Конгрес зупинить дружбу Трампа з Путіним? Що для України означає "синє цунамі" в США

04 листопада 2026 р. 13:34

04 листопада 2026 р. 13:34

Україна зіткнулася з новими ризиками.

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Сполучні Штати сколихнуло "синє цунамі". Демократична партія здобула контроль над обома палатами Конгресу США – Палатою представників і Сенатом. Це дає демократам потужні важелі впливу, щоб контролювати політику Дональда Трампа протягом наступних двох років його президентства. Що це означатиме для України, розповідає "Телеграф".

Людовік Худ, старший науковий співробітник Інституту Гудзона – американського консервативного аналітичного центру – пояснює, що за цим результатом стоїть глибоке невдоволення американського суспільства.

"Значну роль відіграє інфляція, наслідки якої американці відчувають уже щонайменше три-чотири роки. Певною мірою ситуацію погіршила й війна з Іраном, принаймні в частині цін на бензин.

Питання повсякденного добробуту – вартість життя, ціни на товари першої необхідності – цього виборчого циклу опинилися на першому плані, значно випередивши зовнішню політику", – каже він.

"Демократам вдалося здобути перемоги навіть у традиційних оплотах підтримки Трампа та здолавши низку кандидатів, яких президент особисто обрав і підтримав", – описує телеканал Fox News.

Аби зрозуміти, наскільки вагомими є зміни: кандидат Джеймс Таларіко, як очікується, здобуде місце в Сенаті від штату Техас – штаті, де демократам не вдавалося перемогти на сенатських виборах протягом 38 років. Адам Гамільтон стане першим за 94 роки демократом, обраним до Сенату від глибоко республіканського штату Канзас.

Прогресивний кандидат Абдул Ель-Саїд здобуде місце від штату Мічиган, ставши першим мусульманином в історії країни, обраним до Сенату.

У той же час контроль над Палатою представників відкриває лідеру демократів Гакіму Джеффрісу шлях до посади спікера, що зробить його першим темношкірим очільником палати Конгресу США. На цьому посту він замінить Майка Джонса.

"Ми й надалі за будь-яких обставин підтримуватимемо український народ, його мужність і відвагу в боротьбі – боротьбі за саме існування – проти Володимира Путіна та Росії.

Ми переконані, що це боротьба не лише за територіальну цілісність України. Це також протистояння сил демократії силам автократії, сил свободи — силам тиранії, сил правди – силам пропаганди.

Сполучені Штати Америки завжди були на боці демократії, свободи та правди. Саме тому ми маємо й надалі незмінно підтримувати український народ. І це наше зобов’язання як демократів Палати представників", – стверджував Джеффріс у вересні.

Утім, тоді ж політик виступав проти ухвалення законопроєкту спочилого сенатора Ліндсі Грема щодо нових санкцій проти РФ – він стверджував, що розширення тарифних повноважень Трампа може надати президенту інструмент для завдання економічної шкоди американському народу.

Варто пам'ятати, що в американській політичній системі президент традиційно залишається головним архітектором зовнішньої політики держави. Особливо свобода дій стосується питань національної безпеки, військових операцій та міжнародних відносин.

Відтак навіть втрата республіканцями контролю над обома палатами Конгресу не означатиме автоматичного перегляду курсу адміністрації Трампа щодо України, Ірану чи інших ключових напрямків.

"Останній так би мовити квартал президентства Трампа може стати значно більш турбулентним періодом для зовнішньої політики США.

Часто президенти в цей період починають більше думати про власну політичну спадщину – і нерідко вони зосереджуються саме на зовнішній політиці, адже там президентська влада має менше обмежень.

Згадаймо вибори 2006 року. Якщо повернутися до тих подій, Джордж Буш-молодший зазнав нищівної поразки на проміжних виборах, значною мірою через війну в Іраку.

І що він зробив майже одразу після цього? Різко наростив військову присутність в Іраку, фактично проігнорувавши мандат, який йому дали виборці. Він вважав, що це єдиний спосіб врятувати ключовий зовнішньополітичний проєкт, з яким асоціювалося його президентство", – пояснює Ендрю Пейн, директор з досліджень в Королівському інституті міжнародних відносин (Chatham House).

Пейн прогнозує, що Трамп може відновити американські удари по Ірану. А також – "взятися" за НАТО.

"Чи побачимо ми серйозніші погрози виходу США з Альянсу – незалежно від того, схвалює це Конгрес чи ні? Чи станемо ми свідками виходу, більшого скорочення підтримки України? Гадаю, це теж цілком імовірно.

Або ж Північна Корея. Трамп неодноразово натякав на бажання відновити особливі відносини з Кім Чен Ином. Можливо, він знову спробує досягти прогресу в напрямку певної ядерної угоди з Пхеньяном", – каже експерт під час заходу в Лондоні, до якого долучився "Телеграф".

У той же час демократи матимуть можливість проводити наглядові розслідування щодо рішень Трампа – і вже готують цілий арсенал таких кроків.

"Просто зараз, поки підраховують голоси, демократи обіцяють розслідування щодо Ірану, ударів по човнах біля Венесуели, митної політики та зовнішньополітичних питань.

