Президент Латвії заявив, що осінь та зима будуть складними для Європи

18 вересня 2026 р. 18:00

18 вересня 2026 р. 18:00

Як передає Укрінформ, про йдеться в дописі латвійського лідера у Фейсбуці .

«Ситуація в світі, Європі та нашому регіоні залишається вкрай напруженою. Осінь і зима цього року будуть доволі складними, і до цього готуються як Латвія, так і Європа», – написав Рінкевичс.

Президент звернув увагу на повідомлення у публічному просторі, які часто суперечать одне одному, про погіршення ситуації у сфері безпеки на східному фланзі НАТО і Європи. Він зазначив, що вже зараз зростає кількість інспірованих Росією актів саботажу, шпигунства та диверсій проти інфраструктури країни, які підтримують Україну, згадавши про інцидент із дронами у Лейпцигу та обстріл поїзда поблизу українсько-польського кордону.

«Подібне ми спостерігаємо і в Латвії. Подальша ескалація є цілком ймовірною», – написав Рінкевичс.

Латвійський лідер вважає, що після виборів до Держдуми в Росії «у тій чи іншій формі буде проведена мобілізація», після чого, за його словами, Москва вдасться до подальших дій проти України.

«Мета Росії – використати цю зиму, щоб досягти успіхів в Україні, залякати її прихильників та послабити її, а в ідеалі – розколоти НАТО та ЄС», – наголосив Рінкевичс.

Він зауважив, що зараз можна спостерігати реальні та інформаційні операції, а служби безпеки Латвії та союзників постійно взаємодіють та обмінюються інформацією. Рінкевичс заявив про «цілу низку успішних випадків» запобігання або нейтралізації дій шпигунів, диверсантів та саботажників, а також їхнього затримання, але визнав, що стовідсоткової гарантії запобігання діям противника «немає і ніколи не буває».

Водночас президент Латвії назвав неможливим масштабне класичне вторгнення Росії на територію країн НАТО або ЄС, оскільки для цього немає необхідної концентрації сил.

«Однак усі інші дії, які я перерахував раніше, вже активізувалися і наростатимуть. Риторика Росії та історичний досвід свідчать, що Росія продовжить ескалацію. Якщо союзники не зупинять її рішучими діями, ризики та загрози стануть ще серйознішими», – написав Рінкевичс.

На думку президента, було помилкою називати саботаж, терористичні акти та диверсії гібридними загрозами, оскільки «це створює враження чогось нешкідливого».

За словами Рінкевичса, НАТО має успіхі у зміцненні безпеки інфраструктури Балтійського моря та захисті повітряного простору завдяки місіям Baltic Sentry та Eastern Sentry. Він також наголосив на необхідності працювати над створенням ще однієї місії – Threat Sentry.

Він заявив, що найближчими тижнями основні ризики, серед яких кібератаки, міграційний тиск на кордоні з Білоруссю, інциденти з дронами та інформаційні кампанії, для Латвії пов’язані з виборами. У зв’язку з цим країна попросила збільшити присутність винищувачів НАТО, які беруть участь у патрулюванні латвійського повітряного простору, продовжила операцію Vilkatis, а структури внутрішніх справ та служби безпеки Латвії працюють у посиленому режимі, додав президент.

Рінкевичс також прокоментував можливе вторгнення невеликих російських підрозділів спецпризначення на територію союзних країн та паралізацію дії статті 5 НАТО, зауваживши, що цей сценарій «також сприймається всерйоз».

«Як Збройні сили НАТО, так і розміщені тут підрозділи Альянсу дадуть рішучу відсіч, не чекаючи дискусій у Брюсселі. Відповідні плани вже розроблені, а необхідні повноваження надано», – запевнив президент Латвії.

Як повідомляв Укрінформ, литовська військова розвідка заявила про наявність інформації, яка свідчить про те, що Росія розглядає можливість використання безпілотників українського виробництва для здійснення атак на критично важливу інфраструктуру в Балтійському регіоні.

Фото: Valsts prezidenta kanceleja. Ilmārs Znotiņš

Світ