Міг залишитися за кордоном, але не бажав жити, відводячи очі від людей. На щиті до рідної громади повертається Герой-Захисник Михайло Василюк.

06 вересня 2024 р. 20:32

06 вересня 2024 р. 20:32

Він народився 42 роки тому в росії – Михайло Василюк. Там працювали його батьки-українці, там дали життя своєму синові. Коли Михайлику було 8 років, померла мама, і вони з батьком – два чоловіки – вирішили повернутися на Батьківщину. Підшукуючи житло, зупинилися на Підгородному. Там і оселилися.

Михайло закінчив бердичівський будівельний ліцей, в якому здобув спеціальність муляра. Був призваний до лав ЗСУ. Після строкової уклав контракт, і певний строк відслужив у 26-й артилерійській бригаді. Пішовши у запас, зайнявся столярною справою. Розповідають, що Михайлів батько передав синові чимало гарних рис та якостей, а ще він передав любов та вміння до роботи з деревиною. Довгий час Михайло працював у столярному цеху: його спеціалізацією було виготовлення вхідних груп.

В якийсь момент чоловік вирішив спробувати свої сили за кордоном. Професійні навички допомогли Михайлові зарекомендувати себе з найкращого боку і навіть отримати підвищення. З часом він почав працювати на створення власного бізнесу. Цю роботу перервала велика війна з росією…

Далі – історія, яку можуть розповісти сотні українських родин. Історія, від якої душу переповнює гордість за українців та віра у перемогу. Звісно, Михайло Василюк міг влаштувати все так, аби перебути важкі часи далеко від вибухів і смертей. Але перше, що він сказав: «Я їду додому. Крапка» Другим було питання: «Якщо сховаюсь, як дивитимуся в очі своїй дитині? Іншим людям?» Приїхав не з порожніми руками – привіз гуманітарну допомогу. Поки займався волонтерством, оббивав пороги установ, аби відправили на фронт. У квітні 2022-го Михайло Василюк був призваний до лав ЗСУ.

Служив гідно. Служив, як жив. Був поранений, мав контузії. У складі українських військ взяв участь в операції у курській області. Там, у Суджанському районі, 29 серпня 2024 року сержант Василюк геройськи загинув.

Ще задовго до війни Михайло сказав, що хоче, аби поховали його у Підгородному поруч із могилою людини, котра так багато йому дала – поруч із батьком. Останню волю 42-річного Захисника України буде виконано…

Вічна Пам’ять і Шана тобі, Герою! Честь!

Бердичівський міський голова Сергій Орлюк, Бердичівська міська рада, її виконавчий комітет та уся багатотисячна бердичівська громада глибоко сумують із приводу загибелі Михайла Василюка та щиро співчувають його рідним і близьким. Бердичів та Україна будуть пам’ятати, помстяться і переможуть!

!УВАГА! Церемонія прощання з Михайлом Василюком відбудеться у суботу 07 вересня.

• О 09:00 заупокійну службу за Українським Воїном справлять у Храмі Преображення Господнього (вул. Червона, 28а).

• О 10:00 з Михайлом Василюком прощатимуться у гарнізонному Будинку офіцерів (вул. Є. Старікова, 17).

• Об 11:00 буде організовано перевезення учасників церемонії до с. Підгородне, де на батьківському подвір’ї відбудеться прощальна панахида, після чого Героя поховають на місцевому цвинтарі.

ВІДДАМО ШАНУ СЛАВНОМУ ЗЕМЛЯКОВІ!

Житомирські