Психологічний тиск фрази "Ще не вмерла" про відтермінованість, але незворотність: роздуми про гімн

04 квітня 2025 р. 12:45

04 квітня 2025 р. 12:45

Національна ідентичність, мова та символіка — це ті підвалини, на яких тримається будь-яка держава. Звягельський лікар Микола Стоянчук поділився своїми міркуваннями про гімн України, закликаючи до невеликої, але змістовної зміни, що, на його думку, відповідає сучасним реаліям і національній свідомості.

Далі пряма мова автора.

А може вже "на часі"? Не померла України і слава, і воля. РОЗДУМИ ПРО ГІМН

ГІМН ДЕРЖАВНИЙ – офіційно урочиста пісня, що в музично-поетичній формі виражає державницьку ідею, соціальний ідеал народу і є офіційним символом держави.

Свій знаменитий вірш "Ще не вмерла Україна" П.Чубинський написав в 1863 році перебуваючи у засланні в Архангельській губернії за "українофільську діяльність".

В ті часи царський режим всіляко забороняв усе, що могло нагадувати про українську ідентичність. Тоді ж був виданий і сумнозвісний "Валуєвський указ", яким заборонялася українська мова та література.

Реакційний царський режим був впевнений, що йому вдалось знищити українське вільнодумство. Таким чином, автор у своєму вірші відтворив стан української духовності і виразив надії і прагнення прогресивної української молоді.

Кілька років тому по одному з телеканалів випадково переглянув дискусію на тему гімну за участю одного з народних депутатів минулих скликань, де обговорювались різні варіанти гімну України. Тоді і виникла думка замінити перший рядок гімну, про що видав статтю в місцевій пресі та передав свої пропозиції у відповідний комітет Верховної Ради. Відповідь завжди була одна "не на часі". На тому все і закінчилось.

Знову звернутись до теми гімну мене підштовхнули події на Євромайдані, де відбувається відродження громадянського суспільства. На майдані стало доброю традицією щогодинно виконувати Державний Гімн. І завдяки активній позиції народної улюблениці Руслани Лижичко та духу майдану, наш Державний Гімн дійсно став офіційним символом Держави.

Ми полюбили свій гімн ще більше.

Минуло більше, ніж 30 років, як Україна де-юре, нарешті, здобула давно омріяну Незалежність, а де-факто бореться за її збереження, бо "старший брат" за допомогою своєї V-колони та малосвідомих громадян в черговий раз намагається її вкрасти.

Таким чином, на мою думку, зараз Україна опинилась в нових історичних реаліях, що відрізняються від тих, що панували під час написання П.Чубинським свого відомого вірша.

З проголошенням державної незалежності України, в 1992 році гімном держави було затверджено національний гімн на музику М.Вербицького та слова П.Чубинського "Ще не вмерла Україна".

Загальновідомо, що слова і думки матеріальні, іншими словами – про що мовиться те і збувається. Звідси і виникла народна поговірка "як назвеш корабель, так він і попливе". І люди з життєвим досвідом можуть надати не одне підтвердження цієї народної істини.

А перший рядок гімну підсвідомо навіює песимістично негативні очікування, та невпевненість у майбутньому державі і може впливати на формування моделі поведінки. Чимало з нас були свідками ситуації, коли знайомі чи родичі з ближнього зарубіжжя напівжартома починають розмову з привітання: "Ще не вмерла Україна?" ставлячи вас у не зовсім зручне становище.

Як на мене, каменем спотикання у словах "Ще не вмерла Україна" є частка "Ще" в першому рядку, яка передбачає відтерміновану невідворотність розпочатої дії. В нашому випадку – це ймовірна смерть держави Україна. І це головний чинник, який незалежно від нас тисне на нашу підсвідомість, викликаючи певне психологічне невдоволення.

Якби П.Чубинський міг передбачити таке офіційно-державницьке використання свого вірша, то, напевно, сам би вніс в нього відповідні зміни. Тому пропоную перший рядок гімну в такій редакції:

"Не померла Україні і слава, і воля, ще нам браття-українці усміхнеться доля", а далі по тексту.

Таким чином, відкинувши частку "Ще" в першому рядку, ми з мінімальними редакційними змінами позбавимо наш гімн перерахованих вище негараздів, тим паче, що прецедент в новітній історії України вже був. 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон "Про Державний Гімн України", запропонований Президентом України Леонідом Кучмою зі зміною відмінку першого рядка гімну на "Ще не вмерла України і слава і воля". Як на мене, пропозиція Верховної Ради України була половинчаста і не послідовна, бо перенесла цей підсвідомий негативізм з держави України на її Славу і Волю, що по великому рахунку не змінило суті проблеми.

На мою думку, немає необхідності змінювати всі слова гімну, особливо після феєричного, наймасовішого його виконання на концерті "Океану Ельзи" та в Новорічну ніч. Такі мінімальні зміни змогли б влаштувати всі фракції нашої Верховної Ради і прибічників усіх політичних уподобань.

Житомирські