Як працює "швидка допомога" водоканалу: "портрет" аварійної служби

03 вересня 2024 р. 14:49

03 вересня 2024 р. 14:49

Аварійна служба водоканалу – водоканалівська "розвідка" (як називають себе її працівники) або "швидка допомога" (як видається тим, хто ознайомлюється зі специфікою роботи цієї служби), яка 24/7 реагує на виникнення аварійних та нештатних ситуацій у водопровідно-каналізаційному господарстві міста, обстежує водопровідні та каналізаційні мережі на предмет відхилень в режимі їх роботи, готує зони місця пошкодження для виконання аварійно-відновлювальних робіт фахівцями управління із ремонту та експлуатації мереж.

В аварійній службі працюють люди, які знають кожну засувку, кожен колодязь, кожне слабке місце водогону та мереж водовідведення – системи грандіозних масштабів: 528 км водопровідних мереж (дорівнює відстані від Житомира до Одеси), 263 км – каналізаційних, кілька ДЕСЯТКІВ ТИСЯЧ  оглядових колодязів, у кожному із яких «живе» одна, дві або й 5 засувок.

9 фахівцям аварійної служби у роботі допомагає геоінформаційна система, яка є «хранителькою» інформації про мережі: протяжність, матеріал, із якого виготовлено трубопровід, його діаметр, глибина пролягання і навіть світлини того, що робиться у водопровідному колодязі, що дозволяє максимально оперативно реагувати на виклик: наприклад, маємо порив за тією чи іншою адресою – заглядаємо в базу, отримуємо всю інформацію про трубу, беремо хомут відповідного діаметру та виїжджаємо на місце пориву з усім необхідним обладнанням.

Про ту, чим живе служба, дізнаємося більше під час робочого виїзду, у ході якого спеціалісти відділу здійснюють промивку водопровідних мереж та ліквідовують витоки на мережах. Спілкуємося із майстром Ярославом Подоляком та водієм Олександром Грибенюком.

«Найскладніші випадки у нашій роботі – це випадки поривів на магістральних трубопроводах (від 400 – 1000 мм діаметру). Щоб працівники могли ліквідувати витік на такій мережі, треба перекрити водопостачання за допомогою засувок. Є райони у місті, де ще стоять старі засувки, які погано функціонують. Складна ситуація була минулоріч, коли будували водопровідну камеру на перехресті вул. Лятошинського – вул. Небесної сотні: для того, щоб провести необхідні роботи, нам довелося перекрити 18 засувок, у великої кількості абонентів, що проживають у центрі міста, не було води. Якщо випадають такі складні роботи, як ця, я можу пробути на зміні 36 годин поспіль» , – розповідає  Ярослав Володимирович.

Почувши запитання: «Як ви знаєте, які саме засувки слід перекрити, аби вода не затоплювала розкопку, у якій проводяться роботи?» , Ярослав посміхається, відповідає водій аварійки:

«Ярослав знає усі засувки у місті напам’ять. У нього дуже добра пам’ять, дякувати Богові. У складних випадках він підказує усій своїй команді, що, де і як треба робити» ( від ред. – у Житомирі десятки тисяч засувок ).

Кожна дія, пророблена фахівцями АДД у колодязі, підлягає фотофіксації: встановили хомут – сфотографували; «відкопали» колодязь, укладений в асфальт, – сфотографували. Усі світлини скинули у програму, адже вони в подальшому використовуються як джерело інформації щодо того, яку ділянку водогону слід перекласти, які матеріали потрібні для проведення таких робіт, яку кількість засувок слід замінити; де саме розташовані оглядові колодязі (часто вони заростають, їх закопують в асфальт, тому їхній пошук може перетворитися на квест) тощо.

Літо – найспекотніша пора у роботі АДД, адже це час безкінечних промивок водопровідних мереж від «застійних» явищ, зумовлених погіршенням якості води у водосховищі. Саме у цю пору року зростає рівень марганцю та заліза у воді, що утворює осад на дні труб. Єдина можливість боротися із цим – регулярні промивки водогону, які здійснюються силами аварійної служби. Найважче піддаються промивці мережі «глухого кута»:

«Коли мережа не закільцьовується, а закінчується (так звана тупикова лінія) то в ній застоюється вода. Промити такі мережі дуже складно, але ми це все одно робимо. Ще один спосіб уникнути її застою у таких крайніх точках – постійне водокористування» , - розповідає майстер аварійної дільниці Ярослав Подоляк.

Аварійна служба за одну добу може опрацювати 20-30 заявок і проїхати містом від 60 до 130 км, виконуючи роботу, пов’язану із підтримкою оптимального режиму роботи водопровідно-каналізаційного господарства, надаючи «першу допомогу» мережам у разі виникнення нештатних ситуацій на них. За перші 4 години робочої зміни команда аварійної служби у кількості 3-х працівників (майстра, слюсаря та водія) промила кілька ділянок водогону на Богунії, ліквідувала наслідки поривів на 2-х локаціях, ще на одній –  зупинила витік для забезпечення можливості проведення подальших робіт із заміни аварійної ділянки водогону.

Житомирські