Заради науки та мрії: житомирська метеорологиня провела рік на станції «Академік Вернадський»

01 травня 2025 р. 19:28

01 травня 2025 р. 19:28

Житомирянка Валентина Гарбарчук — начальниця метеостанції Житомир. Вона працює метеорологинею 35 років. Нещодавно жінка здійснила свою мрію з часів студентства: у складі 29-ої Української антарктичної експедиції рік пропрацювала на станції «Академік Вернадський». Про свою роботу, яскраві спогади з Антарктиди та подальші плани Валентина розповіла в інтерв’ю Журналу Житомира.

Валентина потрапила до складу експедиції з другого разу. У 2019 році, коли жінка проходила курси з підвищення кваліфікації в Одеському державному екологічному університеті, слухачам показали відео про станцію «Академік Вернадський». Того ж року зняли обмеження за віком і статтю при поданні документів на конкурс на участь у експедиції. Тож вона вирішила подати документи, пройшла декілька етапів відбору, та тоді перевагу віддали іншому кандидату. Втім, з другого разу Валентині таки вдалось стати метеорологинею на станції «Академік Вернадський».

« Це була моя мрія »

« Я вирішила здійснити свою мрію, побувати на крижаному континенті не в якості подорожуючої людини, а фахівця, також ще мотивація було в тому, що в лавах ЗСУ нині перебувають 27 полярників-науковців. Вони воюють, служать. Їх треба замінити, адже професія метеоролога доволі рідкісна », — розповідає жінка.

Коли Валентина подавала документи на участь в експедиції вперше, про це знали лише рідні і вони підтримали її у прагненні здійснити свою мрію. Решті ж оточення жінка розповіла про свої плани лише коли пройшла відбір. Думки знайомих розділилися: хтось підтримував жінку, а хтось казав: «ну куди ти їдеш, там же холодно».

« Але мене це не лякало. Це була моя мрія », — говорить Валентина Гарбарчук.

Підготовка до експедиції

Аби провести рік на станції, окрім фахових знань, необхідна фізична підготовка — і в питаннях здоров’я, і в питаннях витривалості.

« До поїздки нас обстежували, адже їхати на станцію потрібно здоровим. Там є лікар, звісно, але важливо не мати проблем зі здоров’ям. Також метеорологи часто виходять на спостереження, а місцевість там горбиста, тож треба мати ще й гарну фізичну підготовку », — розповіла Валентина.

Робота

Валентина працювала за напрямком «Гідрометеорологічні спостереження». На метеостанції Житомир вона є начальницею, втім за виробничою необхідністю може виконувати обов'язки спостерігача. На станції «Академік Вернадський» вона разом з командою метеорологів здійснювала спостереження за погодними умовами, також в технічні завдання входили океанографічні та аерологічні спостереження, георадарне сканування льодовика.

« Ми визначали температуру, солоність води за допомогою різного сучасного обладнання, виконували спостереження за сніговим покривом на льодовику Вузл Хіл, виконували запуск аерологічних зондів на висоту 22 кілометри — які автоматизовано визначали температуру повітря, атмосферний тиск, вологість, швидкість вітру та інше. Також виконували візуальні спостереження — за хмарністю, за атмосферними явищами, за сніговим покривом на станції. Ну і звісно, догляд за усім метеорологічним обладнанням », — розповіла Валентина.

З її слів, різниця у роботі відчувалася у тому, що на станції «Академік Вернадський» було багато автоматизованих процесів та сучасного обладнання.

« Нас, метеорологів, було троє. Один виконував обов’язки озонометриста, а двоє — на зміні. Тобто я і Матвєєв Артем з Одеси. Зміна тривала добу, від шостої ранку до шостої ранку, працювали доба через добу. У дні, коли ми не були на зміні, ми виконували інші розділи свого технічного завдання — робили гідрологічні спостереження, обробляли стрічки Маріографа, які фіксують припливи і відпливи океану, запускали аерологічні зонди та інше. Не побоюсь сказати, працювали 24/7 », — розповіла жінка.

За словами Валентини, команда, яка працювала на станції, була згуртована, готова надавати підтримку і допомогу один одному. Жінка планує підтримувати стосунки з колегами і надалі.

Враження від Антарктиди

« Вражень було дуже багато , — говорить Валентина. — Там як день, так і спогад. По метеорології — це спостереження за рідкісними перламутровими і лентикулярними хмарами. В Україні їх майже немає, але це настільки красиво — жодне фото цього не передасть. Я вдивлялася і хотіла їх запам’ятати, тому що за 35 років роботи такого різноманіття хмар не бачила. Також Південне полярне сяйво ми бачили, великі айсберги різного кольору - і голубі, і бірюзові. Цікаво було вивчати всю флору-фауну на островах, на які ми з біологами разом ходили. Пінгвінів, китів, морських котиків, бачили дуже близько, єдине касаток я не бачила. Запам’яталась поїздка на “Ноосфері”, прохід Дрейком… Спів океану, він трішки замерзає і коли відбуваються припливи і відпливи, чути скрегіт криги, який нагадує спів. Загалом рік пролетів, що й не встигла надивитись на цю красу », — розповіла жінка.

Повернення до Житомира

Валентина розповіла, що перебуваючи в Антарктиді, хотілося побачити кольорову гаму природи та відчути звичні запахи квітів. Адже там був дуже красивий, та все ж біло-сірий пейзаж.

Та найбільше вона сумувала за рідними. Поговорити телефоном це одне, а обійнятися, відчути тепло — зовсім інше.

У Житомирі на неї чекали рідні, колеги та друзі. Жінка розповіла, що встигла відвідати колег, познайомитись із новенькими в колективі, і нині перебуває у відпустці.

Також за рік на станції були хвилювання за Україну. Науковці відстежували новини та сподівалися повернутися в мирне життя, втім ще на під’їзді до Національного антарктичного наукового центру вони почули повітряну тривогу.

Плани

Валентина говорить, що після повернення планує трохи відпочити, відновитися та повернутися до улюбленої роботи. Жінка мріє іще раз поїхати на станцію «Академік Вернадський».

« Мрію повернутися теж на станцію і приносити користь українській науці, тому що практикуючі метеорологи там потрібні. Зібрані нами дані використовуються для досліджень у Всесвітній метеорологічній організації, Британській антарктичній службі), Національному антарктичному науковому центрі, Українському гідрометеорологічному центрі, Міжнародній океанографічній комісії та в інших організаціях », — розповіла Валентина .

Раніше Журнал Житомира писав, що житомирська метеорологиня Валентина Гарбарчук повернулася з антарктичної експедиції .

Житомирські