The Guardian: Трамп, Путін і Сі Цзіньпін планують розділити світ на сфери впливу

25 жовтня 2026 р. 11:38

25 жовтня 2026 р. 11:38

Дональд Трамп, Володимир Путін і Сі Цзіньпін можуть спробувати перекроїти світовий порядок і закріпити за своїми країнами окремі сфери впливу. Приводом для занепокоєння стала пропозиція Кремля провести в Китаї тристоронній саміт. Якщо зустріч відбудеться, її наслідки можуть торкнутися не лише України та Європи, а й Тайваню, Японії, Південної Кореї та Австралії. Про можливі наслідки такої зустрічі пише оглядач Стів Блумфілд у статті для The Guardian .

За його оцінкою, ослаблення позицій Трампа всередині США може підштовхнути американського президента до більш активних дій на міжнародній арені, а зближення з Москвою та Пекіном здатне прискорити зміну глобального балансу сил.

В останні два роки президентського терміну американські лідери нерідко намагаються закріпити свою спадщину зовнішньополітичними рішеннями. Джордж Буш-старший направив американських військових до Сомалі для допомоги голодуючим, Білл Клінтон намагався домогтися врегулювання ізраїльсько-палестинського конфлікту, а Барак Обама відновив дипломатичні відносини з Кубою та домігся ядерної угоди з Іраном. У Трампа ситуація може розвиватися інакше. Після проміжних виборів республіканці ризикують втратити контроль над Палатою представників, а можливо, й над Сенатом. Це ускладнить просування внутрішніх ініціатив президента та посилить тиск з боку політичних опонентів. Трампу також можуть загрожувати нові розслідування та спроби імпічменту, — пише Блумфілд.

На цьому тлі, на думку оглядача, міжнародна політика може стати для нього способом продемонструвати вплив і домогтися результатів, які увійдуть в історію. Однак, як зазначає Блумфілд, амбіції Трампа можуть призвести не до зміцнення миру, а до подальшого ослаблення міжнародної системи безпеки .

Автор також звертає увагу на повідомлення про можливе відновлення американських ударів по Ірану після проміжних виборів. Окремо в статті критикується позиція Трампа щодо України та його висловлювання про Росію, а також зустріч спецпосланця США Стіва Віткоффа з Путіним.

За даними, наведеними в статті, саме Росія запропонувала провести в Китаї саміт за участю Путіна, Трампа та Сі Цзіньпіна. Якщо зустріч відбудеться, вона може стати символом зближення трьох найбільших держав, лідери яких прагнуть розширити власний вплив.

Головний ризик полягає в тому, що США, Росія та Китай можуть фактично визнати за собою право визначати долю інших регіонів світу. Така модель передбачає поділ планети на сфери впливу, в яких інтереси провідної держави переважатимуть над правом інших країн самостійно обирати політичний курс і союзників, — зазначає експерт.

Для України та Європи наслідки можуть виявитися особливо серйозними. Якщо Вашингтон скоротить підтримку європейських союзників і відмовиться від колишньої ролі у стримуванні Росії, Москва отримає більше можливостей для тиску на сусідні держави.

У Східній Азії ослаблення американської присутності викличе побоювання у Тайваню, Південної Кореї та Японії. Австралія також може зіткнутися з наслідками зміни стратегічного балансу в регіоні.

У статті зазначається, що підхід адміністрації Трампа до міжнародних відносин уже викликає запитання у традиційних союзників США. В опублікованій адміністрацією Стратегії національної безпеки критикувалися партнери Вашингтона в Європі та Східній Азії, тоді як Росія та Китай не піддавалися настільки ж прямій критиці.

Особливу увагу приділяли інтересам США у Західній півкулі та збереженню економічного домінування країни. У документі також підкреслювалося, що Вашингтон повинен приділяти увагу діям інших держав насамперед тоді, коли вони безпосередньо загрожують американським інтересам.

Для Путіна такий підхід означає можливість послаблення політики, яку США десятиліттями проводили на підтримку демократії та безпеки у Східній Європі. Російський лідер давно виступає проти американського впливу в регіоні, вважаючи його втручанням у інтереси Москви, — йдеться в статті.

Сі Цзіньпіну відхід США від активної ролі у Східній Азії також може бути вигідним. Якщо американські гарантії безпеки для партнерів ослабнуть, Китай отримає більше простору для посилення свого впливу.

У результаті можливе зближення Вашингтона, Москви та Пекіна здатне змінити не лише відносини між державами, а й самі принципи міжнародної політики, — підкреслює оглядач.

Потенційна співпраця трьох держав стосується не лише геополітики. У США та Китаю є масштабні економічні інтереси, пов’язані з ланцюгами поставок, технологічними платформами та промисловим виробництвом. Росія, у свою чергу, має значні запаси викопного палива.

Ще одна сфера конкуренції — космос, де комерційні та військові можливості стають частиною глобального суперництва.

Якщо три країни почнуть тісніше координувати свої дії, залишаючи Європу та інших гравців поза межами ключових домовленостей, це може змінити звичну систему міжнародних відносин. Раніше в дискусіях про багатополярний світ поряд із США та Китаєм важливу роль відводили Європейському союзу. Тепер, як зазначає автор, Москва може претендувати на більш значне місце в новому балансі сил, — пише Блумфілд.

При цьому, як пише експерт, західні інститути продовжують функціонувати: НАТО зберігається, проводяться саміти G7 і G20, а США продовжують брати участь у роботі ООН. Однак наявність цих майданчиків сама по собі не гарантує, що колишні принципи міжнародного співробітництва залишаться незмінними.

Слід зазначити, що не всі спостерігачі вважають, що Трампу варто брати участь у такій зустрічі. В окремій статті для Bloomberg оглядач Марк Чемпіон попереджав про ризики саміту з Путіним і Сі Цзіньпіном.

Навіть якщо лідери зустрінуться виключно заради символічного жесту, це може створити враження, нібито вживаються реальні заходи для припинення війни Росії проти України та запобігання подальшій ескалації в Європі. Такий ефект був би вигідним для Кремля: міжнародна зустріч допомогла б Путіну вийти з ізоляції, не вимагаючи від нього відмови від прагнення домінувати над сусідніми країнами, — зазначає він.

Водночас, як сходяться на думці експерти, немає гарантій, що передбачуваний союз трьох лідерів стане стійким політичним механізмом. Зовнішня політика Трампа вже викликала розбіжності всередині руху MAGA та занепокоєння серед частини традиційних консерваторів. Майбутній президент США також може обрати зовсім інший курс у відносинах із Москвою та Пекіном.

Але, як підкреслює Блумфілд, відсутність успіху у Трампа не обов’язково означає відсутність наслідків для США та їхніх союзників. Навіть якщо жодних угод про сфери впливу не буде укладено, сама зустріч може зміцнити міжнародні позиції Путіна та Сі Цзіньпіна.

Світ