Як підготуватись до лазерної корекції зору?

12 травня 2025 р. 10:29

12 травня 2025 р. 10:29

Лазерна корекція зору — одна з найточніших мікрохірургічних операцій у медицині, яка змінює не лише діоптрії, а й спосіб життя. Більше жодних контактних лінз, запітнілих окулярів чи обмежень у спорті! Щоб усе пройшло так, як планується, важливо не ігнорувати підготовчий етап, детальніше про який лікар розповідає ще на етапі знайомства з пацієнтом.

Кому підходить процедура: ключові показання

Лазерна корекція зору рекомендована людям із:

• короткозорістю (міопією) до –15,0 D;
• далекозорістю (гіперметропією) до +6,0 D;
• астигматизмом до ±6,0 D.

Проте не лише кількість діоптрій є вирішальною. Один із головних критеріїв — стабільність зору протягом останніх 12 місяців. Якщо рефракція продовжує змінюватися, ризик регресу після операції зростає.

Також процедура можлива лише за умови:

• віку від 18 років (до цього моменту очне яблуко росте);
• достатньої товщини рогівки (її визначають при топографії);
• відсутності хронічних або активних захворювань очей, як-от кератоконус, дистрофія сітківки, катаракта, глаукома;
• задовільного загального стану здоров’я (особливо це стосується пацієнтів із діабетом або аутоімунними хворобами).

Навіть якщо пацієнт почувається добре, остаточне рішення щодо можливості корекції приймається лише після розширеної діагностики.

Основні етапи підготовки до операції

На цьому етапі лікар:

• дізнається про попередній досвід носіння окулярів або лінз;
• аналізує загальний стан здоров’я;
• уточнює, чи були раніше травми або операції на очах.

Це дозволяє ще до обстеження визначити потенційні складнощі, які впливають на подальші рішення.

У клініках, що спеціалізуються на лазерній корекції зору , обстеження є надзвичайно детальним. У офтальмології «Новий Зір», наприклад, воно триває близько двох годин і включає:

• авторефрактометрію та кератометрію — визначення поточної рефракції та кривизни рогівки;
• оптичну когерентну томографію рогівки (ОКТ) — дає 3D-зображення та дозволяє виключити патології;
• пахіметрію — вимірювання товщини рогівки в центральній та периферичній зонах;
• аналіз складу слізної плівки — виявляє сухість ока, що може вплинути на загоєння після втручання;
• біомікроскопію — оцінку переднього відрізка ока;
• дослідження очного дна та зорового нерва — для виключення сітківкових проблем, які можуть маскуватися під «рефракційні».

За потреби додатково проводяться тести на контрастну чутливість, аберації високого порядку тощо.

Не існує “найкращої для всіх” технології. Вибір залежить від будови ока, очікувань пацієнта і навіть способу життя.

Чого не можна робити перед втручанням?

Успіх операції залежить не лише від методики та досвіду лікаря, а й від дотримання пацієнтом кількох ключових правил.

За 2–4 тижні:

• припинити носити нічні контактні лінзи — вони змінюють форму рогівки, що впливає на точність діагностики;
• уникати ультрафіолету — засмага та солярії впливають на метаболізм рогівкових клітин;
• не використовувати очні краплі без призначення офтальмолога.

За 3–5 днів:

• припинити вживати алкоголь та нові медикаменти без узгодження з лікарем;
• за потреби — розпочати курс зволожувальних крапель.

У день операції:

• добре виспатись, не голодувати (але й не переїдати);
• не користуватись кремами, лосьйонами, парфумами — вони можуть потрапити в око або порушити стерильність;
• одягнути зручний одяг без вовняних волокон, високої горловини;
• не бути за кермом — після процедури зір буде нечітким.

Підготовка — це не лише обстеження, це створення безпечного фону для точного лазерного втручання. У пацієнтів, які нехтують обмеженнями (наприклад, продовжують носити лінзи або приходять з вірусною інфекцією), ризик помилок, непередбачених реакцій чи тривалого загоєння вищий.

Якщо все зроблено правильно — ви отримаєте стабільний, прогнозований результат і ясний зір без жодних обмежень.

Житомирські