Естонія готується керувати цифровими держпослугами з-за кордону навіть у разі окупації країни

17 листопада 2026 р. 05:23

17 листопада 2026 р. 05:23


Естонія розробляє стратегію, яка дасть змогу забезпечувати роботу державних цифрових сервісів із-за кордону навіть у разі окупації країни іноземними військами.

Про це повідомляє Politico , передає Укрінформ.

Зазначається, що Естонія, населення якої становить 1,3 млн осіб, має спільний із Росією кордон завдовжки 294 км. Таллінн побоюється, що країна може стати однією з перших цілей Москви, якщо Росія вирішить вторгнутися до країни Європейського Союзу. Естонські служби безпеки попереджали про гібридну війну Росії проти Європи, а влада країни звинувачувала Москву в причетності до кібератак , підпалів і пошкодження підводних кабелів зв'язку.

Нині Таллінн планує перенести державні сервіси в хмарні середовища, щоб вони продовжували працювати навіть у разі знищення центрів обробки даних або військового вторгнення.

«Або на випадок знищення центрів обробки даних, або на випадок вторгнення військ, коли ми не зможемо працювати», - пояснив Тьону Грюнберг, один із розробників нової стратегії, колишній заступник генерального секретаря з питань цифрової інфраструктури та кібербезпеки Міністерства юстиції та цифрових справ Естонії.

Країна вже зберігає резервну копію державних даних у так званому цифровому посольстві в Люксембурзі. Вона містить інформацію з державних реєстрів, зокрема дані про громадян, земельні кадастри та законодавство.

«Тепер ми хочемо справді залишатися в мережі, що б не сталося. Усі критично важливі служби мають бути доступними й продовжувати працювати», - сказав Грюнберг.

За його словами, уряд розробляє захищені застосунки на базі хмарних платформ Microsoft Azure та Amazon Web Services, а також власної державної хмарної інфраструктури. Систему розгортають у цифровому посольстві та інших місцях Європи. Цього місяця Грюнберг обійняв посаду генерального директора компанії Levira, що надає послуги технічної інфраструктури.

Радник Міністерства юстиції та цифрових справ з питань ІТ-архітектури та інфраструктури Алан Аллмере зазначив у коментаріPolitico, що Естонія прагне мінімізувати наслідки найгіршого сценарію.

«В ідеалі ми хотіли б створити системи, здатні витримати будь-яку можливу кризу, але насправді жодна країна не може передбачити чи усунути всі ризики. У найгірших сценаріях нам також потрібно зберегти надійну основу, на якій можна буде відбудувати цифрову державу Естонії», - сказав він.

Ризики для цифрової інфраструктури країна усвідомила ще у 2007 році, коли зіткнулася з масштабною хвилею кібератак, що тривала 22 дні та порушила роботу значної частини державних і комерційних сервісів. Згодом естонська влада поклала відповідальність за ці атаки на Росію.

Цей інцидент став одним із перших масштабних прикладів кібератаки, спрямованої проти цілої держави, і спонукав Таллінн докорінно модернізувати цифрову інфраструктуру. У результаті Естонія стала однією з найбільш цифровізованих країн світу.

За словами Аллмере, планування на випадок надзвичайних ситуацій має гарантувати, що «нам ніколи не доведеться починати все з нуля».

Як повідомляв Укрінформ, з вересня електронні листи, надіслані з російських серверів - з адресами, що закінчуються на .ru - більше не надходять до естонських державних установ одразу, а перенаправляються на додаткову перевірку з метою запобігання кібератакам .

Естонія готується керувати цифровими держпослугами з-за кордону навіть у разі окупації країни

Джерело: ukrinform.ua (Світ)

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua