дайджест Результати соцопитування на тему «Відносини зі США, удари по НПЗ та довіра до міжнародних лідерів»

11 листопада 2026 р. 10:36

11 листопада 2026 р. 10:36

«Слово і діло» публікує результати восьмої хвилі власного соціологічного опитування. Цього разу українців запитали про відключення електроенергії , плани щодо переїзду перед зимою, референдум щодо мирної угоди , про відносини України зі США, удари по російських НПЗ, а також про ставлення до Польщі та до рішення Львівської облради провести рік Шухевича. Вже традиційно респонденти відповіли на питання про переговорний трек, довіру до міжнародних політиків, а також про готовність служити. Третя частина – про відносини України зі США, удари по російських НПЗ та довіру до міжнародних лідерів – представлена ​​нижче. Дослідження ініційоване аналітичним порталом «Слово і діло».

Метод: онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети, посилання на яку відправлялося учасникам панелі на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).

Обсяг реалізованої вибіркової сукупності: 1200 респондентів.

Географія: Україна (крім населених пунктів на тимчасово окупованих територіях частини Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей, окупованої АР Крим) (національний проєкт).

Терміни проведення польового етапу: 25 жовтня-1 листопада 2026 року.

Вибірка репрезентує доросле населення України (інтернет-користувачів віком 18 років та старше). Статистична похибка вибірки з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%. При відхиленні показників від 50% у будь-який бік (як у бік збільшення, так і зменшення) гранична похибка зменшується. Розрахунок статистичної похибки проведено без урахування дизайн-ефекту.

Склад регіонів:

• Київ;
• Центр: Вінницька, Дніпропетровська, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська;
• ⁠Північ: Житомирська, Київська, Сумська, Чернігівська;
• ⁠Південь: Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська;
• ⁠Схід: Донецька, Харківська;
• ⁠Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька.

Основні результати дослідження: «Відносини зі США, удари по НПЗ та довіра до міжнародних лідерів»

Розподіл відповідей щодо оптимальної стратегії дій gрезидента України у разі незгоди з адміністрацією Д. Трампа свідчить про переважання суб’єктних та активних підходів: сумарно 51,5% опитаних підтримують активну позицію («шукати опору в Європі та менше зважати на Вашингтон» – 28,5%, «відкрито й публічно критикувати» – 23%), тоді як обережну лінію обирають 28,5% («уникати будь-яких конфліктів через залежність від зброї та розвідки» – 20,5%, «не погоджуватися лише непублічно» – 8%), а кожен п’ятий респондент (20%) вагається з відповіддю.

Оцінка того, хто більше прагне швидкого укладення мирної угоди – Д. Трамп чи в. путін , виявляє тотальний скептицизм суспільства щодо суб’єктів переговорного процесу: 59% респондентів переконані, що жоден із них насправді не зацікавлений у швидкому мирі; серед тих, хто вбачає таке прагнення, 28% вказують на Д. Трампа, тоді як у щирість намірів путіна вірять лише 2% опитаних, а 11% вагаються з відповіддю.

Оцінка позиції суспільства щодо мораторію на удари по російських НПЗ в обмін на припинення атак на українську енергетику свідчить про виразне переважання жорстких та дзеркальних умов: сумарно 71,5% респондентів виступають проти безумовного припинення атак, із яких 40,5% згодні зупинити удари виключно за принципом дзеркальності (після того, як рф першою припинить атаки), а 31% виступають категорично проти мораторію, вважаючи удари по НПЗ головним важелем тиску; водночас безумовну зупинку атак заради захисту цивільної інфраструктури підтримують 18% опитаних («електропостачання та опалення для людей зараз важливіші»), а 10,5% вагаються з відповіддю.

Оцінка сумарного рівня довіри та недовіри до міжнародних діячів у жовтні 2026 року дозволяє поділити їх на чотири групи за балансом суспільного сприйняття: 1) позитивний баланс (сумарна довіра >40%) – очолює групу Урсула фон дер Ляєн (56% сумарної довіри проти 22,5% сумарної недовіри), далі йдуть Еммануель Макрон (55% проти 24%), Джорджа Мелоні (49% проти 21%), Фрідріх Мерц (48% проти 23%) та Ендрю Бернем (41% проти 21,5%); 2) паритетний баланс – Дональд Туск демонструє рівні показники сумарної довіри та недовіри (35% проти 35%); 3) виражений негативний баланс (сумарна недовіра 50–60%) – Петер Мадяр (19% сумарної довіри / 50,5% сумарної недовіри) та Кароль Навроцький (13,5% / 59%); 4) критично висока сумарна недовіра (>60%) – Сі Цзіньпін (7% сумарної довіри / 69% сумарної недовіри) та Дональд Трамп, який замикає рейтинг із найвищим рівнем сумарної недовіри (7% / 78%). Порівняно з вереснем, у жовтні серед міжнародних лідерів спостерігається системне зниження рівня вираженої недовіри (зокрема у Дональда Туска, Петера Мадяра та Фрідріха Мерца), яке більшою мірою компенсувалося розширенням групи респондентів, що вагаються з оцінкою («важко оцінити»).

