Нова сторінка? Зеленський та Мадяр провели першу велику зустріч у Брюсселі

16 жовтня 2026 р. 15:00

16 жовтня 2026 р. 15:00

Партнер, а не ворог: чого чекати від відносин з Угорщиною далі?

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

У п'ятницю, 16 жовтня, президент України Володимир Зеленський на полях саміту Європейської ради провів офіційну зустріч з прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадяром – вона тривала близько 30 хвилин й проходила так би мовити тет-а-тет, тобто без залучення розширених делегацій, повідомляє кореспондентка "Телеграфу".

Також до висвітлення "двосторонки" не було допущено пресу. Зазвичай це дозволяє відверто обговорювати найбільш чутливі та гострі питання двосторонніх відносин. Це перші повноцінні переговори між двома лідерами – до цього вони мали лише коротку зустріч на полях саміту НАТО в Анкарі у липні.

"Ми погодилися, що в інтересах обох країн – закласти новий фундамент для політичних та економічних відносин. Я запевнив президента України в повній солідарності з ним у зв’язку з нелюдською російською агресією проти його країни, яка триває вже майже п’ять років", – написав за результатами зустрічі угорський прем'єр.

Він додав, що Будапешт готовий використати "всі можливі дипломатичні інструменти", щоб допомогти якнайшвидше досягти припинення вогню та встановити мир.

Український президент назвав зустріч "дуже хорошою" й зазначив, що не проти приїхати до угорської столиці з візитом, адже відносини з сусідньою державою є дуже важливими.

"Ми рухаємося назустріч у відносинах з Угорщиною. У нас була дуже хороша зустріч. Багато про що говорили: про відносини, про економіку, про логістику. Про все, що важливо для наших держав", — сказав Володимир Зеленський під час пресконференції.

Відносини між Києвом та Угорщиною під керівництвом Мадяра складаються не завжди просто, хоча їхній характер суттєво відрізняється від періоду правління Віктора Орбана. Колишній відверто проросійський прем'єр систематично блокував ініціативи Європейського Союзу щодо підтримки України та виступав проти антиросійських санкцій. Що найголовніше – блокував початок переговорів про вступ України до ЄС.

Він аргументував це насамперед захистом прав угорської меншини на Закарпатті. 2017 року відбулося внесення змін до Закону України "Про освіту" – він мав на меті реформувати українську школу та посилити позиції державної мови.

Задумом було обмеження впливу російської меншини та мови на Сході, однак наслідки цих змін зачепили всі національні меншини, в тому числі угорську на Закарпатті, яка мала розгалужену мережу шкіл із повним циклом навчання угорською мовою.

Будапешт наполягав, що українська сторона порушує права закарпатських угорців й вимагав повного повернення законодавчих норм, які діяли до цього.

Паралельно Орбан роками стверджував, що Україна є надто корупційною країною, і що її вступ до Євросоюзу призведе до "війни". Мадяр із самого початку намагався відійти від підходу свого попередника, проте змушений був зважати й на внутрішньополітичні настрої в Угорщині, які часто не є прихильними до України.

Утім, після того як Орбан втратив владу, Київ і Будапешт змогли вийти з тупика та відійти від ворожнечі – на початку червня 2026 року сторони досягли угоди щодо розширення мовних, освітніх, культурних та політичних прав 100-тисячної угорської меншини.

"Усього за три тижні ми досягли того, чого Віктор Орбан та його уряд не змогли досягти за 10 років", – писав Петер Мадяр.

15 червня Будапешт дав "зелене світло" на офіційний старт предметних переговорів про вступ України до Євросоюзу та підтримав відкриття першого переговорного кластеру "Основи". У липні для Києва було відкрито шостий кластер "Зовнішні відносини".

Утім Будапешт відклав просування за другим та третім переговорними кластерами, які стосуються інтеграції до єдиного ринку, а також економічної й соціальної політики. У всіх стався флешбек до орбанівських часів.

Блокування тривало до жовтня, допоки Верховна Рада України не ухвалила законопроєкт про право дітей із національних меншин і корінних народів здобувати освіту рідною мовою.

"Ми вітаємо важливий крок, зроблений парламентом України щодо прав національних меншин у сфері освіти. Це позитивний результат багатомісячної спільної роботи та конструктивного діалогу", – написала за підсумками міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан.

Мадяр назвав рішення ВРУ "першим кроком до відновлення взаємної довіри" .

Водночас, за інформацією джерел, Угорщина підтримала пропозицію прибрати з підсумків брюссельського саміту слова про те, що Європейська рада розраховує на "якнайшвидше" відкриття двох нових кластерів переговорів про вступ до ЄС для України та Молдови. Сам Мадяр, спілкуючись із пресою, дав прогноз, що переговори з Києвом можуть тривати 15-20 років.

Тобто врегулювання мовно-освітнього питання не зняло абсолютно всіх розбіжностей між країнами, утім перевело їх у прагматичне русло.

Варто не забувати про ще один неприємний випадок, коли у вересні українська влада ініціювала новий регіональний формат співпраці – "Карпатську вісімку". Він мав об'єднати Україну та сім сусідніх європейських держав – зокрема Румунію, Польщу, Словаччину, Угорщину тощо для зміцнення економічних і торговельних зв'язків.

Петер Мадяр участі у саміті не брав, і від Угорщини прибув лише заступник посла. Пізніше угорський прем'єр дав зрозуміти, що це нібито провина Києва, який не провік попередніх консультацій з Будапештом і не отримав його згоди на залучення до формату.

Пояснюючи свою позицію, Мадяр навів приклад із футбольною командою, яку нібито створили в сусідньому селі і взяли туди людину без її згоди.

Усі ці дипломатичні тертя виразно показують: чекати на легкі рішення у відносинах з Угорщиною не варто. Будапешт і надалі залишатиметься складним та вимогливим партнером для Києва.

Світ