Російські реактори в Угорщині виявилися заручниками Дунаю

27 жовтня 2026 р. 00:01

27 жовтня 2026 р. 00:01

Нові реактори російського проєкту «Пакш-2» в Угорщині залежатимуть від Дунаю, який улітку вже ледь не зупинив чинну станцію. Раніше Reuters повідомляло, що Угорщина розглядає заміну «Росатома» як підрядника проєкту. Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр вважає таке охолодження застарілим, але інший спосіб охолоджувати воду на місці дорогий і потребує більше місця, ніж є на майданчику, повідомляє Les Échos.

Проєкт «Пакш-2» передбачає два нові реактори ВВЕР російської конструкції. Вони працюватимуть за відкритою схемою охолодження: постійно забиратимуть воду з річки, тому залежатимуть від її рівня. Через зміну клімату, спричинену діяльністю людини, такі посухи ставатимуть імовірнішими.

Нинішня станція «Пакш» розташована за 100 км на південь від Будапешта. Її чотири реактори виробляють половину електроенергії країни. Влітку станція була на межі повної зупинки: працювала лише одна з восьми турбін. Вода в Дунаї так і не піднялася, а станцію врятувало лише те, що в річці терміново звели дамбу без жодного екологічного дозволу. Без неї станцію довелося б зупинити, розповів співробітник станції, який попросив не називати його імені. Однак дамба є лише тимчасовим рішенням. Наприкінці жовтня Дунай, як і раніше, міліє, оголюючи піщані обмілини.

Мадяр, який очолює уряд із весни, вважає відкрите охолодження застарілим рішенням. Альтернативою могли б стати градирні: вони охолоджують воду в замкненому циклі й витрачають її менше. Але встановити їх дорого й технічно складно, бо на майданчику мало місця. Жоден реактор, збудований на Дунаї, такої системи не має, зате вона є на чеських станціях і на частині реакторів французької EDF.

Будівництво двох реакторів 2014 року без офіційного тендера доручив «Росатому» тодішній прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. За початковим планом Москва має профінансувати 10 млрд євро із 12,5 млрд євро загальної вартості. Противники проєкту вважають, що рішення диктували політичні зв'язки колишнього націоналістичного уряду, а не технічні міркування. Відтоді проєкт відстає від графіка щонайменше на десять років. Цьогоріч нарешті залили «перший бетон» у плиту одного з реакторів. «Це дуже схоже на потьомкінське село», — каже співробітник станції. За його словами, попри гучні заяви в медіа, за дванадцять років майже нічого не відбулося.

Частину затримок спричинили політичні ризики через напругу між Росією та Європою. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну німецька Siemens відійшла від проєкту під тиском Берліна, який заблокував експорт її обладнання для «Пакш-2». Французькі Framatome та Arabelle Solutions, дочірні компанії EDF, так не вчинили: вони мають постачати систему контролю й керування та турбіни з генераторами для двох реакторів. Ядерна галузь не підпадає під санкції через війну в Україні. «Ми не працюємо безпосередньо з росіянами», — запевняла влітку президентка Arabelle Solutions Катрін Корнан під час візиту на завод у Бельфорі.

За даними Reuters, угорська влада вже шукає нових партнерів, щоб продовжити проєкт. Але такий вибір теж ризикований: окрім втрати 2 млрд євро, які вже витратили, Москва може подати судові позови. Саме це сталося у Фінляндії: у 2022 році вона відмовилася від спільного з «Росатомом» проєкту станції, і тепер Москва судиться з нею.

Літня посуха вдарила по обох атомних станціях на Дунаї. Румунія вперше за 23 роки зупинила єдину атомну станцію , а Угорщина збудувала на дні річки поріг зі 150 тис. кубометрів каменю та затопила дві баржі , щоб підняти воду біля «Пакша». Коли Дунай почав прибувати, країна перезапустила один зі зупинених реакторів .

Про те, чому Європа досі залежить від російської ядерної галузі й чому санкції ЄС оминають «Росатом», у статті ZN.UA « Німеччина відмовилася від атома, але не від „Росатома“. Як у Лінгені вироблятимуть паливо за російською технологією » пише доктор філософії з журналістики, викладач Навчально-наукового інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Петро Катеринич .

Світ