Рейтинг міжнародних лідерів за середнім арифметичним балом довіри (шкала 1–4 бали, де 1 – зовсім не довіряю, а 4 – повністю довіряю) у жовтні 2026 року та їхня динаміка порівняно з вереснем розподіляються на три основні групи: 1) високий рівень довіри (>2,6 бала) – очолює рейтинг Урсула фон дер Ляєн (2,79 бала, +0,10), далі йдуть Джорджа Мелоні (2,72, +0,17), Еммануель Макрон (2,66, +0,06), Фрідріх Мерц (2,66, +0,12) та Ендрю Бернем (2,66, +0,14); 2) помірний рівень довіри (1,9–2,4 бала) – Дональд Туск (2,37 бала, +0,10) та Петер Мадяр (1,96, +0,07); 3) низький рівень довіри (<1,8 бала) – Кароль Навроцький (1,75 бала, +0,10), Сі Цзіньпін (1,49, без змін) та Дональд Трамп, який замикає рейтинг (1,40, -0,10). У жовтні спостерігається загальне зростання довіри до європейських політиків (найбільший приріст у Дж. Мелоні та Е. Бернема), тоді як Д. Трамп став єдиним лідером із відчутним від’ємним трендом (-0,10 бала).

Загальні результати дослідження: «Відносини зі США, удари по НПЗ та довіра до міжнародних лідерів»

Розподіл відповідей щодо оптимальної стратегії дій Президента України у разі виникнення незгоди з адміністрацією Д. Трампа свідчить про перевагу активних та суб’єктних підходів над компромісними чи конформістськими. Загалом 51,5% респондентів виступають за активну протидію або диверсифікацію партнерств: 28,5% вважають, що варто шукати опору в Європі та менше зважати на Вашингтон, а 23% наполягають на відкритій та публічній критиці, оскільки «мовчання сприймають як слабкість». Натомість обережнішу лінію поведінки підтримують сумарно 28,5% опитаних: 20,5% вважають за необхідне уникати будь-яких конфліктів через критичну залежність від зброї та розвідданих США, а 8% пропонують висловлювати незгоду виключно непублічно (за зачиненими дверима). Кожен п’ятий респондент (20%) вагається з визначенням оптимальної дипломатичної стратегії.

Аналіз демографічних та регіональних розподілів відповідей засвідчує помітні відмінності у виборі стратегії дій Президента України у разі незгоди з адміністрацією Д. Трампа: якщо старші вікові групи, кияни та опитані з Центру частіше висловлюються за переорієнтацію на Європу, то на Півдні та серед молоді частіше орієнтують керівництво держави на уникнення будь-яких конфліктів із Вашингтоном або на висловлення незгоди виключно в непублічному форматі.

Статеві особливості : чоловіки відносно частіше за жінок вважають за необхідне уникати будь-яких конфліктів із США (23% проти 19% серед жінок), а також удвічі частіше обирають непублічне висловлення незгоди за зачиненими дверима (11% проти 5% серед жінок при 8% загалом). Водночас майже кожна четверта жінка вагається з відповіддю (23% проти 17% серед чоловіків).

Вікові відмінності: молодь (18–29 років) значно рідше за інші вікові категорії підтримує стратегію пошуку опори в Європі (17% проти 28,5% загалом), але при цьому найчастіше обирає як уникнення будь-яких конфліктів (26% проти 20,5% загалом), так і непублічну незгоду за зачиненими дверима (13% проти 8% загалом). У групі 30–44 роки зафіксовано найвищий рівень невизначеності (25% проти 20% загалом). Респонденти віком 45–54 роки та 55 років і старше найчастіше очікують від президента переорієнтації на Європу (по 33% проти 28,5% загалом), причому в групі 45–54 роки також фіксується найвищий запит на відкриту та публічну критику Вашингтона з боку керівництва держави (27% проти 23% загалом).

