Богдан Коляда презентував результати співпраці громади з Радою Європи на конференції «Учасницька демократія: ключовий фактор стійкості України»

23 листопада 2024 р. 16:42

23 листопада 2024 р. 16:42

Секретар Бердичівської міської ради Богдан Коляда взяв участь у фінальній конференції «Учасницька демократія: ключовий фактор стійкості України». На ній разом із колегами з інших громад та громадськими організаціями, які брали участі у проєкті Ради Європи, посадовець презентував результати співпраці за 2023-2024 роки.

За інформацією Богдана Коляди, учасники конференції розглянули ці результати під час роботи трьох панелей:

• Зміцнення правової бази для громадської участі в дії (на прикладі розробки Статутів територіальних громад, шкільного громадського бюджету та програми сприяння розвитку волонтерства).
• Розробка учасницьких рішень у громадах: як громадяни залучаються до напрацювання важливих рішень під час війни (розвиток деліберативної демократії та перші в історії України Громадські Асамблеї, учасницьке напрацювання стратегій розвитку та учасницький моніторинг і оцінка реалізації стратегії громади).
• Каталізатори прогресу: як українські ОГС прияють стійкості громад (презентація реалізованих проєктів українських громадських організацій – грантоотримувачів проєкту РЄ, випускників сертифікаційного курсу з моніторингу та оцінки рішень і проєктів відновлення та розвитку українських громад).

З-поміж декількох напрямків, за якими бердичівська громада працює з Радою Європи, Богдан Коляда у своєму виступі, як приклад, навів успішне написання Статуту та його імплементацію в громаді. Оскільки Бердичівська міська рада відкрита до співпраці з жителями громади, зазначив, наприкінці 2023 року було вирішено розробити та прийняти статут ТГ. На початку 2024 року вже мали готовий документ, що його ухвалили депутати та який вже застосовано.

Головним, на думку секретаря міськради, є той факт, що розробка Статуту відбулась демократично та відкрито:

• За розпорядженням міського голови Сергія Орлюка було створено робочу групу, до складу якої увійшли депутати, профільні працівники міськради, громадськість та експерти проєкту РЄ;
• Було проведено більше 10 засідань робочої групи;
• Проєкт документу виставили на громадське обговорення і лише після цього винесли до розгляду на сесію.

Роботу групи намагалися організувати таким чином, щоби розробити якісний Статут, і завдяки експертам під час його написання врахували положення тоді ще законопроектів, а сьогодні – вже прийнятих Законів України:

• 4254 “Про публічні консультації”;

• 7283 “Про народовладдя на рівні місцевого самоврядування»”

• 6401 “Про прозорість діяльності ОМС”.

Богдан Коляда вважає, що запроваджувати Статути у громадах необхідно, адже даний документ налічує широкий перелік інструментів громадської участі, зокрема, проведення процедури публічних консультацій, загальних зборів, громадських слухань, місцевих ініціатив, підзвітності ОМС перед жителями тощо.

Важливо те, акцентує увагу посадовець, що ВПО та молодь з 14 років у громаді мають право брати участь у процесі громадської участі. Наразі розробляються брошури для поширення інформації, планується проведення тематичного навчального тренінгу.

З моменту дії Статуту від лютого 2024 року роботу ради не заблоковано, окремі застереження не виправдалися. На думку Богдана Коляди, це свідчить про те, що введення Статутів у кожній громаді є важливим та потрібним.

Від імені Сергія Орлюка, депутатського корпусу і від себе особисто секретар міської ради дякує Раді Європи за нові можливості та знання, за підтримку громади на шляху до формування й розвитку демократичного суспільства, якісної взаємодії «влада-громада» та активізацію громадської участі. У громаді сподіваються на подальшу співпрацю з Радою Європи.

Приємним і, певною мірою, знаковим Богдан Коляда вважає той факт, що Бердичівська МТГ стала однією з громад, які, на думку РЄ, демонструють чудову практику учасницького врядування. Бердичівська міська рада отримала Відзнаку за активне залучення до процесів прийняття рішень та плідну співпрацю з проєктом РЄ «Зміцнення стійкості демократії процесів через громадську участь під час війни та в післявоєнний період».

Житомирські