Як святкувати Маланку та Щедрий вечір: традиції та обряди

30 грудня 2024 р. 19:49

30 грудня 2024 р. 19:49

Другий рік поспіль українці святкують Маланку та Щедрий вечір за новоюліанським календарем — 31 грудня, а не 13 січня. Цього дня одягають гарні костюми, співають щедрівки, водять « козу Маланку » та увечері сідають за святковий стіл.

Які є традиції цього дня, написали ТСН.ua.

Святкування Щедрого вечора — залишок стародавніх дохристиянських звичаїв. Наші предки вважали, що цього дня Меланка разом з Василем справляють гостини та сповіщають господарів про урочистості. Дослідники кажуть, що, ймовірно, таке пояснення було результатом об'єднання християнських та дохристиянських обрядів.

Традиції Щедрого вечора

Зазвичай цього дня українці йдуть до церкви на богослужіння. Потім — вирушають додому та збираються за великим святковим столом. На Щедрий вечір знову готують обрядову кутю — це називається Друга кутя. Оскільки Різдвяний піст закінчився, то обмежень в їжі немає — як на Святвечір. Тому на стіл, окрім куті, ставлять м'ясні страви, холодець, вареники та пироги з різними начинками. Загалом вважалося, що ця вечеря має символізувати достаток.

Трапезу розпочинають з молитви. Потім — спалюють дідуха, якого господар заносив до хати на Святий вечір, 24 грудня.

Звичаї свята Маланки

Одна з найбільших традицій Щедрого вечора — ходіння з вертепом та водіння Кози. На свято заведено переодягатися у тварин і фольклорних персонажів. Зазвичай у Маланку  перевтілюється неодружений хлопець, а жінки постають в образах чоловічих героїв. Серед інших персонажів — Василь, Коза, Дід, Баба, Ведмідь, Циган, Чорт і Лікар.

Козу Маланку одягають у вінок зі стрічками, намисто та інші прикраси. Її хлопець Василь одягає жупан, шаровари та чоботи. У костюмах люди ходять від будинку до будинку, співають щедрівки, розважають господарів танцями та різноманітними жартами.

Ворожіння

За народними повір'ями, ворожіння вночі проти 1 січня вважається достовірним. Наприклад, незаміжні дівчата клали під подушку чотирьох королів з колоди карт, аби побачити уві сні майбутнього нареченого. Крім того, клали під подушку гребінця і, лягаючи спати, нашіптували: «Суджений-ряжений, розчеши мені голову!». Хто присниться, з тим випаде йти під вінець.

Також дівчата виходили на вулицю, і яка першою з тварин зустрінеться, таким на вдачу наділить доля судженого: якщо пес, то лихим, а життя буде собачим, вівця — тихим і сумирним тощо. Біля воріт насипають три купки зерна, а вранці перевіряють: якщо їх ніхто не чіпав, то сімейне життя буде щасливим, і навпаки.

Уже на світанку 1 січня, на свято Василя, в Україні хлопці починали посівати зерном. В народі вважалося, що посівання приносять добробут, щастя та великий урожай на весь рік.

Нагадаємо, в Україні на різдвяно-новорічні свята здавна існували традиції колядування, щедрування та засівання . Вони відрізняються певними обрядами, про які кожен українець має пам’ятати.

Тексти найпопулярніших колядок, щедрівок та привітання з Різдвом — за посиланням .

Житомирські