Регіональна специфіка : Південь демонструє суттєво вищу орієнтацію на уникнення будь-яких конфліктів із США через залежність від постачання зброї та розвідки (29% проти 20,5% загалом), водночас тут нижчими є частки бажаючих шукати опору в Європі (23% проти 28,5% загалом) та вдаватися до відкритої критики (19% проти 23% загалом). Північ характеризується підвищеним рівнем невизначеності – частка тих, кому важко відповісти, становить 26% проти 20% загалом, а також меншою часткою прихильників уникнення конфліктів (16% проти 20,5% загалом). Київ та Центр вирізняються підвищеною прихильністю до європейського вектора – пошук опори в Європі підтримують 33% у Києві та 32% у Центрі (проти 28,5% загалом), водночас у Києві зафіксовано мінімальний рівень вагань (12% проти 20% загалом). Схід відрізняється вищою підтримкою як непублічного відстоювання позиції за зачиненими дверима (12% проти 8% загалом), так і відкритої критики (27% проти 23% загалом).

Відповідаючи на запитання про те, хто більше прагне швидкого миру – Д. Трамп чи в. путін – більше половини учасників опитування висловили глибокий скепсис щодо намірів обох президентів: 59% респондентів переконані, що ні Д. Трамп, ні в. путін насправді не зацікавлені у швидкому укладенні мирної угоди. Серед тих, хто вбачає прагнення до швидких домовленостей у конкретних лідерів, 28% опитаних вказують на Д. Трампа, тоді як реальну зацікавленість в. путіна фіксують лише 2% учасників опитування. Ще 11% респондентів вагалися з оцінкою.

Аналіз демографічних та регіональних груп виявляє відмінності в оцінках зацікавленості зовнішніх лідерів у швидкому укладенні мирної угоди: якщо жінки, респонденти з Півночі та опитані віком від 30 років висловлюють виражений скепсис щодо обох діячів, то чоловіки, молодь та опитані з Півдня значно частіше вбачають таке прагнення у Д. Трампа.

Статеві особливості: жінки значно частіше за чоловіків переконані, що жоден із лідерів насправді не зацікавлений у швидкому мирі (68% проти 49% серед чоловіків та 59% загалом). Натомість чоловіки майже удвічі частіше за жінок вважають, що до швидкого укладання мирної угоди прагне Д. Трамп (36% проти 20% серед жінок та 28% загалом). Частка тих, хто вказує на в. путіна чи вагається з відповіддю практично не відрізняється.

Вікові відмінності : молодь (18–29 років) демонструє найнижчий рівень скепсису щодо обох лідерів (44% проти 59% загалом), але при цьому найчастіше вбачає прагнення укласти угоду з боку Д. Трампа (38% проти 28% загалом) та частіше вагається з відповіддю (15% проти 11% загалом). Усі вікові категорії від 30 років і старше демонструють стабільно високий скепсис щодо обох акторів (60–63%), тоді як прагнення Д. Трампа в цих групах фіксують 24–27% респондентів.

Регіональна специфіка : на Півночі зафіксовано найвищий рівень скепсису щодо реальних намірів обох лідерів (71% проти 59% загалом) при найменшій частці тих, хто вважає зацікавленим Д. Трампа (19% проти 28% загалом). Натомість на Півдні спостерігається найменша частка скептиків щодо обох діячів (43%) та найбільша частка тих, хто вбачає прагнення до швидкого миру у Д. Трампа (38%), при підвищеному рівні невизначеності (16% проти 11% загалом). У Києві також вища за середню частка тих, хто вказує на Д. Трампа (35%), при мінімальному рівні вагань (8%).

Результати опитування свідчать, що більшість респондентів (71,5%) загалом виступають проти безумовного припинення атак на російські об’єкти нафтопереробки , висуваючи вимогу дзеркальності або вважаючи удари по російським НПЗ критичним елементом тиску. Найбільша частка опитаних (40,5%) згодна припинити атаки на російські НПЗ тільки за принципом «дзеркальності» – якщо росія першою зупинить удари по українській енергетиці. Ще 31% респондентів виступають категорично проти будь-якого мораторію, називаючи удари по НПЗ нашим головним важелем тиску. Водночас 18% опитаних вважають, що удари варто зупинити заради захисту цивільних, оскільки електропостачання та опалення в домівках зараз важливіші. Кожен десятий (10,5%) вагається з відповіддю.

Детальний аналіз соціально-демографічних груп показує, що єдиного консенсусу щодо умов мораторію на удари по російських НПЗ немає: пріоритети змінюються залежно від регіону, статі та віку респондентів.

