Власюк розповів, які країни можуть потрапити під тарифи після підписання «закону Грема»

18 вересня 2026 р. 14:35

18 вересня 2026 р. 14:35

Про це зазначив уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк у коментарі Укрінформу.

«Після підписання Президентом США закону про «пекельні санкції» ключовим моментом буде перехід до його практичного застосування. Документ охоплює широкий спектр санкційних напрямів. Перш за все – енергетичний. Законопроєкт передбачає запровадження мит у розмірі до 100% на весь імпорт із країн, які залишаються серед п’яти найбільших покупців російської сирої нафти та природного газу або сприяють обходу енергетичних санкцій», - зазначив він.

За його даними, за 8 місяців 2026 року Китай імпортував із Росії 585 млн барелів сирої нафти, Індія - 453 млн барелів, Туреччина - 44 млн барелів.

Власюк підкреслив, що саме ці держави належать до потенційних об’єктів застосування тарифів, передбачених законом. Серед інших країн, які можуть потрапити до цього переліку за результатами оновлення даних - Угорщина та Словаччина.

Водночас, уточнив він, закон передбачає окремі винятки, а Президент США має право відмовитися від застосування тарифів за умови відповідного схвалення Конгресу.

«Також варто враховувати поставки російського скрапленого природного газу до Європи. За січень–серпень 2026 року лідерами були три країни ЄС. Франція імпортувала 4,3 млн тонн російського LNG, Бельгія - 3,06 млн тонн, Іспанія - 2,77 млн тонн. Водночас ЄС уже ухвалив поетапну заборону імпорту російського газу: для LNG за довгостроковими контрактами основна дата припинення з 1 січня 2027 року, а для трубопровідного газу за довгостроковими контрактами з 30 вересня 2027 року», - зауважив уповноважений.

За його словами, ризик застосування тарифів до європейських покупців залежатиме також від виконання ними зобов’язань щодо скорочення імпорту та передбачених законом винятків.

Окрему увагу слід приділити поставкам нафтопродуктів із третіх країн, які допомагають Росії компенсувати дефіцит пального після ударів по її нафтопереробній інфраструктурі, наголосив Власюк.

«За перші вісім місяців 2026 року до Росії або в напрямку країни морським шляхом надійшло чи прямувало 673 тис. барелів бензину з Індії, 325 тис. - із Марокко, 309 тис. - із Туреччини, а також 186 тис. барелів дизеля з Єгипту. Тому посилення контролю за компаніями, перевізниками, страховиками та фінансовими посередниками, які забезпечують такі поставки, є суттєвим для ефективності санкційної політики», - додав він.

Уповноважений Президента акцентував, що основна мета енергетичної складової законопроєкту - зниження рівня російських доходів від продажу енергоносіїв. Тому також важливі практичне застосування санкційного механізму, спрямованого на створення для держав і компаній, які співпрацюють з РФ у галузі енергетики на різних рівнях, реальних економічних ризиків.

«Другий, не менш важливий напрямок - російський військово-промисловий комплекс. Для України ухвалення закону означає потенційне використання важливого інструменту, щоб домагатися запровадження санкцій щодо компаній і посередників, які допомагають Росії отримувати компоненти та технології для виробництва зброї», - заявив уповноважений.

Він наголосив, що саме від того, як адміністрація США використає надані законом повноваження, залежатиме його практичний ефект для російських доходів і можливостей обходити санкції, а відтак - спроможності Росії фінансувати війну проти України та розробляти власні технологічні рішення для її ведення.

Як повідомляв Укрінформ, Палата представників США ухвалила в середу закон про санкції проти Росії та Ірану, названий на честь покійного сенатора Ліндсі Грема, і передала документ на підпис президенту Дональду Трампу.

Світ