Домашнє насильство та його види

08 травня 2025 р. 15:28

08 травня 2025 р. 15:28

Домашнє насильство – це дії або бездіяльність фізичного, сексуального,
психологічного, або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в
межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім
подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали)
однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у
шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка
вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а
також погрози вчинення таких діянь.
Домашнє насильство буває 4 видів. Розглянемо більш детально, що вони
собою являють.
1. Економічне насильство – це умисне позбавлення житла, їжі,
одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися
ними, залишення без догляду чи піклування, першкоджання в отриманні
необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборона працювати або
надмірне примушування до праці, заборона навчатися.
2. Психологічне насильство – включає словесні образи, погрози,
приниження, переслідування, залякування, контроль у репродуктивній сфері,
що спричиняє емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдає
шкоди психічному здоров’ю.
3. Сексуальне насильство – будь-які діяння сексуального характеру,
вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини
незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту
сексуального характеру, а також інші правопорушення проти статевої
недоторканості особи, в тому числі вчинені стосовно дитини або в її
присутності.
4. Фізичне насильство – ляпаси, стусани, штовхання, щипання,
шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв,
мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості. Крім
цього, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в
небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших
правопорушень насильницького характеру також є фізичним насильством.
Дитина (свідок або очевидець) насильства – теж особа, яка постраждала від
домашнього насильства.
У разі домашнього насильства постраждалій особі необхідно звернутися за
захистом до органів та установ, на які покладаються функції із здійснення
заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. Це
уповноважені підрозділи органів Національної поліції України; місцеві
державні адміністрації; сільські, селищні, міські, районні у містах ради, їх
виконавчі органи; служби у справах дітей; органи управління освітою, установи
та організації системи освіти; органи охорони здоров’я, установи та заклади

охорони здоров’я; центри надання безоплатної вторинної правової допомоги;
суди; прокуратура; мобільні бригади соціально-психологічної допомоги особам
постраждалим від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі;
заклади та установи, призначені виключно для постраждалих осіб та осіб, які
постраждали від насильства за ознакою статі. Крім цього, цілодобова
безкоштовна урядова «гаряча лінія» з протидії торгівлі та домашньому
насильству 15-47 надає інформаційні, психологічні та юридичні консультації
та психологічну допомогу особам, які постраждали від домашнього насильства,
насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або з питань загрози
вчинення такого насильства.

Житомирські