Статеві особливості : чоловіки відносно частіше за жінок вважають за необхідне діяти за принципом дзеркальності – припиняти удари лише після аналогічного кроку з боку рф (43% проти 39% серед жінок), а також частіше обирають гуманітарно-побутовий пріоритет збереження тепло- й електропостачання (22% проти 14% серед жінок при 18% загалом). Жінки, навпаки, частіше за чоловіків виступають безапеляційно проти припинення ударів по НПЗ (35% проти 26% серед чоловіків та 31% загалом).

Вікові відмінності : молодь (18–29 років) значно частіше за інші вікові категорії виступає за припинення ударів по російським НПЗ заради збереження електропостачання та опалення для українців (27% проти 18% загалом), але при цьому рідше підтримує позицію щодо обов’язкового продовження атак як важеля тиску (26% проти 31% загалом). У групі 30–44 роки зафіксовано найвищий рівень невизначеності (16% проти 10,5% загалом).

Регіональна специфіка: принцип «дзеркальності» (припинення ударів тільки у відповідь) частіше підтримують на Півночі (48% проти 40,5% загалом) та у Центрі (46%), рідше – у Києві (34%) та на Півдні (29%). Категоричне продовження атак (головний важіль тиску) найчастіше вимагають на Заході (37% проти 31% загалом), тоді як на Сході ця позиція має найменшу підтримку (24%). Зупинка атак заради електропостачання та опалення для людей найбільше затребувана на Сході та Півдні (по 27% проти 18% загалом) й у Києві (24%), а найменше – на Півночі (11%) та Заході (13%). Невизначеність найвищою є на Півночі, де 16% вагаються з відповіддю проти 10,5% загалом.

Оцінка сумарного рівня** довіри та недовіри до міжнародних діячів у жовтні 2026 року** дозволяє поділити їх на чотири виражені групи за балансом суспільного сприйняття.

Група 1. Лідери з вираженим позитивним балансом (сумарна довіра понад 40% та переважає сумарну недовіру): Урсула фон дер Ляєн очолює рейтинг довіри серед міжнародних діячів із сумарним показником довіри 56% (із 20% повної довіри) проти 22,5% сумарної недовіри; Еммануель Макрон демонструє високий рівень сумарної довіри (55%) при 24% сумарної недовіри; Джорджа Мелоні утримує сумарну довіру на рівні 49% при сумарній недовірі 21%; Фрідріх Мерц фіксує сумарну довіру на рівні 48% проти 23% сумарної недовіри; Ендрю Бернем також демонструє позитивний баланс – 41% сумарної довіри проти 21,5% сумарної недовіри, проте вирізняється найвищим рівнем необізнаності респондентів (15% не знають, хто це).

Група 2. Лідери з нейтральним/паритетним балансом: Дональд Туск демонструє абсолютний паритет сумарної довіри та недовіри – по 35% кожного з показників, при високій частці тих, кому важко оцінити довіру (24,0%).

Група 3. Лідери з вираженим негативним балансом (сумарна недовіра в коридорі 50–60%): Петер Мадяр демонструє сумарну довіру у 19%, тоді як сумарна недовіра сягає 50,5% (24% вагаються з оцінкою); Кароль Навроцький фіксує сумарну довіру на рівні лише 13,5% при сумарній недовірі 59% (із 33% «зовсім не довіряю»).

Група 4. Лідери з критично високим рівнем недовіри (сумарна недовіра 69–78%): Сі Цзіньпін демонструє сумарну недовіру на рівні 69% (зокрема 47% повної недовіри) при сумарній довірі лише 7%; Дональд Трамп замикає рейтинг із найвищим рівнем сумарної недовіри серед усіх міжнародних лідерів – 78% (зокрема 59% повної недовіри) при рівні сумарної довіри лише 7%.

Порівняльний аналіз динаміки сумарної довіри та недовіри до міжнародних лідерів між вереснем та жовтнем 2026 року свідчить про загальне зниження рівня вираженої недовіри та частковий перехід респондентів до категорії невизначеності:

Урсула фон дер Ляєн зберегла високий рівень сумарної довіри (56% у жовтні проти 58% у вересні), при цьому рівень недовіри дещо скоротився – з 25% до 22,5%.

Еммануель Макрон зафіксував стабілізацію сумарної довіри (55% у жовтні проти 54,5% у вересні) на тлі зниження сумарної недовіри з 28% у вересні до 24% у жовтні. Джорджа Мелоні – сумарна довіра дещо зросла з 47% до 49% (зокрема категорія «повністю довіряю» зросла з 7% до 12%), а сумарна недовіра знизилася з 26% до 21%.

Ендрю Бернем утримав сумарний рівень довіри на позначці 41%, продемонструвавши приріст повної довіри з 7% до 12%, хоча частка тих, хто не знає діяча, зросла з 10% до 15%.

