Проміжні вибори у США: чому «правий поворот» розбився об ціни

15 листопада 2026 р. 23:05

15 листопада 2026 р. 23:05

Новини як кадри у кіно. Вони рідко повторюються і мало живуть. Ще позавчора всі говорили про перемогу АДГ у Німеччині. Вчора про протести у Франції. Сьогодні — вибори у США.

Попри те, що всі вищеозначені події майже не мають нічого спільного, одне у всіх них все-таки є. Як у будь-якої крупної політичної події в західному світі. Це так званий «правий поворот». Той, чий наступ (і перемогу) вважали аксіоматичними починаючи з воцарювання Трампа. І котрий виявився не суцільним, але дуже навіть уривчастим, дискретним.

З цікавого: проявилося це до останніх виборів у США, остаточно закріпилося саме на них. Суть проста — так, історія повторюється і замаскований під ідентитарно-ізоляціоністський рух фашизм 21 століття буде пробувати знову зайти на ту саму історичну колію.

100 років тому він опирався на крупний промисловий капітал. Зараз це новітня техно-фашистська еліта. Тоді крайніми призначили євреїв, зараз — мігрантів. Тоді цитаделлю зла була Німеччина, зараз на роль новітнього рейху пройшла кастинг Росія.

Відмінність між періодами лежить у площині еволюції соціальних інститутів і електоральних циклів, котрі не дозволяють прихованим чи латентним спадкоємцям Гітлера закріпитися у владі. Так, вони розхитують маятник справа наліво, від ототожнення Росії з новітнім рейхом до аналогій з Радянським Союзом. Безумовно, обидві тенденції не йдуть на користь інституту освіти, котрий попри 100 років своєї діяльності так і не спромігся сформувати критичну масу критично мислячого населення планети. Щепленого від тоталітарної зарази будь-якого ідеологічного штибу.

Але, повернемося до США і проміжних виборів 3 листопада 2026 року.

Згідно з попередніми результатами мантри про повний і остаточний «правий поворот», смерть Демократичної партії два роки тому виявилися фальшивими. Більше того, вони надзвичайно чітко продемонстрували, що популізм не завжди (або ніколи) не тотожний компетентності.

• Бо одне торочити про «антибюрократичну революцію», а інше — самому стати бюрократією.
• Одне критикувати державні видатки, а інше — черпати тендери з державного бюджету безмежно і позаконкурентно.
• Одне говорити про корупцію попередників, інше — плекати її просто у фантастичних масштабах.
• Одне критикувати попередників за війни, а інше — споловинити ракетний потенціал США за місяць.

Іншими словами, згідно з українською приказкою — «триндіти не мішки носити». І виборці, серед котрих значна частина давно перебуває поза бінарною «ліво-правою» ідеологічною схемою «республіканці-демократи» поставила під сумнів нічим не обґрунтоване пашталакання про власну велич, ймовірно, найгіршого президента США за всю історію існування країни.

Більше того і це, ймовірно, найголовніше — американський варіант єльцинівського «все в сім’ю» поставив під сумнів напівбожевільну тезу частини «світ-системних» конспірологів про вимушену ізоляцію США з метою накопичення ресурсу і його наслідку — нового технологічного переходу.

Говорити можна все, що завгодно. Робити, як виявилося, теж. Але при цьому не варто думати, що пару сот мільйонів виборців дурні настільки, що вірять чужим словам, а не своїм кишеням.

Отже, почнемо.

Хто переміг і як змінився баланс влади

Станом на 13 листопада, за підрахунком AP, у Сенаті демократи мають 55 місць (з урахуванням двох сенаторів, які входять до їхньої фракції), республіканці — 44. У Палаті представників демократи виграли 255 місць, республіканці — 169. Ще одне місце в Сенаті та 11 у Палаті AP на цей момент не зарахувало жодній партії.

Що це значить?

Чому американці голосували проти республіканців

Причин багато, але, очевидно, що одним із найважливіших чинників виборів стала економіка. І хоча адміністрація Трампа постійно і не завжди адекватно наголошувала на своїх економічних досягненнях, значна частина виборців оцінювала ситуацію виключно через власні повсякденні витрати. Ті, що постійно зростали:

Зокрема, для американських домогосподарств особливе значення мали ціни на продукти, житло, медичні послуги та енергоносії. Не нарцистичне патякання, самовихваляння і незграбне фехтування макроекономічними показниками, часто притягнутими за вуха.

Моя позиція — в усьому винна інфляція, цей «пожирач еліт» і падіння купівельної спроможності. Ці, цілком логічні наслідки віри у те, що після Байдена економіка самозцілиться.

Звичайно, на вибір американців вплинула не лише вона. Ще були незграбна міграційна політика, катастрофічна зовнішня політика, очевидна корупційна політика. Безумовно, вони внесли свою лепту, але, головне — ціни.

Молодь, жінки та малозабезпечені виборці: хто змінив свої вподобання

Це суттєво відрізняється від президентських виборів 2024 року, коли підтримка Дональда Трампа та Камали Гарріс серед молоді була майже однаковою.

Як зазначає Associated Press , результати виборів також пов’язані з невдоволенням американців війною з Іраном і занепокоєнням щодо корупції у владі.

Зростання цін. Антиіміграційна політика. Війна з Іраном. Корупція в Білому домі. Можна переставити їх місцями. Але результат буде тим самим — корабель «правого повороту» в США розбився об скелі некомпетентності.

