Кількість мовних розладів у дітей на Житомирщині зростає, а логопедів бракує

15 листопада 2024 р. 15:08

15 листопада 2024 р. 15:08

На Житомирщині з одного боку, кількість дітей з порушеннями мовлення невпинно зростає, а з іншого — регіон гостро потребує фахівців-логопедів.

Про це Суспільному розповіла заступниця начальника управління — начальниця відділу загальної середньої, дошкільної, інклюзивної та позашкільної освіти Департаменту освіти і науки Житомирської обласної військової адміністрації Злата Безкоровайна.

Кількість мовних розладів у дітей зростає

За словами Злати Безкоровайної, кількість мовних розладів у дітей зростає з року в рік, тому актуальною є проблема корекції мовних порушень.

"Ще 3-4 роки тому до повномасштабного вторгнення обласний департамент охорони здоров'я інформував, що кожна третя дитина народжується з певними нюансами. Особливо це стосується поведінкових моментів, особливостей психофізичного розвитку. На жаль, війна теж впливає на психіку і наших дітей, і мам, які виношують дітей. Це наша реальність", — розповіла Злата Безкоровайна.

За її словами, у 2016 році, наприклад, у школах області було 362 дитини на інклюзивному навчанні, а зараз це 2100 дітей.

"Але це пов'язано і з тим, що раніше, окрім закладів інституційного догляду, які називали інтернатами, альтернативи не було. А зараз інклюзія навпаки розвивається. Місто Житомир гарно розвиває інклюзію, тут є три інклюзивно-ресурсні центри, багато приватних кабінетів корекційних педагогів. І це говорить про те, що люди обирають не інтернати, де діти перебувають у замкненому просторі, а інклюзію. І ми спостерігаємо відтік кадрів із закладів інституційного догляду до інклюзивних, таким чином підсилюється ця складова, особливо у Житомирі", — сказала представниця Департаменту освіти і науки.

За словами Злати Безкоровайної, надалі кількість дітей з мовленнєвими порушеннями продовжуватиме зростати.

"І це буде пов'язано з війною, якщо це розлади психічного стану, поведінкові. Також це може бути спричинено самою природою, тому що таких дітей насправді багато", — наголосила представниця Департаменту освіти і науки.

Дефіцит логопедів

За словами Злати Безкоровайної, на Житомирщині бракує логопедів.

"Дефіцит логопедів-дефектологів, тобто корекційно-розвиткового блоку був завжди в області, але він притаманний переважно не містам, а сільській місцевості, тому що у селах малокомплектні школи, в яких типовим положенням не передбачено введення ставки логопеда-дефектолога. Проте у нас є 28 інклюзивно-ресурсних центрів, які охоплюють своїми послугами 66 територіальних громад. Тому так чи інакше у кожному інклюзивно-ресурсному центрі є логопед, який груповими або будь-якими іншими методами охоплює дистанційно і очно дітей, які потребують цієї послуги", — сказала Злата Безкоровайна.

Коли не можуть допомогти батьки, інклюзивно-ресурсні центри, логопеди місцевого рівня через важкі порушення мовлення у дітей, то свої послуги учням початкової ланки пропонує Денишівська спеціальна школа.

"Саме у цю початкову школу зі всієї області стікаються діти та отримують кваліфіковану допомогу. А після завершення 4 класу вони йдуть або на інклюзію, якщо їм не змогли допомогти на рівні області, або продовжують в більшості своє повноцінне життя, тому що все коригується, все можна виправити, якщо це некомплексні порушення", — пояснила фахівчиня Департаменту освіти і науки.

Автор: Суспільне Буковина

Начальниця гуманітарного відділу Романівської громади Оксана Гаврилова у коментарі Суспільному підтвердила, що існує дефіцит логопедів.

