США ведуть прямі переговори з хунтою М’янми, відійшовши від політики ізоляції режиму — Reuters

08 жовтня 2026 р. 14:53

08 жовтня 2026 р. 14:53

Адміністрація президента США Дональда Трампа розпочала прямі переговори з хунтою М’янми, що є різкою зміною в політиці Вашингтона, яка раніше передбачала ізоляцію генералів країни після військового перевороту 2021 року , повідомляє Reuters .

За словами чинних та колишніх посадовців, заступник державного секретаря США з питань розвідки та досліджень Майкл Венс відіграв провідну роль у цих переговорах, які були зосереджені на закритті шахрайських центрів, націлених на американців. Такі перемовини можуть призвести до ширшої взаємодії між Вашингтоном і військовим урядом М’янми, зокрема щодо родовищ рідкісноземельних мінералів у країні.

За інформацією джерел агентства, 15–16 вересня Майкл Венс провів переговори з лідером перевороту, який став президентом М’янми, Міном Ауном Хлайном у Нейп’їдо. На зустрічі обговорили звільнення американського бізнесмена Адама Кастільо.

Колишнього очільника Американської торговельної палати в М’янмі Адама Кастільо затримали 11 червня в аеропорту Янгона за звинуваченнями, які його прихильники назвали сфабрикованими. Уряд США не коментував, чи затримали Кастільо незаконно.

За словами джерел Reuters, посадовці Білого дому, Ради національної безпеки та Державного департаменту США вели непублічні переговори з представниками М’янми з метою забезпечення його звільнення. М’янма натомість вимагала лише “офіційного діалогу на відповідному рівні” з урядом США.

Державний департамент заявив, що взаємодіє з усіма групами М’янми з питань, які стосуються інтересів США, наголошуючи на необхідності припинення насильства і звільнення політичних в’язнів.

“Проблеми не вирішуються шляхом їх ігнорування”, — додав представник Держдепу Томмі Піготт.

За словами чиновників, Майкл Венс зустрічався з представниками всіх сторін конфлікту в М’янмі та допомагав формувати політику адміністрації Трампа щодо цієї країни.

Посадовці у сфері розвідки, такі як Венс, зазвичай не визначають політику через побоювання щодо порушення аналітичної незалежності.

“Якщо дозволити політиці диктувати умови розвідці, не можна бути впевненим, що ви отримуєте справді об’єктивну оцінку фактів”, — зауважив старший науковий співробітник Ради з міжнародних відносин Річард Беттс.

Переговори минулого місяця стали продовженням червневої зустрічі представників США та М’янми в Токіо, в якій брали участь Венс, а також представники американського Міністерства фінансів, відповідального за санкції, Міністерства внутрішньої безпеки та Пентагону. Невідомо, хто представляв М’янму.

Майкл Венс, який почав займатися політикою щодо М’янми, коли був радником віцепрезидента США Джей Ді Венса з питань Азії, зустрічався як особисто, так і в онлайн-форматі з представниками демократичної опозиції та етнічними збройними угрупованнями, які ведуть боротьбу проти хунти.

Одним із головних напрямків зусиль США є залучення М’янми до закриття шахрайських центрів на її території, через які американці втратили мільярди доларів. ФБР також контактувало з владою М’янми щодо кібершахрайства.

Однак експерти зазначають, що багато шахрайських операцій здійснюються з територій, контрольованих озброєними угрупованнями, а частину доходів отримує хунта, що викликає сумніви стосовно серйозності намірів керівництва М’янми в боротьбі з такими центрами.

Американські чиновники також обговорили питання доступу до величезних родовищ рідкісноземельних елементів у М’янмі. США визнають наявність перешкод: родовища переважно розташовані на територіях, контрольованих етнічними збройними угрупованнями, які виступають проти військового уряду М’янми, а Китай, який наразі є головним імпортером, може сприйняти будь-яку роль Вашингтона як виклик. Однак США прагнуть диверсифікувати ланцюги постачання, а родовища М’янми залишаються постійною темою розмов.

Мін Аун Хлайн, який очолював Збройні сили М'янми, залишається під санкціями США за порушення прав людини, зокрема за масові вбивства та вигнання мусульман-рохінджа у 2016–2017 роках, що Вашингтон визнав геноцидом. Менш ніж через два тижні після візиту заступника держсекретаря США військові М’янми завдали авіаудару по ринку в штаті Ракхайн, внаслідок чого, за даними ООН, загинуло понад 50 людей та ще десятки дістали поранення. Конгресмен-демократ Грегорі Мікс заявив, що взаємодія з хунтою суперечить цінностям та інтересам США і надає “кривавому режиму більшу міжнародну легітимність”.

Після військового перевороту у 2021 році адміністрація тодішнього президента США Джо Байдена заморозила активи М’янми у Федеральному резервному банку Нью-Йорка та запровадила санкції проти високопоставлених офіцерів і підприємств, пов’язаних із хунтою. У 2022 році Конгрес США схвалив надання опозиції М’янми нелетальної підтримки, фінансування систем раннього попередження про авіаудари та заохочення офіцерів до переходу на бік опозиції. США скоротили більшість із цих програм у межах реформи зовнішньої допомоги, проведеної адміністрацією Трампа минулого року.

Мін Аун Хлайн, який посилався на фальсифікації під час виборів, щоб виправдати державний переворот , і називав своїх опонентів терористами, прагне отримати міжнародне визнання для свого уряду. Уряд М’янми, сформований хунтою після виборів, які правозахисні організації назвали фіктивними, найняв лобістів, щоб ті відстоювали його інтереси у Вашингтоні.

Переговори з військовим урядом М'янми підкреслюють ширше зрушення в зовнішній політиці США за адміністрації Трампа від просування демократії до “прагматичної взаємодії”.

Світ