Фінляндія переймає досвід України, готуючись до можливого військового конфлікту з Росією — Bloomberg

07 листопада 2026 р. 17:56

07 листопада 2026 р. 17:56

Фінляндія розглядає можливість створення протитанкових загороджень за українським зразком, щоб посилити оборону кордону з Росією. Військове керівництво країни вивчає досвід України, де масштабні лінії укріплень і протитанкові перешкоди допомагали стримувати просування російських військ. Про це заявив командувач фінської армії генерал-лейтенант Пасі Вялімякі в інтерв’ю Bloomberg .

За його словами, війна в Україні показала, наскільки складно долати добре підготовлені оборонні рубежі. Жодній зі сторін, зазначив генерал, поки що не вдалося знайти надійний спосіб прориву таких загороджень, який дозволив би відновити масштабні пересування військ і маневрені операції.

Однак Фінляндія стикається з власними географічними та кліматичними особливостями. Вялімякі звернув увагу, що протитанкові рови та інші глибокі перешкоди у фінських умовах можуть швидко заповнюватися водою й перетворюватися на штучні водойми.

Умови у Фінляндії складніші. Якщо ми збудуємо укріплення та викопаємо протитанкові рови або перешкоди такої самої глибини, як в Україні, скільки часу мине, перш ніж навколишнє середовище перетворить їх на штучні ставки? — пояснив командувач.

При цьому фінське військове керівництво уважно стежить за переозброєнням Росії. За словами Вялімякі, російські зусилля з відновлення військових запасів уже дають результати: на склади надходять танки Т-90, бойові машини піхоти БМП-3 та самохідні гаубиці 2С19.

Фінляндія не може зупинити цей процес, визнав генерал. Тому її завдання - створити таку систему оборони, яка не дозволить Росії просунутися далі, незалежно від того, чи йтиметься безпосередньо про фінську територію, чи про безпеку НАТО.

Після початку повномасштабної війни в Україні Фінляндія суттєво підвищила рівень боєготовності. За два роки військові організували курси перепідготовки для 60 тисяч осіб, а також прискорили поповнення запасів критично важливих матеріальних засобів.

Зараз країна проводить масштабну реорганізацію сухопутних військ. Вона розрахована до кінця 2030-х років і торкнеться озброєння, структури підрозділів, підготовки особового складу та здатності армії вести бойові дії.

Головний принцип нової стратегії - не допустити нападу завдяки постійній готовності до оборони.

Як підкреслив Вялімякі, Фінляндії тепер потрібні значно більші запаси боєприпасів, стабільні виробничі потужності та більше підготовлених військовослужбовців. Усі ці ресурси мають бути готові до використання не лише під час конфлікту, а й у мирний час.

За даними Bloomberg, витрати на перебудову сухопутних військ будуть не меншими, ніж сукупні витрати на нинішні стратегічні програми ВМС і ВПС Фінляндії. Їхній загальний бюджет становить 11,6 млрд євро.

Військова модернізація передбачає розширення парку самохідних гаубиць K9, оновлення важких реактивних систем залпового вогню з розрахунковою дальністю стрільби майже 500 кілометрів, а також підготовку до заміни бойових машин піхоти БМП-2.

Окрему увагу приділяють протидії ракетним та безпілотним атакам. Вялімякі вважає, що одного лише захисту від уже запущених ракет і дронів недостатньо: армія повинна мати можливість знищувати пускові установки до нанесення удару.

Для Фінляндії це непросте питання, оскільки такі операції можуть передбачати ураження цілей на російській території, — зазначає газета.

Крім того, країна замінює винищувачі F/A-18 Hornet на американські F-35A. Загалом замовлено 64 літаки, перший із яких уже доставлено. Фінляндія також придбала ізраїльську систему протиракетної оборони «Праща Давида».

При цьому фінський генерал не вважає, що розвиток безпілотників робить традиційні види озброєння непотрібними. За його словами, дрони стали важливою частиною сучасної війни, але залишаються лише одним з елементів військової стратегії.

У перспективі Фінляндія хотіла б створити можливості для швидкого нарощування виробництва озброєння та боєприпасів. У мирний час підприємства повинні забезпечувати повсякденні потреби армії та підготовку військовослужбовців, а в разі кризи чи війни - збільшувати випуск продукції вдесятеро.

Світ