Як НАТО готується протидіяти російським дронам: досвід України і нова «теорія перемоги»

13 жовтня 2026 р. 13:04

13 жовтня 2026 р. 13:04

Головнокомандувач Об’єднаних сил НАТО у Європі Алексус Гринкевич представив на форумі з безпеки у Варшаві ключові пункти своєї «Теорії перемоги» – концепції протидії росії, яку вже кілька років розробляє Альянс. Вона враховує досвід воєн в Україні та на Близькому Сході, а тому дронам у ній відводиться далеко не останнє місце. Проте країни Альянсу готуються до відбиття провокацій і повноцінних атак російських БПЛА не лише на словах, а й на ділі, позаяк загроза розширення війни у Європі як ніколи висока. Детальніше – на інфографіці «Слово і діло».

Масштабування протидії дронам до кінця 2020-х

7 липня 2026 року Альянс представив короткий офіційний текст під назвою «Дронова перевага НАТО» (NATO's Drone Edge). У ньому визнається, що БПЛА кардинально змінили поле бою – доказом чого є війна в Україні – і що провокації з дронами дедалі частіше відбуваються на східному фланзі НАТО.

Для протидії новим загрозам декларуються дві амбітні цілі:

• інвестувати понад 40 мільярдів доларів у засоби боротьби з дронами протягом наступних п’яти років;
• у 5 разів збільшити чисельність операторів дронів у збройних силах країн Альянсу до кінця 2027 року.

На саміті оборонної промисловості НАТО того ж дня союзники обговорили плани з масштабування програми Flight Training Europe (NFTE), яка займається підготовкою операторів дронів на 16 полігонах у восьми країнах Європи. Крім того, Агенція НАТО з підтримки та постачання отримала контракт на сотні мільйонів доларів для виробництва розвідувальних дронів.

Найбільшу активність у протидії російським дронам демонструють сусіди росії – так, Литва, Латвія, Естонія та Фінляндія тестують прикордонні автоматизовані системи виявлення та знешкодження БПЛА, а Швеція розгортає систему ППО Patriot у Польщі.

«Теорія перемоги» від генерала Алексуса Гринкевича

Дронам також відведене значне місце у концепції активного захисту НАТО на східному фланзі, яку Гринкевич назвав своєю «Теорією перемоги». Варто розуміти, що у воєнній теорії НАТО це досить поширений вираз, який малоймовірно є справжньою назвою плану НАТО. Зі слів генерала, концепція складається з трьох етапів:

• «Blunt» – послабити початковий удар;
• «Block» – зупинити продовження наступу;
• «Break» – підірвати бойові спроможності противника.

З публікації Bloomberg, яка вийшла напередодні виступу Гринкевича у Варшаві, відомо, що кожен з цих етапів передбачає активне залучення дронів. Так, вони потрібні для створення свободи маневру та знищення командування; перерізання логістики й ударів по тилу з метою підірвати бажання ворога продовжувати війну.

Причому мова йде не лише про дорогі апарати, а й про дешеві та масові дрони. Це прямий наслідок війн в Україні та на Близькому Сході, які продемонстрували можливості такої техніки як у небі, так і на землі. Зокрема в документі фігурують Minimally crewed systems.

Однак важко сказати, скільки часу займе впровадження нової «Теорії перемоги»: ще зовсім недавно українські оператори дронів «розгромили» цілу бронетанкову бригаду США на навчаннях, як і загони шведської армії раніше.

Прямий обмін досвідом з Україною через Drone Deal

Станом на зараз уже 11 країн підписали «дронові угоди» з Україною, серед них семеро – європейські члени НАТО: Данія, Естонія, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія та Фінляндія. Прикметно, що усе це – країни Північної Європи й широкого «Балтійського регіону».

У межах цих Drone Deal Україна надає консультаційну підтримку місцевим військовим, а також експортує не лише самі дрони, а й технології їхнього виробництва. Для України ж це можливість розширити свої лінії виробництва та отримати додаткові надходження до бюджету. Детальніше про цей формат ми розповідали на окремій інфографіці .

Разом з тим, попри офіційне відкриття експорту зброї, Україна досі не видала жодного дозволу, про що повідомляє Державна експортна служба. У відомстві посилаються на відсутність необхідних механізмів для оформлення такого експорту.

Таким чином, НАТО демонструє прагнення не відставати від розвитку сучасних військових технологій і тактик, а також намагається показати росії, що не залишить без відповіді потенційну агресію. Втім, нові російські провокації – удари по кораблях у водах Болгарії, «зальоти» дронів і теракти – продовжують «промацувати» невизначені межі терпіння Альянсу.

Нагадаємо, за повідомленням Reuters росія погрожує НАТО ядерною зброєю в разі спроби блокувати Калінінград, після чого сейм Литви проголосував за скасування заборони на розміщення іноземних військових об’єктів на території країни – у тому числі ядерної зброї.

Раніше «Слово і діло» порівнювало на інфографіці військовий потенціал країн Nordic-Baltic 8 – Литви, Латвії, Естонії, Швеції, Норвегії, Данії, Ісландії та Фінляндії.

Аргументи «за» і «проти» нападу росії на НАТО розбирав у своїй колонці Денис Попович спеціально для «Слово і діло».

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

Світ