Фрідріх Мерц при стабільній сумарній довірі (48% у жовтні проти 49% у вересні) продемонстрував зниження сумарної недовіри з 29% до 23%, що супроводжувалося зростанням частки тих, кому важко оцінити діяча (з 18% до 22%).

Дональд Туск відчутно скоротив рівень негативного сприйняття – сумарна недовіра знизилася з 42% у вересні до 35% у жовтні, зрівнявшись із рівнем сумарної довіри (35%). Петер Мадяр зменшив рівень сумарної недовіри з 57% у вересні до 50,5% у жовтні, тоді як сумарна довіра дещо зрослі з 17% до 19%.

Кароль Навроцький демонструє позитивну корекцію балансу – сумарна недовіра знизилася з 65% у вересні до 59% у жовтні, при цьому частка «важко оцінити» зросла до 22%. Сі Цзіньпін зафіксував зниження сумарної недовіри з 74% до 69%, що відбулося виключно за рахунок зростання частки невизначених (з 15% до 18,5%) при стабільній сумарній довірі 7%.

Дональд Трамп зберігає найвищий рівень негативного сприйняття (78% сумарної недовіри у жовтні проти 80% у вересні), проте всередині цієї групи відбулося подальше зростання категорії «зовсім не довіряю» – з 54% до 59%.

Порівняно з вереснем, у жовтні серед міжнародних лідерів спостерігається системне зниження рівня вираженої недовіри (зокрема у Дональда Туска, Петера Мадяра та Фрідріха Мерца), яке більшою мірою компенсувалося розширенням групи респондентів, що вагаються з оцінкою («важко оцінити»).

Рейтинг міжнародних лідерів за середнім арифметичним балом довіри (серед тих, хто визначився з оцінкою, за шкалою від 1 до 4 балів, де 1 – зовсім не довіряю, 4 – повністю довіряю) у жовтні 2026 року та порівняно з вересневою хвилею вибудовується таким чином:

Урсула фон дер Ляєн очолює рейтинг із найвищим середнім балом – 2,79 бала у жовтні, продемонструвавши відновлення позицій на +0,10 бала порівняно з вереснем (2,69).

Джорджа Мелоні посідає другу позицію з оцінкою 2,72 бала у жовтні, демонструє зростання довіри на +0,17 бала порівняно з вересневим показником (2,55).

Еммануель Макрон отримує 2,66 бала у жовтні, покращивши свій результат на +0,06 бала відносно вересня (2,60).

Фрідріх Мерц фіксує середню оцінку 2,66 бала у жовтні, що відображає зростання на +0,12 бала порівняно з вереснем (2,54).

Ендрю Бернем ділить третю-п’яту сходинки з Макроном і Мерцем з оцінкою 2,66 бала у жовтні, продемонструвавши приріст на +0,14 бала порівняно з вереснем (2,52). Дональд Туск демонструє позитивну корекцію довіри до 2,37 бала у жовтні проти 2,27 бала у вересні (+0,10 бала).

Петер Мадяр фіксує середню оцінку 1,96 бала у жовтні, відновивши показник на +0,07 бала після певного вересневого просідання (1,89).

Кароль Навроцький продовжує поступове зростання бала довіри, досягнувши 1,75 бала у жовтні проти 1,65 бала у вересні (+0,10 бала).

Сі Цзіньпін утримує стабільну оцінку на рівні 1,49 бала у жовтні, що повністю відповідає вересневому показникові (1,49 бала).

Дональд Трамп замикає рейтинг із найнижчим балом – 1,40 бала у жовтні, продемонструвавши подальше зниження оцінки на -0,10 бала порівняно з вереснем (1,50).

У жовтні серед більшості оцінюваних міжнародних діячів спостерігається позитивна динаміка середніх балів довіри ( найбільший приріст зафіксовано у Джорджі Мелоні та Ендрю Бернема) , тоді як єдиним лідером із відчутним зниженням середнього бала довіри став Дональд Трамп.

Нагадаємо, на початку листопада повідомлялося, що Україна за три дні уразила НПЗ , які забезпечують 10% нафтопереробки росії. Цього тижня також після атаки горів найбільший НПЗ рф у Ленінградській області.

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не може не відповідати на удари росіян, оскільки ворог атакує енергетичну інфраструктуру країни. Однак, Київ готовий зупинити удари на той період , на який вистачить ракет до системи Patriot.

З нашої інфографіки можна згадати географію ударів по російським НПЗ. Також ми показували географію та хронологію ударів по російських заводах синтетичного каучуку , критично важливого компонента ракетного палива.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

Світ