США "кинули", а у Франції хаос: від кого тоді чекати підтримки Україні

19 жовтня 2026 р. 17:59

19 жовтня 2026 р. 17:59

Чи встигне Україна заручитися підтримкою союзників?

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Відносини Києва з американськими партнерами, очевидно, переживають не найкращий період – наприклад, міністр фінансів США Скотт Бессент навіть ухиляється від відповіді, чи Вашингтон досі вважає Україну союзником.

Допоки Штати "штормитиме" через проміжні вибори до Конгресу, єдиним надійним орієнтиром для нас залишається тісна співпраця з європейськими союзниками. Та чи все так просто? Розповідає міжнародна оглядачка "Телеграфу" Ольга Кирилова.

"Ми бачимо, що у Зеленського зараз є лише один союзник – це, насправді, європейці", – коротко описав ситуацію, що склалася, Андріс Кулбергс, прем'єр-міністр Латвії.

Український лідер традиційно взяв участь у саміті європейських лідерів у Брюсселі, який відбувся з 15 по 16 жовтня – і хоча дискусії щодо України відбулися на другий день зустрічі, це аж ніяк не означало, що вони були формальними та безрезультативними.

Хоча першочерговою метою візиту президента було фінансове питання – а саме запит до ЄС щодо 70 мільярдів євро на закриття "бюджетної діри" на 2027 рік – його як спільні, так і двосторонні зустрічі з партнерами перетворилися на моменти солідарності. Ніхто з лідерів відкрито не критикував Зеленського за гострі коментарі в бік Дональда Трампа, навпаки – відчувалося розуміння складності моменту.

Допоки європейські прем’єри та президенти скуті дипломатичними умовностями, а подекуди й страхом перед США, українська прямолінійність не перестає їх дивувати.

Відносини навіть з непростими партнерами як-от Угорщиною виходять на новий рівень – прем'єр країни Петер Мадяр після двосторонньої зустрічі із Зеленським заявив про солідарність із ним "у зв’язку з нелюдською російською агресією". Пізніше стало відомо про запрошення для українського президента до Будапешта з нагоди річниці Угорської революції проти комуністичної диктатури, а також – про обіцянки угорців не блокувати транзит українського зерна.

На тлі цього "виплив" колишній одіозний прем’єр Віктор Орбан, який заявив, що Угорщина перетворилась на антиросійську державу.

Перегорнути чергову складну сторінку вдалося й з Польщею – двостороння зустріч президента України з Дональдом Туском, яку висвітлював "Телеграф" проходила у справді добросусідській атмосфері.

"Під час моїх розмов тут для всіх лідерів абсолютно зрозуміло, що ніщо, що може допомогти Путіну та Росії у веденні цієї війни, не буде прийнятним для Європи. Я тут також для того, щоб гарантувати вам, що так і є", – сказав прем’єр-міністр Польщі.

Що ж до фінансової допомоги, про яку просив Зеленський, то Угорщина, як і сусідня Словаччина одразу окреслили свої межі: вони не братимуть участі у тому чи іншому форматі підтримки від Євросоюзу, втім, принаймні обіцяють не перешкоджати іншим партнерам.

"Що стосується цієї війни, я не підтримую ані Росію, ані Україну… Чи будемо ми підтримувати війну, чи підтримувати мир? Для мене відповідь абсолютно очевидна. Саме тому я заявив, що не братиму участі в жодних механізмах, які сприятимуть подальшому фінансуванню цієї війни.

Водночас ми не маємо наміру йти на поступки чи робити щось на користь іншої сторони конфлікту – Росії", – сказав очільник словацького уряду Роберт Фіцо.

Дипломат ЄС повідомив нашому виданню, що у Брюсселі розглядають можливість надання Україні чергового кредиту, як це було наприкінці 2025 року. Серед інших варіантів – залучення коштів від держав, які не входять до ЄС, а також мобілізація ще не використаних коштів самого Союзу.

"Європейська рада залишається відданою пошуку шляхів задоволення нагальних фінансових потреб України спільно з міжнародними партнерами. Вона очікує на оновлену оцінку Європейської комісії та Міжнародного валютного фонду з цього питання й повернеться до його розгляду у належний час", – йдеться у підсумках жовтневої зустрічі лідерів.

Попри повну солідарність, партнери не втомлюються нагадувати про реформи, які залишаються обов'язковою умовою для отримання допомоги. Це стосується й чинної кредитної програми на 90 мільярдів євро, другий транш якої в розмірі 45 мільярдів Київ має отримати наступного року.

