У Коростишеві попрощалися з дітьми, вбитими під час російської атаки

28 травня 2025 р. 18:37

28 травня 2025 р. 18:37

Тамара, Станіслав і Роман загинули під час обстрілу 25 травня

Про це повідомляє кореспондентка hromadske.

Жертвами атаки стали 8-річний Станіслав, 12-річна Тамара та 17-річний Роман. Провести їх в останню путь зібралися сотні людей — рідні, вчителі, друзі та мешканці міста.

Прощання відбулося у скорботній атмосфері, що об’єднала всю громаду.

Після церковної служби траурна процесія рушила до міського будинку культури. Площа перед ним була вщерть заповнена людьми. До трун вишикувалася довга черга охочих покласти квіти. Їх приносили стільки, що, здавалося, ними можна було б устелити всю залу — якби їх не прибирали одразу, щоб звільнити місце для нових.

«Стільки людей. Схоже, прийшло все місто» , — відзначили жінки, що чекали своєї черги на вулиці.

Серед присутніх — багато підлітків. Вони витирають сльози, обіймають одне одного, намагаючись втриматися. У найстаршого з трьох загиблих, 17-річного Романа, незабаром мав бути випускний. Тепер його стрічка — не на плечі, а на катафалку. А останній дзвоник для нього продзвонила однокласниця.

Усі троє дітей навчалися в Ліцеї №1 імені Густава Олізара. Директор закладу Павло Поздняков згадує їх як щирих, уважних і цілеспрямованих.

«Ромчик стояв на порозі випускного, готувався до НМТ, захоплювався історією України. Завжди мав свою думку. Поряд з історією — фізика. Інші боялися цього предмета, а він казав: та ні, вона ж легка», — каже директор.

Під час атаки постраждали й батьки дітей. Мама досі в лікарні — у неї травма хребта, попереду операція. Батько, з пораненням обличчя, очолює траурну процесію, підтриманий рідними.

У подружжя залишилися двоє старших синів — 24 і 26 років. Один із них зараз поруч із батьком.

Останній дзвоник для Тамари та Станіслава, молодших дітей родини Мартинюків, пролунав у стінах їхньої музичної школи.

«Усіх дітей шкода. Але цих — знала особисто, і важко повірити, що їх більше немає. Томочка ще в четвер була на уроці, а в суботу її вже не стало. Це неймовірно боляче», — говорить викладачка Лариса Василівна.

За словами директорки музичної школи Катерини Грабчук, у ті дні діти щойно завершили академічні концерти й готувалися до випуску.

«Для нашого колективу це тяжка втрата — і для викладачів, і для дітей. Ми втратили частинку майбутнього країни. Росія цілеспрямовано знищує наші надії» , — зазначає вона.

Викладачі згадують, як Тамара приводила до школи за руку молодшого брата. Обоє навчалися грі на домрі, були старанними й здібними учнями. Для Томи вже підготували грамоту за відмінні успіхи в навчанні — її вона так і не отримала.

«Діти казали, що вона, як і мама, мріяла стати вчителькою математики. А Станіслав — такий слухняний і розумний, усе схоплював і тихенько сидів, малював. Дуже світлі діти, з гарної великої родини. Страшніше за таку втрату годі уявити» , — каже викладачка Лариса Василівна.

Міський голова Коростишева Юрій Денисовець назвав 25 травня «чорним днем в історії міста».

«Цього дня вони стали нашими дітьми. Ми прощаємося з ними, як із рідними. Вічна і світла пам’ять», — сказав він.

Нагадаємо, у ніч проти 25 травня Росія здійснила одну з найбільших повітряних атак за весь час повномасштабної війни. Було випущено 69 ракет і 298 ударних дронів типу Shahed, а також безпілотники-імітації. Протиповітряна оборона збила 45 ракет і знешкодила 266 дронів.

Під удар потрапили 13 регіонів України, зокрема Київ, Житомирська, Хмельницька, Тернопільська, Дніпропетровська, Одеська, Харківська, Миколаївська та інші області.

Загалом постраждали понад 70 людей: 13 загинули, ще понад 60 — поранені. На Житомирщині — 12 поранених і троє загиблих.

У Коростишівській громаді 25–27 травня оголосили Дні жалоби.

Житомирські