Борис Тен: Роль Житомира у творчості митця

21 квітня 2025 р. 13:23

21 квітня 2025 р. 13:23

Важливим джерелом всіх літератур світу є переклад. Український художній переклад розвивався з початку XIX століття в умовах адміністративних заборон на вживання української мови. Борис Тен (літературний псевдонім Миколи Васильовича Хомичевського) – видатний поет-перекладач, який залишив помітний слід у розвитку української культури. Саме він зберіг та передав безліч класичних творів, попри утиски з боку радянської влади.

Борис Тен народився 9 грудня 1897 року в селі Дермань Рівненської області. Змалечку митцю прививали любов до музики та читання, що вплинуло на формування його культурних цінностей та світогляду. Деякі чернетки своїх віршів поет зберігав протягом усього життя. Серед них найперший твір, що був датований 1912 роком. У ньому були зображені такі образи природи як «темні хмарки», «веселі струмки», а згодом з’явився «богатир наш Перун».

Родина Хомичевського переїхала до Житомира з початком Першої світової війни. Тут він здобув освіту, навчаючись на гуманітарному факультеті сучасного Житомирського державного університету імені Івана Франка. Діяч активно цікавився театральним життям та відвідував літературні гуртки. Зокрема свої поетичні твори митець презентував у літературно-музичному салоні сестер Копчанівських, навколо якого збирались місцеві літератори. Деякі з них, що були покладені на музику хорового диригента Михайла Гайдая, згодом виконувала майбутня дружина поета Нара Ковальчук.

Першу спробу надрукувати власні поезії Борис Тен зробив саме у Житомирі. У 1923 році з’явилась публікація вірша поета «Роззуюсь – на яру траву» для «Незалежного театру» в Житомирі. Він був організований режисерами та акторами «Молодого театру», який розпався в Києві. Для нього Борис Тен зробив перший переклад з польської – п’єсу Юрія Жулавського «Йола» та ряд перекладів пісенних текстів.

З 1924 року митець проживав у Києві та працював у столичних видавництвах, ознайомившись із відомими літераторами, які відіграли важливу роль у становленні його творчості. Згодом він опанував професію журналіста, яка зіграла ключову роль в умовах Другої світової війни. Бориса Тена було мобілізовано на фронт у ролі кореспондента армійської газети. Після чого, митець потрапив до німецького полону, пережив важкі часи у таборі військовополонених та концтаборі у Сілезії. Серед творів доби заслання згадується вірш «До Дерманя», у якому автор висловлює неминучі перепони на шляху до Батьківщини та водночас безумовну любов до свого краю.

Після повернення до Житомира 1945 року, він вчителював у середніх школах міста, викладав латинську мову та вів курс музичного виховання у Житомирському педагогічному інституті. Зокрема музика посідала вагоме місце в житті Миколи Хомичевського. Понад двадцять років той очолював об’єднання житомирських композиторів, а також створив «Посібник для керівника самодіяльного хору». Митець був першим художнім керівником Поліського народного хору «Льонок», який є наразі одним із найвідоміших колективів України.

Проте найбільше Борис Тен прославився як визначний перекладач, який знав стародавні та сучасні мови. Головною заслугою митця перед українською культурою є переклади на українську зі старогрецької «Одіссеї» та «Іліади» Гомера. Сьогодні вони вважаються досконалими слов’янськими перекладами.

Діяльність Бориса Тена відіграла важливу роль у розвитку культури Житомирщини. Своїми творами митець збагатив та урізноманітнив літературу українського народу. Завдяки перекладацькій діяльності, його ім’я здобуло світове визнання та повагу в очах багатьох поколінь.

Марина Лозко

Творці слова Житомирщини: автори, які творять українську історію

Житомирські