думка Дрони біля берегів Болгарії: рф уже не вважає виключні економічні зони країн НАТО недоторканними

07 жовтня 2026 р. 14:04

07 жовтня 2026 р. 14:04

Росія дедалі активніше використовує гібридні методи проти країн НАТО, а атака на торговельні судна у виключній економічній зоні Болгарії може свідчити про розширення небезпечної для судноплавства зони в Чорному морі. Москва не стільки перевіряє міцність Альянсу, скільки демонструє, що не зважає на його механізми колективної безпеки.

Про це у коментарі «Слово і діло» розповів військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко .

Росія дедалі активніше провокує НАТО

У ніч на 6 жовтня дрони атакували два торговельні судна у виключній економічній зоні Болгарії. ALFA WATAN під прапором Того зазнало критичних пошкоджень і затонуло, а ABLE під прапором Палау загорілося. Увесь екіпаж другого судна вдалося евакуювати.

Коваленко вважає, що цей інцидент варто розглядати в контексті низки попередніх провокацій проти держав НАТО та сусідніх із ними країн.

«Ми зараз знаходимося саме в такій диспозиції, коли росія не перевіряє НАТО на якусь міцність, на якусь червону лінію Альянсу. Вони провокують. І досить знахабніло провокують Альянс. При цьому демонструють, що п'ята стаття колективної безпеки росію взагалі не цікавить і не хвилює», – сказав експерт.

За словами оглядача, йдеться вже не про поодинокі випадки, а про системне нарощування гібридних викликів.

«Ми бачили за останній час дуже багато провокацій проти країн НАТО і взагалі інших країн. Ми бачили, як постійно якісь дрони, і не тільки дрони, якісь незрозумілі люди в камуфляжі без розпізнавальних знаків з'являються біля кордонів країн Балтії. Тобто це вже постійне явище. Провокації в Німеччині. FPV-дрони на аеродромах, в аеропортах. Тобто ми бачимо, як збільшуються, як каталізуються гібридні виклики для Альянсу. І росія все це робить досить сміливо», – зазначив Коваленко.

Росія може розширювати блокаду Чорного моря

Окремо Коваленко звернув увагу на використання російськими дронами повітряного простору Молдови та Румунії. За його словами, це створює додаткову загрозу для судноплавства в північно-західній частині Чорного моря.

«За останній час почастішали випадки, коли російські дрони не просто порушують повітряний простір Молдови. Вони падають на території Молдови. Не один, не два, три, чотири, п'ять. Молдова не є членом НАТО, але Молдова є фактично союзною країною, найближчою країною до Румунії. На Румунію дрони також падали. Вони і залітали в Румунію, житловий комплекс також було уражено. І постійно використовують повітряний простір Румунії, південно-західну частину Румунії, для того, щоб залітати в південно-східну частину Румунії, а звідти – в південно-західну частину Одеської області, в Ізмаїл, у Кілію. Тобто в районі Суліни вони постійно пролітають і використовують цю ділянку. Це вже не вперше», – сказав експерт.

На його думку, удар по торговельних суднах у болгарській виключній економічній зоні є ще одним свідченням того, що росія готова переносити небезпеку дедалі далі від українського узбережжя.

«Росія знахабніла настільки, що вона впевнена, що може собі дозволити ці провокації і навіть цілеспрямовані удари. Удар по судноплавству у виключній економічній зоні Болгарії – це вже привід для того, щоб Болгарія викликала в Брюсселі саміт НАТО, щоб уже відбувалися відповідні зустрічі безпекового характеру», – вважає оглядач.

Коваленко говорить не про автоматичне застосування статті 5 Вашингтонського договору, а про можливість консультацій у межах статті 4.

«Я не кажу про п'яту статтю. Це якраз привід для того, щоб активувати четверту статтю колективної безпеки. Підвищений рівень усіх безпекових заходів на кордоні – сухопутному, повітряному та морському – з країною-потенційним агресором, а це Росія. Але цього не було зроблено. Тобто НАТО продовжує залишатися в достатньо пасивному режимі», – сказав він.

За оцінкою експерта, відсутність жорсткішої реакції може створювати для Москви додатковий простір для подальших дій.