Як експерти пояснюють результати

Дослідження виборчої поведінки вказують на поєднання кількох чинників:

• економічного невдоволення,
• зміни підтримки серед молоді та незалежних виборців,
• а також прагнення посилити контроль над президентською владою.

Останній пункт підтверджують цифри. За даними AP Voter Poll , близько семи з десяти виборців вважають, що Конгрес недостатньо стримує президента, і серед них — приблизно четверо з десяти республіканців . За екзитполом NBC News , роботу Трампа схвалюють лише 37% виборців, не схвалюють — 63%.

За аналізом The Washington Post , заснованим на опитуванні понад 90 тисяч виборців, незадоволені економічною ситуацією американці підтримували демократів більш ніж удвічі частіше, ніж республіканців. Водночас серед тих, хто вважав головними проблемами імміграцію та злочинність, республіканці зберегли перевагу.

Це важливе розрізнення: результати виборів не означають, що американське суспільство дійшло згоди щодо основних політичних питань. Радше змінилася відносна важливість цих питань для виборців.

Що пропонують демократи?

Вибори продемонстрували, що демократи змогли залучити виборців не лише у традиційно ліберальних штатах, але і в регіонах із перманентною підтримкою республіканців. Зокрема, партія здобула сенаторські мандати в Канзасі, Айові, Техасі, Північній Кароліні та Огайо.

Втім, поразка республіканців не була суцільною. У Флориді сенаторка-республіканка Ешлі Муді, за даними AP, зберегла своє місце.

Важливу роль відіграла підтримка поміркованих виборців. За даними AP Voter Poll на виборах до Палати представників близько двох третин цієї групи проголосували за демократів.

Зараз важко сказати наскільки вліво хитнувся маятник переможців, хто у демократів буде в більшості — помірковані чи прогресисти.

Показово й інше: за даними AP Voter Poll , приблизно кожен п’ятий, хто голосував за демократів, ставиться до самої партії негативно. Ще одне свідчення того, що значна частина виборців давно перебуває поза бінарною схемою.

Головне те, що суб’єкт їх політичної практики один і той самий — робочий клас з невисокими доходами і його доступність до базових товарів і послуг.

За даними AP Voter Poll , близько семи з десяти виборців вважають, що американська економіка працює переважно в інтересах заможних людей. Більшість негативно оцінює вплив політики Трампа на вартість медичного обслуговування.

Новий склад Конгресу впливатиме на обговорення медичного страхування, оподаткування, державних соціальних програм і трудового законодавства. Демократи зможуть просувати власні законопроєкти, але для їхнього набуття чинності необхідна згода президента або достатня кількість голосів для подолання вето.

Таким чином, з одного боку результати виборів створюють нові можливості для законодавчих дискусій про соціальну нерівність, а з іншого — не гарантують підвищення зарплат чи розширення соціальних виплат.

Що це означає для України та Європи

Зміна більшості в Конгресі може вплинути на американську зовнішню політику, зокрема на фінансування військової та економічної допомоги Україні. Принаймні, ми на це сподіваємося.

І перші ознаки вже є. За інформацією Financial Times , демократи в Конгресі обговорюють новий пакет безпекової допомоги Україні обсягом до 15 млрд доларів і шукають способи ухвалити його ще до того, як у січні 2027 року збереться новий Конгрес. Серед першочергових пріоритетів — українська енергетика.

Нова більшість також може повернутися до законопроєкту про допомогу й санкції з 8 млрд доларів військових кредитів, який застряг у республіканському Сенаті. Колишній посол США в НАТО Іво Даалдер вважає, що одним із перших кроків стане новий санкційний закон проти Росії, за яким санкції будуть обов’язковими, а президент не зможе їх скасувати.

Конгрес ухвалює бюджетні рішення, контролює використання федеральних коштів і може встановлювати законодавчі обмеження для виконавчої влади. Тому склад профільних комітетів, позиції новообраних сенаторів і конгресменів та їхні голосування матимуть практичне значення для України.

Водночас не варто автоматично трактувати перемогу демократів як гарантію збільшення допомоги. Зовнішньополітичні рішення залежать від переговорів між партіями, позиції Білого дому та конкретних законодавчих ініціатив. Трамп зберігає право вето, а гроші не перетворюються на зброю миттєво: як зауважує в коментарі Newsweek Орельєн Кольсон з бізнес-школи ESSEC, Конгрес не може виготовляти зброю і не здатен подолати її дефіцит за одну ніч.

Для європейських союзників США важливим питанням стане те, наскільки новий Конгрес зможе впливати на відносини Вашингтона з НАТО, торговельну політику та міжнародні зобов’язання.

Висновки. Що показали вибори 2026 року

Проміжні вибори у США продемонстрували, наскільки сильно економічні проблеми можуть впливати на політичну підтримку навіть у суспільстві з глибоким партійним поділом.

Демократи повернули контроль над Конгресом, отримавши додаткову підтримку молоді, поміркованих і частини малозабезпечених виборців. Водночас республіканці зберегли значну електоральну базу, а Дональд Трамп — президентські повноваження.

Найближчі місяці покажуть, чи зможе новий Конгрес перетворити результати виборів на конкретні рішення щодо вартості життя, охорони здоров’я, соціальної підтримки та зовнішньої політики. Саме ці рішення визначатимуть практичні наслідки голосування для американців і міжнародних партнерів США.

Світ