Від 86 виконавців до 17, як змінилася хорова капела «Орея». Інтерв’ю з Олександром Вацеком

29 квітня 2025 р. 18:28

29 квітня 2025 р. 18:28

Олександр Вацек – засновник, художній керівник та головний диригент хорової капели «Орея». Це людина, творчість якої є справжньою гордістю нашого міста та всієї України.

Фото Житомирської обласної філармонії імені Святослава Ріхтера

Розкажіть про колектив хорової капели. Чи змінився склад хору за останні роки?

Звичайно, коли закладався склад хору «Орея» у 86 році, тоді нас було 84 людини. Уявляєте, така банда колосальна. Ходив по місту і просив людей, щоб прийшли, поспівали.

Потім скоротилося до 53. Саме у такому складі ми виграли перше місце в Україні. Потім почали їздити за кордон і вже не влазили в автобус, плюс життя корегувало, тому було 32 – це був оптимальний склад, який довго тримався.

23 – це вже був такий мінімум, я казав: менше вже не витримаю, бо не зможемо нічого співати. Але коронавірус, війна. Багато жінок виїхало, склад скоротився сильно – 9 чоловіків і 1 жінка. Як це так? Кожен, хто розуміє хор, розуміє – це має бути якийсь баланс, стільки-то сопрано, альтів, тенорів, басів, щоб це було адекватно і звучало. Згодом дівчата прийшли й кожен раз треба було щось видумувати, щоб це жило, щоб ця банда співала.

Ну, ясно, що ми вже не могли твори тонкі співати, бо жінок немає і війна, тому перейшли на героїчний репертуар, патріотичний, народні пісні. Солісти у мене були класні. Саша Яремчук, Олександр Барейко, Костя Романенко, такі сильні, що могли взяти на себе. Незалежно було скільки їх, але відчувалася міць.

Зараз пропорції у нас такі: колектив з 17 осіб – це 10 дівчат, 7 хлопців.

Чи були паузи в репетиціях або виступах через повномасштабне вторгнення?

Звичайно були. Перші дні ми не знали, що робити. Спочатку думали хватати якусь зброю в руки, лягати й відбивати Житомир. Потім зрозуміли, що це не так страшно.

Я вже пробував раз виїжджати, тому я знаю, що це таке. Краще бути на своєму місці, там, де тебе Господь визначив, там робити, що ти можеш.

Є у вас якісь закордонні гастролі зараз, чи їздите ви?

З цим набагато гірша ситуація зараз, тому що чоловіків обмежили та сильні дівчата, які в мене тримали колектив, роз'їхались.

Але ми виїжджали у 2022 році, точно не пам'ятаю. Я вважав, що треба виїхати, якраз такий час, що всі чекали, що Україна загнеться, чи щось вона буде показувати. І ми поїхали. Поїхали у ті точки, де нас знали,

і де знали великий, успішний склад «Ореї».

Я трошки так побоювався, тому що ми їхали у складі 12-13 осіб. Не дуже така потужна команда, але всі старалися. І мені було дуже приємно, що підходили ті самі слухачі, які нас знали після наших перемог видатних, і казали: «Вас менше, але енергетика, яка йде від вас, більша ніж раніше». Тобто з такою пристрастю давали всі ці номери. Це була Німеччина, Польща, Чехія, три країни.

Нас ще запросили на фестиваль до Естонії, але в якийсь останній момент дзвонить до мене менеджер і каже: не купують квитки на колектив з України. Я хотів розірвати, показати, які ми хороші, як нам рукоплещуть, як всі стоять, які вдячні. А вони ж не знають, хто це, що це. Ну, Житомир якийсь приїжджає і все. І вона каже, вибачте, все, сорі.

А запрошення є? Наприклад, ви не їдете, а вас однаково запрошують на якісь міжнародні фестивалі.

Запрошують ті, де треба платити. Раніше запрошували на дуже сильні конкурси, які знають, що ти приїдеш, ти виграєш. А зараз треба дуже багато грошей заплатити. Я не хочу напружувати спонсорів, тому що це поїздка не така, як має бути.

А якщо говорити за Україну, чи збираєте тут повні зали? Чи змінилася кількість глядачів?

Цікаве питання. Я думаю, що у великих містах, де цивілізація найбільша – це Хмельницький, Луцьк, Рівне, Львів, Тернопіль, Вінниця, Київ, то нормально, повні зали. Майже забиті на 70-80%, публіка є, приходить, підтримує, не дивлячись на важкі часи.

А Житомир?

По-різному. Зараз змінилася якась умова. Багато моїх друзів в момент концерту питають, коли ж ваш концерт буде, коли ми побачимо. Зараз все перейшло на ці технології. Якщо я сам не дивлюсь, то і вони не дивляться. 50-60-70 років їм треба величезну афішу на базарі, вони побачать: о «Орея», і підуть на концерт. Але це зараз страшно дорого. І директор каже, не виходить, це треба шалені гроші заплатити за рекламу цього. Тому краще отак ( ред. реклама в інтернеті ). Привчаємося так працювати.

Який зараз репертуар у вас?

Змінюється без кінця. Весь час щось готую нове. Дивлюсь, що робиться у світі. Раніше моя орієнтація була така: я знав кращі колективи світу, тільки їх слухав, дивився, куди вони рухаються. Всі кажуть смак, художній смак. У кожного свій. У когось житомирський, у когось український, у когось такий. Але я свій смак шліфував кращими колективами у світі.

Повну версію інтерв’ю дивіться у відеоформаті, там ми говоримо про репертуар, унікальність хорової капели «Орея», найближчий концерт та плани на майбутнє.

Житомирські