Ніна Матвієнко — голос душі українського народу

30 квітня 2025 р. 22:09

30 квітня 2025 р. 22:09

Ніна Митрофанівна Матвієнко — легендарна українська співачка, чий голос став символом національної ідентичності та духовності. Її творчість пронизана глибокою любов’ю до рідної землі, народу та пісенної спадщини, яку вона майстерно передавала з покоління в покоління.

Легендарна співачка є нашою землячкою, народилася Ніна Матвієнко 10 жовтня 1947 року в селі Неділище Житомирської області. Її дитинство пройшло у багатодітній родині, де з малих літ панувала щира любов до української пісні. Саме ця атмосфера і сформувала її як майбутню виконавицю народного жанру.

Справжнє визнання прийшло до Ніни у 1970-х роках, коли вона стала солісткою хору імені Григорія Верьовки — одного з провідних колективів України. Її виконання відзначалося глибиною, емоційністю та надзвичайною автентичністю. Її творчий шлях був тісно пов’язаний із ансамблем «Берегиня» та Національною капелою бандуристів. Проте справжнє визнання прийшло після сольних виступів. У кожному з них вона не просто співала — вона проживала пісню з усією щирістю. Це і стало її головною відмінною ознакою від багатьох інших виконавців.

Згодом вона почала сольну кар’єру, яка відкрила їй шлях до широкої публіки не лише в Україні, а й далеко за її межами.

Особливістю репертуару співачки є те, що вона завжди залишалася вірною народній музиці, виконуючи старовинні українські пісні, обрядові мелодії та колядки. Водночас її творчість не залишалася в межах традиції — Ніна Матвієнко також експериментувала з сучасними формами, співпрацюючи з композиторами, поетами та навіть рок-музикантами.

За своє життя вона отримала численні державні нагороди та звання, серед яких — Герой України, Народна артистка України, лауреатка Шевченківської премії. Але найбільше цінувала Ніна Матвієнко захват в очах і визнання свого народу. Її неодноразово нагороджували найвищими державними відзнаками, але сама аритистка зберігала скромність, уникаючи гучних заяв. Вона жила піснею і для пісні. Навіть у поважному віці її голос не втрачав сили, а виступи — глибини. Вона співала не тільки на сцені — її пісня жила в людях, у їхніх серцях, у пам’яті нації.

Вона також була активною громадською діячкою, брала участь у культурному та політичному житті країни, підтримувала молодих митців та публічно відстоювала національні цінності. Усі ці якості зробили її не лише улюбленою співачкою, але й символом незламного українського духу.

Ніна Матвієнко залишила після себе багату спадщину — пісні, записи, інтерв’ю, а головне — приклад того, як можна зберегти й піднести на найвищий рівень українську пісенну культуру. Сьогодні, коли українська культура переживає новий виток самоствердження, постать Ніни Матвієнко має особливе значення. Вона — втілення тієї самої України, яку не зламати й не стерти. Її творчість — доказ того, що справжнє мистецтво не має строку давності. І хоча самої берегині української пісні більше немає з нами, її пісня продовжує звучати. У кожному українці, що пам’ятає, хто він є. Її ім’я назавжди залишиться в серці українського народу як символ краси, сили та щирості української душі.

Єлизавета Павлушина

Творча молодь Житомирщини: вірші про світовідчуття

Житомирські