Що стосується внутрішньої політики, то демократи планують перевіряти практично все: від зловживань з боку ICE (Імміграційної та митної поліції США) до справи Джеффрі Епштейна, діяльності Ілона Маска, ділових зв'язків родини Трампа, зокрема її міжнародних оборудок.

Список дуже довгий. Але здатність реально обмежити дії президента і здатність просто оприлюднити нову інформацію та докази – це дві різні речі ", – зазначає Лорел Рапп , директорка програми вивчення США та Північної Америки в Chatham House.

Окреме питання – можливий імпічмент.

"Демократи ще не вирішили, чи хочуть розпочинати цю процедуру і щодо кого саме – Дональда Трампа чи Піта Гегсета, ім'я якого також фігурувало в таких обговореннях", – наголошує Рапп.

За її словами, окрема увага має бути зосереджена на Росії. Йдеться про бажання Трампа вибудувати тісніші відносини з Володимиром Путіним, що суперечить позиції не лише багатьох демократів, а й республіканців у Конгресі.

"Цілком можу уявити, що Трамп і надалі намагатиметься певною мірою зблизитися з Путіним, оскільки бачить значний потенціал у бізнес-угодах, економічних і комерційних можливостях, які це може відкрити.

Мені особливо цікаво, чи зможе президент заручитися підтримкою власної партії в цьому питанні, особливо якщо його вплив усередині Республіканської партії почне слабшати", – зазначає Ендрю Пейн.

Підтримка України – одна з небагатьох тем, щодо яких у США досі зберігається двопартійний консенсус. Наприклад, запровадження жорсткіших санкцій проти Росії підтримують 73% демократів і 70% республіканців, зокрема 71% тих, хто відносить себе до руху MAGA.

"Навіть під час цієї виборчої кампанії ми бачили, як представники його власної партії в деяких конкурентних округах відкрито виступали проти окремих ініціатив Трампа.

Зокрема, йдеться про угоду щодо дизельного пального або послаблення санкцій у межах спроб знизити ціни на бензин. Такі кроки лише посилюють невдоволення однією з зовнішньополітичних невдач Трампа – нездатністю врегулювати війну в Україні, що він обіцяв усім зробити протягом 24 годин після вступу на посаду", – додає британський аналітик.

Примітно, що Капітолій все ж втрачає низку законодавців, які роками послідовно відстоювали допомогу Україні . Наочним прикладом є поразка республіканця Браяна Фіцпатріка – одного з співголів Українського кокусу в Конгресі та ключових адвокатів підтримки Києва, який поступився кріслом демократу Бобу Гарві.

До обрання Гарві тривалий час працював у місцевому самоврядуванні, тому, природно, не має досвіду в міжнародній політиці. Однак ще 2022 року, перебуваючи на посаді комісара округу Бакс, публікував низку постів на підтримку України та висловлював солідарність із українським народом.

Раніше політичну кар'єру закінчив Мітч Макконнелл, багаторічний лідер республіканців у Сенаті. Він залишався непохитним прибічником міжнародної залученості США та послідовним захисником допомоги українському народу.

Крім того, про відмову йти на новий термін оголосила сенаторка від Нью-Гемпширу Джин Шагін, яка була головною представницею демократів у Комітеті Сенату із закордонних справ і безпосередньо впливала на формування американської політики щодо України. Від справ відійшов і конгресмен від Небраски Дон Бейкон, який гостро критикував розвороту адміністрації Трампа в бік РФ.

Американський політичний експерт Людовік Худ прогнозує, що несподівано велика кількість республіканців шукатиме спільну позицію з демократами в Сенаті та Конгресі щодо Росії та України.

"Риторика й підходи, які Стів Віткофф, Джаред Кушнер та їхня команда вважають дієвими для залучення Путіна до переговорів, не знаходять підтримки серед багатьох республіканців і представників політичного істеблішменту Вашингтона.

Гадаю, що за зачиненими дверима, а часом і публічно, лунатимуть заклики до президента припинити цю лінію поведінки.

Багатьом республіканцям було справді важко спостерігати за останніми трьома тижнями "загравань" між Трампом і Путіним. Якщо демократи отримають контроль над палатами Конгресу, вони намагатимуться встановити певні обмеження для таких дій", – сказав він.

На думку Худа, серед різних політичних сил у Сполучених Штатах панує спільна думка, що активнішу участь у підтримці України має брати Європа.

"У Вашингтоні існує більш-менш двопартійна позиція, що Європа цілком обґрунтовано має взяти на себе значну частину цього тягаря".

Таким чином, перемога демократів у Конгресі може стати для України додатковим політичним запобіжником від найбільш суперечливих рішень адміністрації Трампа, особливо щодо Росії. Однак вона не гарантує ані збереження попереднього рівня американської підтримки, ані зміни настроїв у Білому домі.

З іншого боку, втрата ключових "опікунів" українського питання в Капітолії позбавляє Київ випробуваних роками контактів. Зміна поколінь і відхід системних важковаговиків з обох боків політичного спектра означають, що проукраїнський двопартійний консенсус доведеться будувати не те, щоб заново, але на нових умовах і з новими політичними гравцями.

Світ