"Ми маємо остаточно сформувати те, що називаємо стратегією фінансування. Це документ, який визначатиме, скільки коштів буде виділено Україні через різні фінансові інструменти, передбачені кредитом обсягом 90 мільярдів євро, а також які реформи необхідно буде провести в межах цього процесу", – сказав 19 жовтня речник Єврокомісії Балаш Уйварі.

Мати фінансову подушку для Києва важливо з огляду на ще одну небезпеку, яка насувається. Пост президентки Франції, як показують опитування, цілком може обійняти лідерка ультраправого "Національного об'єднання" Марін Ле Пен. Такий вибір французів означатиме землетрус в ЄС вже 2027 року.

Франція з провідного адвоката підтримки Києва може перетворитися на чергового блокувальника ключових рішень у Брюсселі.

Днями, спілкуючись з журналістами в Брюсселі, Ле Пен заявила, що в разі її обрання Париж зможе продовжувати фінансування України лише протягом шести місяців через "небезпечний" стан державних фінансів країни. Її партія також виступає за обмеження французького внеску до спільного бюджету ЄС.

"Це фінансування припиниться, і було б чесно сказати правду [президенту України Володимиру Зеленському]", – заявила вона. Пізніше політикиня повідомила, що навіть готова приїхати до України для обговорення цього питання з президентом.

Чи гарантована перемога Ле Пен? Передбачити неможливо. Але "подарунком" для її передвиборчої кампанії можуть стати протести, які прокотилися по Франції 17 жовтня. Те, що починалося як акції вчителів, студентів та їхніх батьків проти неналежних умов у навчальних закладах, швидко переросло в масштабні вуличні заворушення та сутички з правоохоронцями.

За останнім стояли молоді люди в масках і капюшонах, здебільшого чоловіки, який у Франції називають casseurs – погромниками. Мережу облетіли вражаючі кадри, як протестувальники громили вітрини бутиків у Парижі чи Ніцці, розбивали зупинки громадського транспорту, нападали на поліцейські автівки та навіть підпалили старовинну ратушу в Ліможі.

Для Марін Ле Пен та її прибічників подібний хаос стає ідеальним майданчиком для просування власної агітації у питаннях безпеки та контролю над імміграцією. Праве крило посилює суспільні страхи, заявляючи, що серед погромників значна частина – вихідці з інших країн, а чинний уряд неспроможний забезпечити порядок та захист французів.

Адміністрація у США, Кремль і європейські ультраправі сили майже в унісон пояснили протести наслідками імміграції та занепадом "західної цивілізації".

"Ті, хто руйнував, мають заплатити. Ті, хто грабував, мають відшкодувати завдані збитки. Ті, хто намагався повалити Республіку, будуть притягнуті до відповідальності", – своєю чергою, заявив президент Франції Еммануель Макрон.

Ще до погромів близько 82% жителів Франції висловлювали невдоволення його роботою. Нескладно здогадатися, що нові спалахи вуличного насильства остаточно підірвуть довіру до чинної влади.

Для Макрона це означає невтішну перспективу: він ризикує увійти в останню фазу свого президентства в статусі "кульгавої качки", коли його внутрішньополітичний вплив стрімко танутиме під тиском негативних рейтингів та опозиції. Проте, втрачаючи важелі впливу всередині країни, французький лідер усе ще має вікно можливостей на міжнародній арені, зокрема, щодо підтримки України. Насамперед ідеться про можливість довгострокового закріплення оборонних та чи інших зобов'язань перед Києвом. Врешті – навіть Марін Ле Пен не проти військової допомоги, яку запитуватимуть українці.

За даними "Телеграфу", на полях Євроради між Макроном та Зеленським пройшло щонайменше дві зустрічі. Одна з них була присвячена питанням технічного характеру. На тлі обмежень у роботі американської супутникової системи Starlink Україна прагне диверсифікувати джерела супутникового зв’язку та доступу до космічних розвідувальних даних, зокрема за підтримки Франції. Париж має у своєму розпорядженні унікальні в Європі технічні засоби, які дають змогу отримувати високоточні супутникові знімки.

Європа справді залишається для України головною опорою в момент невизначеності навколо США. Але ця опора не є незмінною величиною. І що менше Київ може покладатися на Вашингтон, то важливіше йому зміцнювати зв’язки з європейськими партнерами – поки вікно можливостей для цього залишається відкритим.

Світ