"Маємо велику проблему, яка стосується не лише Романівської громади, — діти приходять до школи і не розмовляють. У більших школах, де є класи з інклюзивною формою навчання, в адміністрації закладу є можливість ввести посаду логопеда. Але її не вводять тому, що у громаді немає фахівців. Тобто вакансій логопедів немає, але дефіцит таких кадрів є, бо логопедичну допомогу потребують діти як в школах, так і в дитсадках. Було б добре, якби були такі фахівці, які б надавали платні послуги. Це взагалі б було супер. Це моя мрія. У нашій Романівській громаді є три логопеди, але цього замало. Ми готові при кожному опорному закладі, в кожній великій школі відкривати таку вакансію, аби тільки були фахівці. Готові їм платити", — сказала начальниця гуманітарного відділу Романівської громади Оксана Гаврилова.

Злата Безкоровайна, як вихід із ситуації, пропонує вчителям, які потрапили під скорочення, отримувати другу вищу корекційну освіту.

"Щорічно ми збираємо, узагальнюємо інформацію щодо потреб у кадрах у наших громадах і відправляємо у Житомирський державний університет імені Івана Франка, щоб там регулювали держзамовлення. Пропонуємо місцевим громадам розробляти свої програми стимулювання вчителів. Освітня мережа скорочується, малокомплектні школи закриваються, вчителям потрібна робота, тому можна отримувати другу вищу корекційну освіту і перекривати всі ці потреби", — порадила фахівчиня Департаменту освіти і науки.

На що звернути увагу батькам

Мовний розвиток дитини починається з того моменту, коли батьки вперше чують слово — вже тоді фахівці рекомендують більше розмовляти з дитиною та заохочувати її говорити.

Про це Суспільному розповіла житомирська психологиня Ліна Сторожук.

"Усі батьки хочуть, щоб їхня дитина була максимально розвиненою, але в деяких випадках це може вимагати допомоги професіонала. Патологія мовлення є досить поширеною формою терапії для того, щоб допомогти дітям краще спілкуватися. Та батькам важливо розуміти ознаки потенційного розладу мовлення, щоб діти могли отримати належну підтримку", — сказала Ліна Сторожук.

Вона дала поради батькам, коли потрібно звертатися до логопеда:

• дитина говорить лише невелику кількість слів відповідно віку (наприклад, у віці 2 років — менш як 50 слів);
• дитина має труднощі з розумінням сказаного;
• дитині важко вимовляти слова та складати речення;
• дитина не може вимовляти певні звуки (фонологічні проблеми або проблеми з артикуляцією);
• дитину важко зрозуміти, навіть якщо вона може говорити повними реченнями;
• дитина заїкається;
• дитина взагалі не розмовляє.

Показники мовленнєвого розвитку дітей 1-3 роки:

1 рік : дитина у віці близько 12 місяців повинна розуміти деякі базові речі та робити певні рухи, наприклад кивати головою. Якщо у дитини з цим виникають проблеми, то краще переконатися про відповідність розвитку у логопеда;

2 роки : діти в цьому віці можуть складати речення та використовувати значну кількість слів;

3 роки : словниковий запас дитини має містити понад 200 слів. Це вік, коли малюк має не лише називати предмети, але й здатен дати їм просту характеристику (солодке-кисле, гарячий-холодний, великий-маленький...).

Автор: Суспільне Житомир

За словами Ліни Сторожук, можна поставити собі низку питань, які допоможуть зрозуміти про потребу звертатися до логопеда:

• чи перестала дитина вчити нові слова?
• Чи потрібна дошкільнику допомога, щоб поговорити про заняття, друзів тощо?
• Чи потрібна вам допомога інших людей, щоб зрозуміти вашу дитину?

Пік розвитку мовлення дитини припадає на 2-4 роки. У цьому віці психологи радять відвідувати логопеда планово раз на рік, щоб контролювати ситуацію та попередити проблему.

Раніше ми писали, що у Звягелі відкривається оновлений Центр реабілітації. Деталі про новий заклад для особливих дітей тут .

Житомирські