангу. Очевидно, що вона намагається розколоти Європу. Замість цього ми бачимо більшу солідарність між державами-членами ЄС, ніж будь-коли раніше.

Ми бачимо, що країни східного флангу посилюють свою готовність, а громадяни дедалі краще розуміють виклик, який становить Російська Федерація, зокрема з огляду на різноманітні гібридні атаки.

Я переконаний, що в моїй рідній країні – Румунії – недовіра до Росії лише посилиться після нещодавніх інцидентів з безпілотниками", – зазначив співрозмовник.

Литовська депутатка від ЕРР Раса Юкнявічене , виступаючи у парламенті в Страсбурзі, заявила, що Європа вже перебуває у "нульовій фазі" війни, яка дедалі більше набуває кінетичного характеру. У військовій термінології це означає застосування прямої, фізичної сили для ураження.

"Найбільша слабкість — Європа діє надто повільно. Кремль використовує час, необхідний нам для ухвалення рішень. Європа має перейти від стійкості до стримування: стійкість необхідна, але сама по собі вона не є стримуванням", – заявила вона, презентуючи звіт по темі.

Вона пояснила: кабель, трубопровід, порт, аеропорт чи супутник можуть мати таке саме стратегічне значення, як і військовий об’єкт.

"Східний фланг Європи є її першою лінією оборони". Юкнявічене додала, що найважливішим кроком для запобігання російській агресії проти ЄС є допомога Україні. "Допомога всіма можливими засобами. Росія має бути переможена".

Таку думку категорично не поділяють в ультраправій групі ESN ("Європа суверенних націй"), яка є найменшою за чисельністю. Так, під час дебатів словацький депутат Мілан Угрік назвав Україну "чорною дірою", в яку вливають мільярди євро, "вкрадених у європейських громадян".

"Країна настільки просякнута корупцією, що вчора з неї втік генеральний прокурор разом із дружиною, які звинувачуються в корупції. Доки ви ще хочете дурити людей, що Україна переможе Росію і що вона здобуде перемогу? Не переможе!" – сказав Угрік, звертаючись до присутньої у залі Високої представниці ЄС із закордонних справ і безпекової політики Каї Каллас.

"Припинімо вливати гроші в цю війну і почнімо нарешті тиснути заради завершення цього військового конфлікту та почнімо вимагати миру", – додав Угрік. Його партія у Словаччині "Рух Республіка" систематично транслює російську пропаганду.

Своєю чергою депутат від групи S&D ("Прогресивний альянс соціалістів і демократів") Свен Міксер вважає, що гібридні операції, які проводять росіяни та інші противники, мають на меті на підрив і зрештою знищення європейської демократичної системи та міжнародного порядку, заснованого на правилах.

"Наші противники чудово розуміють, що розділена Європа — це слабка Європа. Саме тому вони намагаються дискредитувати наш суспільний і політичний лад, перетворити дезінформацію на зброю, провокувати конфлікти та налаштовувати окремих громадян, а також цілі спільноти, одне проти одного.

Очевидно, ми повинні терміново посилити захист від ворожих безпілотників, які проникають у наш повітряний простір і створюють у людей відчуття небезпеки, протидіяти інструменталізації міграції, спрямованій на тиск на наші кордони, а також дезінформаційним операціям, мета яких — впливати на результати наших виборів", – сказав він.

Своєю чергою депутат від лівоцентристської групи Greens/EFA ("Зелені") Сергій Лагодинський вважає, що Росія дійсно готується до можливої військової агресії проти країн ЄС і НАТО. Він нагадав про епізод у Лейпцигу, коли в одному з аеропортів мало не стався вибух через російські дрони.

"Ми називаємо це "гібридною атакою". Ні. Називаймо напад нападом… Ми повинні сказати про це нашим громадянам — спокійно, чітко й чесно, але називаймо напад нападом. Люди мають право знати, чому ми витрачаємо стільки коштів на оборону, чому захищаємо нашу інфраструктуру, чому підтримуємо Україну. Йдеться не про абстрактний відсоток ВВП — йдеться про нашу безпеку. Йдеться про захист нашого життя, наших свобод і нашого миру", – сказав політик.

Таким чином дискусія в Європарламенті та окремо висловлені думки депутатів яскраво демонструють: єдиного бачення щодо того, як Європа має реагувати на загрози, досі немає, а лінії розколу проходять чітко по політичному спектру.

Світ