На службі в ГРУ: українці в справах про диверсії та шпигунство у Європі за 2026 рік

29 жовтня 2026 р. 15:06

29 жовтня 2026 р. 15:06

28 жовтня у Варшаві затримали українського громадянина за підозрою в підпалі оборонного заводу Carfil у румунському Брашові 14 вересня неподалік виробничого майданчика компанії. Крім українця Артема С., до групи диверсантів входило також два білоруси, яких, своєю чергою, затримали у Німеччині. Це – найсвіжіший випадок участі українця в диверсії, за якою стоїть росія. Протягом лише 2026 року аналітики «Слово і діло» нарахували щонайменше 10 подібних справ. Їхні деталі та актуальний перебіг розслідування – дивіться на інфографіці.

У яких диверсійних операціях підозрюють українців

Найпоширеніший тип операцій, у які російська розвідка залучає українців, – це стеження за людиною , часто з метою замаху. Так, 24 березня завдяки розслідуванню справи про стеження за підприємцем у Баварії, який постачав дрони Україні, в Іспанії затримали українця Сергія Н., а у Німеччині – його спільницю з Румунії.

30 березня у німецькому Гагені затримали 53-річного українця за підозрою у стеженні за ветераном ЗСУ, а 27 квітня правоохоронці викрили мережу за участі українців, які збирали дані про адреси, маршрути і звички російського опозиціонера в Литві та місцевого активіста. А 5 серпня польські правоохоронці затримали українця, який виїхав до Польщі після невдалого замаху на власника оборонного підприємства в Ірпені.

Інший поширений тип операцій – це шпигунство за оборонними підприємствами та військовими об’єктами у Європі. 21 січня у Берліні затримали Ілону В. з подвійним громадянством Німеччини та України, яку підозрюють у передаванні відомостей про оборонні підприємства та випробування безпілотників.

Дані про військові навчання у Греції збирали учасники вищезгаданої мережі, викритої 27 квітня. Нещодавно ж, 22 жовтня, у федеральній землі Бранденбург затримали громадянина України, який збирав інформацію про об’єкти НАТО в Німеччині.

На початку року німецькі та польські правоохоронці незалежно викрили групи осіб, зокрема громадян України, які відправляли займисті посилки . Вони мали вибухати під час транспортування в Європі або вже в Україні – чи навіть США та Канаді.

Також українці брали участь у диверсіях з підпалами : OBI, IKEA та торговельного центру Marywilska у Польщі, Литві та Латвії, та нещодавньому інциденту з заводом у румунському Брашові.

Нарешті, у кількох випадках українці виконували провокації суспільного характеру . 29 червня польське Агентство внутрішньої безпеки затримало дев'ятьох громадян України та двох Білорусі, які вербували учасників демонстрацій проти українських біженців. 14 липня стало відомо про 18-річного українця, який оскверняв меморіали у Польщі з метою розпалювання напруженості між країнами.

Зв’язок українців з диверсійними мережами рф

У більшості випадків правоохоронні органи припускають координацію з боку рф як найбільш очевидного замовника диверсій. Кількість доказів різниться: у випадку з GPS-посилками з Німеччини є повідомлення про те, що завдання надходило від посередників російської розвідки у Маріуполі.

У справі про шпигунство за німецьким ВПК відомо, що затримана підтримувала контакти з російською розвідкою через посольство рф і навіть допомагала йому потрапляти на заходи під вигаданими іменами. У випадку ж з вандалізмом у Польщі правоохоронці заявили, що виявили механізм вербування через месенджери.

Як правило, українців затримують або поодинці, або у спілці з громадянами росії чи Білорусі, рідше – країн Східної Європи. Практично в усіх справах слідство розглядає зв’язок з ширшими мережами і координаторами.

Статус розслідування участі українців

У справі про GPS-посилки для перевірки логістики перед імовірними підпалами підозрюваний отримав вирок. Ще в трьох випадках оголошена підозра, а в шести – обвинувачення. У справі про мережу, яка займалася замахами, підпалами і шпигунством, триває розслідування.

Нагадаємо, у Литві запобігли підпалу підприємства, де зберігають обладнання для Starlink, через що глава уряду скликав Комісію з питань національної безпеки.

Польський прем’єр Дональд Туск тим часом попереджає , що з боку росії слід очікувати більше провокацій до Різдва. Зі свого боку Німеччина закликає інші країни ЄС видавати менше туристичних віз росіянам, адже ті можуть бути потенційними диверсантами.

Раніше «Слово і діло» показувало на інфографіці публічно відомі російські диверсії на заводах і складах у ЄС – від Болгарії до Естонії.

Також ми рахували, як зросла кількість російських гібридних атак у Європі від початку року. У переліку – військові об’єкти, системи водопостачання, енергетики і комунікації, а також лікарні та заводи.

ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ

Світ