Боти, фейки та фальшиві блогери: Польща попередила про масштабні російські інформаційні атаки

09 жовтня 2026 р. 17:31

09 жовтня 2026 р. 17:31

Серед можливих інструментів — фейкові акаунти кандидатів, чат-боти, поширення неправдивих повідомлень та віртуальні блогери, створені за допомогою штучного інтелекту.

Про це повідомляє PAP з посиланням на Магдалену Вільчинську, керівницю підрозділу захисту інформаційного простору державного дослідницького інституту кібербезпеки NASK.

За оцінкою експерта, Польща має готуватися до найрізноманітніших методів інформаційного втручання з боку Росії.

«До всього, що тільки можна уявити, і навіть більше», — заявила Вільчинська, відповідаючи на запитання про можливі загрози.

Як Росія може впливати на польські вибори

Однією з головних загроз експерт вважає використання штучного інтелекту для створення та поширення дезінформації.

Йдеться, зокрема, про чат-ботів, здатних поширювати неправдиві повідомлення, та віртуальних інфлюенсерів — персонажів, створених штучним інтелектом, які можуть видавати себе за реальних користувачів соціальних мереж.

Особливе занепокоєння викликає можливість масової появи фальшивих акаунтів політиків і кандидатів у депутати.

За словами Вільчиньської, на парламентських виборах можуть балотуватися понад шість тисяч осіб. Така кількість учасників значно ускладнить виявлення підроблених профілів.

«Я побоююся масової появи фальшивих акаунтів кандидатів», — зазначила представниця NASK.

Подібні сторінки можуть використовуватися для публікації вигаданих заяв, поширення неправдивої інформації від імені політиків та введення виборців в оману.

Для протидії таким загрозам NASK планує навчати представників виборчих штабів питанням цифрової безпеки.

Крім того, інститут має намір створити спеціальні канали зв’язку, через які політичні команди зможуть оперативно повідомляти про випадки видавання себе за кандидатів.

Які методи вже використовувалися в інших країнах

Побоювання польських фахівців пов’язані з досвідом попередніх виборчих кампаній в інших державах.

Серед методів іноземного інформаційного втручання експерти називають створення підроблених новинних сайтів, використання мереж фальшивих акаунтів, приховане фінансування політичної діяльності, кібератаки та поширення маніпулятивних відеоматеріалів.

Як один із прикладів наводиться Румунія, де результати першого туру президентських виборів 2024 року були анульовані після публікації розвідувальних матеріалів про масштабну онлайн-кампанію на підтримку кандидата Келіна Джорджеску та підозри щодо іноземного втручання.

Росія заперечувала причетність до цих подій.

Іншим прикладом стала Молдова, де влада неодноразово заявляла про спроби російського втручання у виборчі процеси.

За словами колишнього прем’єр-міністра Молдови Доріна Речана, пов’язані з Росією структури витратили близько 200 мільйонів євро на спроби вплинути на президентські вибори та референдум щодо вступу країни до Європейського Союзу у 2024 році.

Міжнародні спостерігачі також фіксували проблеми, пов’язані з іноземним втручанням, незаконним фінансуванням, кібератаками та дезінформацією під час парламентських виборів у Молдові у вересні 2025 року.

Російська пропаганда використовує напруженість між поляками та українцями

Окрему увагу польські аналітики приділяють інформаційним кампаніям, спрямованим на погіршення відносин між Польщею та Україною.

У аналізі Польського інституту міжнародних відносин (PISM), опублікованому в серпні, зазначалося, що російська пропаганда посилює антиукраїнські настрої в Польщі та антипольські настрої в Україні.

Автори дослідження Філіп Брийка та Олександра Вуйтович попереджали, що така активність може посилитися напередодні польських парламентських виборів 2027 року.

За їхньою оцінкою, інформаційні операції можуть супроводжуватися провокаціями, диверсіями та політично вмотивованим насильством.

Вибори розглядаються як особливо сприятливий період для поширення маніпулятивних повідомлень, оскільки політичний контент у цей час привертає значно більше уваги аудиторії.

Як Польща готується протидіяти дезінформації

NASK вивчає досвід втручання у вибори в інших країнах, щоб визначити методи, які потенційно можуть бути використані проти Польщі.

Інститут також удосконалює інструменти відстеження поширення дезінформації. Фахівці мають намір приділяти увагу не лише окремим неправдивим повідомленням, а й механізмам їхнього поширення через мережі акаунтів та інформаційних майданчиків.

Під час попередніх виборчих кампаній NASK уже здійснював моніторинг польського інформаційного простору та співпрацював із державними установами й інтернет-платформами.

У рамках програми «Виборчий парасолька» у 2025 році фахівці відстежували понад три тисячі сайтів, профілів та акаунтів у соціальних мережах.

За офіційними даними інституту, було зареєстровано 3836 обґрунтованих повідомлень про порушення, зокрема поширення неправдивої інформації, підміну особи та використання матеріалів, створених штучним інтелектом.

Крім того, фахівці домоглися нейтралізації понад 16 тисяч неавтентичних акаунтів на платформах Meta, X та TikTok. Серед них 169 акаунтів видавали себе за кандидатів.

Аналогічні заходи NASK планує проводити й під час парламентських виборів 2027 року.

Світ