Бразилія обирає між Лулою та Болсонару: вибори можуть змінити вплив США в Латинській Америці

25 жовтня 2026 р. 23:23

25 жовтня 2026 р. 23:23

У Бразилії 25 жовтня проходить другий тур виборів , у якому змагаються президент Луїз Інасіу Лула да Сілва та правий сенатор Флавіу Болсонару. Перемога Болсонару може посилити правий поворот у Латинській Америці та зблизити країну зі США. Голосування відбувається за майже рівної підтримки кандидатів. Про це повідомили в інформаційному агентстві Reuters.

Лівому президенту Лулі протистоїть 45-річний Флавіу Болсонару — син засудженого колишнього глави держави Жаїра Болсонару. На початку жовтня сенатор несподівано виграв перший тур. Його результат перевершив прогнози соціологів і зробив боротьбу за президентство особливо напруженою.

Перемога Болсонару продовжила б серію успіхів правих політиків у Латинській Америці, прихильних до президента США Дональда Трампа. Натомість четвертий президентський мандат Лули став би небажаним результатом для Вашингтона. Американська адміністрація вже конфліктувала з його урядом через торгівлю та питання безпеки. Сам Лула та його союзники розглядають голосування як можливість стримати посилення консерваторів у регіоні.

24 жовтня з’явилися відомості про кампанію всередині Державного департаменту США, спрямовану на повернення родини Болсонару до влади. Вашингтон заперечує звинувачення у втручанні в бразильські вибори. Трамп водночас не підтримав публічно жодного кандидата.

«Я не хочу в це втручатися, але ми спостерігаємо», — відповів президент США на запитання журналістів.

Передвиборчу кампанію супроводжували корупційні скандали, економічні побоювання та суперечки щодо американського впливу. Важливе місце посіли й наслідки вироку Жаїру Болсонару. У 2025 році його засудили за підготовку державного перевороту після виборів 2022 року. Флавіу пообіцяв домогтися звільнення батька, якщо стане президентом.

Трамп називав справу проти колишнього президента «полюванням на відьом». У 2025 році він запровадив 50-відсоткове мито на бразильські товари, прямо пов’язавши рішення із судовим переслідуванням Жаїра Болсонару. Згодом торговельні обмеження пом’якшили. Проте у 2026 році Вашингтон запровадив нові мита, посилаючись на несправедливі торговельні практики Бразилії.

Лула розцінює близькість адміністрації Трампа до родини Болсонару як спробу вплинути на результати виборів. Мита та інші каральні заходи він називає залякуванням.

Попри скорочення нерівності та безробіття, Лулі складно переконати громадян, які потерпають від високих цін і значних боргів домогосподарств. Ще одна важлива проблема — насильство з боку злочинних угруповань. Болсонару намагається використати невдоволення вартістю життя та обіцяє жорстку боротьбу зі злочинністю. Серед його пропозицій — в’язниці максимального рівня безпеки.

Перед другим туром опитування показували практично однаковий рівень підтримки кандидатів. Водночас історія бразильських президентських виборів свідчить на користь Болсонару: досі жоден кандидат не перемагав після другого місця в першому турі. Сенатор отримав тоді 47% голосів. Лула набрав 45%.

Успіх Болсонару в першому турі спричинив різке зростання бразильського фондового ринку та курсу національної валюти. Інвестори очікували реформ на користь бізнесу. Його Ліберальна партія та інші праві політики також показали сильні результати на виборах до Конгресу. Це може полегшити ухвалення законів для Болсонару в разі перемоги або ускладнити роботу Лули, якщо президент збереже посаду.

Нагадаємо, що перед президентськими виборами між Бразилією та США загострився дипломатичний конфлікт. У серпні Вашингтон відкликав візу бразильської пані посол Марії Луїзи Рібейро Віотті. Причиною стали затримка погодження кандидатури Даніеля Переса на посаду посла США та відмова у візах двом американським дипломатам.

Окрім того, у липні Бразилія відмовила у видачі віз двом посадовцям адміністрації Дональда Трампа через побоювання втручання у вибори. Йшлося про помічника держсекретаря США Райлі Барнса та заступника помічника держсекретаря Семюела Самсона. Бразильські чиновники вважали, що делегація планувала поставити під сумнів надійність виборчої системи країни. Держдепартамент відкинув ці звинувачення та назвав поїздку звичайною частиною роботи Бюро демократії, прав людини та праці.

Світ