Від солом'яного картону до санітарного паперу: 150 років історії Чижівської паперової фабрики

16 листопада 2024 р. 16:10

16 листопада 2024 р. 16:10

Чижівська паперова фабрика, яка колись давала роботу цілим поколінням місцевих жителі, пройшла шлях від невеликої папірні до сучасного підприємства. Заснована у 1870 році, вона пережила дві світові війни, зміни влади та технологічні революції. Історія фабрики — це яскравий приклад промислової еволюції на Поліссі, де багаті ліси та повноводні річки створили ідеальні умови для розвитку паперового виробництва.

Завдяки краєзнавцю Володимиру Іконнікову Звягельська бібліотека зібрала хроніку підприємства.

Початок роботи фабрики датується 1870 (1872?) роком і пов'язаний з родиною поміщиці Євгенії Уварової, чий батько заснував виробництво. Пізніше була здана в оренду вихідцю із Польщі Адельштейну.

Сировиною слугувала звичайна солома, а паливом для вигот овленню паперу — дрова. Робили обертовий папір і картон. В інвентарному описі документів за 1907, 1910-1915 роки, що зберігається в Житомирському обласному архіві, Чижівська фабрика значиться як "соломо-картонная-бумажная фабрика помещика Мезенцева Бориса Сергеевича" (мова оригіналу).

В буремні роки Першої світової війни фабрика зупинилась, а у 1916 році відновила свою діяльність упровадивши новий вид товстого картону з ганчірок, який використовувався для перевезень обладнання та продуктів на залізниці.

У 1918 році на фабриці були побудовані електростанція та млин. Цікаво що електроенергія розповсюджувалась не лише на завод та село, а й на місто Звягель.

З початком НЕПу (нової економічної політики) Чижівська паперова фабрика була здана в оренду міською владою і знову запрацювала 8 листопада 1923 року, але вже 1925 року знову перейшла під керівництво держави.

За довоєнні роки було змінено та оновлено все обладнання, збудували двоповерховий будинок контори, майстерню, пожежне депо, житлові будинки, був збудований дитячий садок, школа, магазин. Почали виготовляти картон із паперового браку, целюлози, ганчірок тощо.

В роки Другої Світової війни фабрика не працювала. У 1945 році була відновлена робота пилорами, що на той час належала фабриці (завдяки чому почалося ввезення та різання лісу). У 1948 році фабрика почала працювати по основному виду діяльності, а саме почала виробляти з паперового браку, целюлози та деревини коробочний і толевий картон.

У 1956 та 1962 роках фабрика пережила дві великих повені. У 1972 році була проведена реконструкція фабрики (введено в експлуатацію нову папероробну машину, яка виробляла шпалерний папір марки "В" та картон, а також введені в експлуатацію шпалерний цех та компресорну). У 1974-1975 роках фабрика провела реконструкцію котельної та перейшла на мазутне господарство.

С початком незалежності, як і усі підприємства України, фабрика переживала злети і падіння. В процесі приватизації 1994 року товариство перетворилося у ВАТ "Чижівська паперова фабрика". Процес приватизації було повністю завершено 10 січня 2001 року. Упродовж десяти років фабрика виготовляла папір для гофрування та картон для плоских шарів гофрокартону, але зміни умов ринку потребували змін у виробництві продукції на підприємстві і таким чином у 2017 році було проведене технічне переоснащення папероробної машини і освоєно випуск нового продукту — паперу санітарно-гігієнічного призначення.

Згідно з відкритими даними за 2020 рік середньооблікова чисельність працівників складала 25 осіб, хоча колись там працювали цілі покоління родин. Чижівчани пам’ятають кращі часи своєї фабрики, котра довгі часи була мірилом їхнього добробуту і давала заробіток багатьом з них.

Фотографій на теренах інтернету знайшлось не так вже і багато. Але при скануванні газет відшукали фото людей які там працювали.

Раніше ми писали про історію старої водонапірної вежі у міському парку Звягеля. Деталі тут .

Житомирські