«І, на жаль, росія це дуже добре розуміє. Путіна це тільки мотивує. І я думаю, що далі буде гірше. Дійсно, росія може спробувати розширити блокаду Чорного моря для України також і на виключні економічні зони інших країн», – зазначив Коваленко.

Російські дрони становлять загрозу для судноплавства

Експерт нагадав, що у 2022 році під час обговорення морського гуманітарного коридору розглядалася можливість руху суден уздовж виключних економічних зон Румунії та Болгарії. Передбачалося, що перебування в зонах держав НАТО створюватиме додаткові гарантії безпеки.

«Раніше, у 2022 році, коли говорили про зелений коридор і як можна забезпечити зелений коридор саме до України, говорилося, що судна можуть йти виключними економічними зонами Румунії, Болгарії. І росія не зможе їх там зачепити, тому що це ж виключна економічна зона іншої країни, члена НАТО. Але, як ми бачимо, для Росії вже це правило не працює», – сказав він.

При цьому Москва має достатньо засобів, щоб атакувати судна навіть без використання традиційного військового флоту.

«Так, вона не може користуватися своїм флотом, бо в неї флоту вже давно немає. В неї, я можу сказати, навіть і флотилії немає. В неї там така собі човнова станція в Новоросійську, а не флотилія. Але в неї є дрони на прямому керуванні або оператором, або автоматичним наведенням, штучним інтелектом, механічним зором. І вони можуть тероризувати виключні економічні зони що Румунії, що Болгарії. Тому загроза, безумовно, зростає і масштаб блокади зростає», – заявив Коваленко.

На думку експерта, швидкого рішення щодо захисту судноплавства на рівні Альянсу очікувати складно.

«Я не думаю, що там дуже швидко знайдуть якесь рішення в Альянсі. Тому щодо безпекових моментів у Чорному морі Україна поки залишається сам на сам із супротивником», – сказав Коваленко.

Чи здатні Болгарія та Румунія самостійно захистити судна

Водночас Коваленко вважає, що Болгарія та Румунія наразі не мають достатніх можливостей для самостійного захисту торговельного судноплавства від сучасних засобів ураження.

«Якщо ми говоримо про сучасну війну на морі, вони на це не здатні. У росії на сьогодні є в розпорядженні номенклатура засобів ураження. Це дрони-камікадзе, РСЗВ, ракети, які вона може використовувати для полювання за кораблями, суднами. У них є в наявності морські дрони», – пояснив він.

За словами оглядача, особливо вразливими є саме цивільні комерційні судна.

«Проти України морські дрони немає сенсу використовувати. А от по цивільних судах, комерційних судах – так, вони можуть використовувати, вони можуть влаштувати морське полювання. Не готові ні Румунія, ні Болгарія до таких дій», – зазначив Коваленко.

Одним із можливих варіантів він називає залучення Туреччини до забезпечення безпеки судноплавства.

«Хіба що тільки вони можуть домовитися з Туреччиною, і Туреччина буде забезпечувати в їхніх виключних економічних зонах безпечну таку собі буферну зону патрулювання. Тому що от із ким із ким, а з Туреччиною росія точно не буде цапатися. Кожного разу, коли вони десь у клінчі заходять із Туреччиною, росія побитою з цієї ситуації виходить. І Сирія – це найяскравіший приклад. Та й сама по собі Туреччина не буде з цього приводу дуже якось осторонь знаходитися. Тим більше, що турецькі судна і турецькі екіпажі також страждали від російських ударів», – сказав експерт.

Водночас він порушив ще одне питання – чому власники суден, які зазнали російських атак, не використовують міжнародні механізми для вимог компенсації. На думку Коваленка, міжнародні позови могли б стати окремим інструментом тиску на росію.

«Чому жодна країна, судна і екіпажі яких загинули від терору росії, на сьогодні не звернулися до міжнародних інстанцій щодо компенсації збитків, із звинуваченням відповідно росії? Бо якщо це б відбулося, то всі судна, які йдуть до України, – це абсолютно легальні судна. Було б цікаво, якби усі ці компанії і якраз судновласники, які постраждали від цього терору, почали подавати позови до міжнародних інстанцій, а майно, нерухомість Росії за межами Росії почали заарештовувати саме за такими позовами. Але ж вони цього не роблять чомусь», – сказав експерт.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

Світ