«Це війна не за Донбас»: у Навроцького пояснили, чому РФ зараз не нападе на Польщу

05 жовтня 2026 р. 10:41

05 жовтня 2026 р. 10:41

У канцелярії польського президента Кароля Навроцького вважають Росію загрозою для країни , однак наразі не бачать ознак підготовки Москви до повномасштабної військової операції проти Польщі. Там вважають, що головною ціллю Кремля залишається Україна, а одним із ключових способів стримування РФ називають посилення власної армії , регіональну співпрацю та союзництво в межах НАТО.

Про це високопосадовець канцелярії президента Польщі розповів кореспонденту ZN.UA у Варшаві.

«Росія, звичайно, також є загрозою для Польщі, але я не бачу сьогодні таких переміщень російської армії, які б створювали пряму загрозу повномасштабної операції», — сказав він.

За його словами, російські війська зараз переважно зосереджені на війні проти України, зокрема на Донбасі. Він наголосив, що росіяни продовжують наступати, однак просуваються дуже повільно, та відзначив стійкість українських військових і суспільства.

Посадовець зазначив, що загрозу повномасштабного нападу Росії на Польщу не можна виключати в майбутньому, однак зараз Москва, на його думку, зосереджена на спробах підкорити Україну.

«Сьогодні мета Росії — завоювати Україну, тому що я не вірю, що Росія хоче дійти лише до кордонів Донбасу. Росія хоче зруйнувати архітектуру безпеки в Європі та відновити її на основі сфер впливу», — заявив представник канцелярії Навроцького.

За його словами, для Кремля йдеться не про боротьбу за окремі міста чи території на Донбасі, а про майбутнє всієї України.

«Для Росії Україна просто повинна припинити існування в тому вигляді, в якому вона є. Тож це не війна за те чи інше місто на Донбасі. Це війна за те, чи вся Україна буде завойована Росією», — додав він.

Польща, за його словами, будує свою безпеку на трьох основних опорах. Перша — власні оборонні можливості, зокрема витрати на армію та сучасне озброєння. Друга — співпраця з державами регіону, які мають схоже сприйняття російської загрози. Третя — союзники по НАТО, серед яких ключове значення для Варшави мають Сполучені Штати.

Представник канцелярії наголосив, що присутність союзних сил у Польщі також посилює стримування Росії.

«Росія, як ми вже знаємо, боїться тільки сильного. Якщо Польща буде сильною і стримуватиме її, то Росія просто не нападе, бо не матиме для цього ні можливості, ні сил», — заявив він.

До політики стримування Росії у Варшаві зараховують і підтримку України. За словами посадовця, Польща допомагає Києву не лише з моральних міркувань, а й тому, що перемога Росії створила б більшу небезпеку для самої Польщі та Європи.

Він наголосив, що у лютому-березні 2022 року саме Польща розвіяла страхи Заходу, оскільки її приклад довів, що військова допомога Україні не означає автоматичного нападу РФ на країну-донора.

«Ми показали у 2022 році, що можна допомагати Україні і це не призведе до нападу Росії. Знаєте, чому інші не хотіли допомагати Україні? Бо боялися, що буде ескалація. Ми взяли цей ризик на себе. І дивіться: ми допомагаємо, а на нас не напали», — сказав представник канцелярії президента Польщі.

Нагадаємо, перевірка польської армії виявила проблеми з боєготовністю дивізій , тому Варшава змінює підхід до оборони. Головним пріоритетом переозброєння стали безпілотники та засоби РЕБ/ППО проти них, на які суттєво збільшили фінансування .

Водночас українські інструктори вже діляться бойовим досвідом і вчать польських солдатів протидіяти ворожим безпілотникам.

«Гібридна війна» звучить так, ніби між миром і війною існує безпечна сіра зона. Саме нею Росія й користується та перевіряє реакцію Заходу. Диверсії, кібератаки, провокації, дезінформація, політичне втручання та тиск на критичну інфраструктуру працюють ефективніше, коли відбуваються одночасно. Проблема в тому, що європейські держави часто реагують на них як на окремі інциденти. Чи здатна Європа побачити спільний задум раніше, ніж окремі удари складуться в системну загрозу?

Про це у статті «Росія вже воює з Європою без оголошення війни. Як зупинити її гібридну стратегію» пише завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Іжак .

Світ