У Звягелі обговорили підготовку конкурентоспроможних кадрів

06 червня 2025 р. 10:22

06 червня 2025 р. 10:22

Чи готові звягельські студенти підкорювати ринок праці? Економіка потребує стабільних кадрів, а молодь шукає гідні умови праці. 4 червня у Звягельському політехнічному фаховому коледжі відбулася конференція "Партнерство освіти і бізнесу: сучасні виклики та шляхи підготовки конкурентоспроможних фахівців. Освіта – Робота – Кар’єра", яка зібрала представників освіти, бізнесу та центру зайнятості. Присутні відверто поговорили про потреби місцевого ринку праці та дієві моделі підготовки майбутніх професіоналів.

Організаторами конференції стали Звягельська філія Житомирського обласного центру зайнятості та Звягельський політехнічний фаховий коледж. Мета – налагодити співпрацю між освітою та роботодавцями для підготовки кваліфікованих кадрів, відповідних сучасним вимогам, а також обговорити виклики та спільні рішення.

Промовистим став виступ Віктора Сербіна, директора Звягельської філії Житомирського обласного центру зайнятості, який представив результати опитування 100 студентів коледжу. Дані засвідчили неоднозначні тенденції: "Щодо планів після закінчення коледжу, то 63% опитаних планують працювати, але близько 40% ще вагаються", – зазначив Сербін.

"Саме ці 40% потрібно переконувати в необхідності працевлаштування. Варто звернути їхню увагу на дуальні форми навчання, які є дуже перспективними – коли студент одночасно і працює на підприємстві, і навчається. Багато хто зі старшого покоління здобував освіту за заочною формою, поєднуючи її з роботою, тому сьогодні дуальна освіта – це шанс для молоді".

Цікаво, що тільки третина студентів пов’язують свою майбутню роботу зі здобутим фахом. "Лише 32% бажають працювати виключно за фахом. Для 36% це не має значення, а 27% відповіли "ні". Це означає, що майже половина готова розглядати різні варіанти, в тому числі в агросекторі чи ЖКГ", – розповів Сербін, називаючи це "значним резервом" для ринку праці. Водночас всього 27-29% студентів впевнені у власному працевлаштуванні, що вказує на потребу в підтримці для 70% молоді. "Їх потрібно запрошувати і показувати можливості наших підприємств", – наголосив він.

Щодо фінансових очікувань, то 34% респондентів хотіли б отримувати понад 20 тисяч гривень, а висока заробітна плата є пріоритетом для 30% при виборі першого місця роботи. "Заробітна плата – ключовий фактор", – констатував Віктор Сербін, додавши, що головним мотиватором до праці є гідна оплата, а на другому місці – кар'єрне зростання.

Варто зазначити, що питання розміру заробітної плати, яку пропонують місцеві роботодавці, стало ключовим у дискусії. Той факт, що третина опитаних студентів на своїй першій роботі хотіли б отримувати понад 20 тисяч гривень, викликало жваве обговорення серед роботодавців.

Тим часом від імені студентів в діалог вступила Мар’яна Брюханова, яка закінчує коледж за спеціальністю "Облік і оподаткування". Вона чітко окреслила прагнення молодих фахівців: "Для мене важливо мати гарантії працевлаштування та можливість навчатися далі. І я хочу знати, що в мене буде така заробітна плата, щоб я не перебувала за межею бідності. Якщо взяти мінімальну зарплату у 8000 гривень, то після всіх відрахувань на руки я отримаю трохи більше 6000. Шість тисяч у наш час – це нічого. Тому мені здається, що вимога вищої заробітної плати з боку студентів є цілком виправданою".

На заклик студентки відреагували роботодавці. Керівник місцевого виробництва "Факро" Сергій Висоцький не лише подякував за сміливість, але й одразу запросив випускницю до себе: "Я запрошую вас до корпорації "Факро", яку я представляю, і ви матимете все те, що озвучили". Він також наголосив, що "Факро" – це міжнародна компанія з польськими інвестиціями, яка зберегла робочі місця, продовжує навчання персоналу та сплату податків навіть в умовах повномасштабної війни, не провівши жодного скорочення з 2022 року.

Заступник директора – головний інженер КП "Звягельтепло" Віталій Діхтієвський додав: "Ми як роботодавці, звичайно, зацікавлені мати вже готових спеціалістів, але розуміємо, що сьогодні молоді надзвичайно складно. Основні технічні фахівці, які працюють у нас понад 10, 15, 20 років, мають рівень заробітних плат близько 20 тисяч гривень "чистими". Але молодь починає з нижчої зарплати. Ми готові навчати, доплачувати за нічні зміни чи вихідні". Він запевнив, що підприємства готові навчати молодь і шукати оптимальну стартову зарплату, проте визнав і проблему плинності кадрів, коли фахівці, здобувши досвід, переходять на більш високооплачувані позиції.

Варто також додати, що опитування розкрило ставлення студентів до самозайнятості. "43% хотіли б зареєструватися як ФОП, хоча 46% не прагнуть підприємництва", – зазначив Віктор Сербін. Він підкреслив: "Державна політика сьогодні спрямована на створення сприятливого бізнес-середовища, виділяються значні кошти, мільйони гривень, на розвиток бізнесу. Якщо 43% молоді хочуть зайнятися власною справою, ми повинні підтримати їх, інакше хтось інший займе цю нішу".

Окремо було наголошено на важливості офіційного працевлаштування. "Важливо привчати молодь до офіційного працевлаштування, адже це і набуття навичок, і сплата податків, що критично важливо для наповнення бюджету та утримання війська", – підкреслив Сербін.

Алла Петрошук, директорка Звягельського політехнічного фахового коледжу, подякувала усім за участь, підкресливши важливість таких зустрічей для налагодження ефективної співпраці. Вона представила присутніх численних роботодавців – від харчової промисловості ("Нові ласощі – Житомир", "Звягельхліб") до машинобудування ("Звягельсільмаш"), агросектору ("Новоград-Волинський елеватор") та фармацевтики ("Новофарм-Біосинтез"), а також підприємства комунальної сфери та місцевого бізнесу.

Керівниця коледжу розповіла, що заклад ініціює створення чи не першої у нашому регіоні Ради стейкхолдерів, яка залучатиме роботодавців до процесу навчання. "Ми хочемо, щоб підприємства брали активну участь у формуванні програм, визначали потреби ринку та допомагали студентам адаптуватися до реальних умов праці", – пояснила директорка, підкресливши, що це сприятиме підвищенню якості освіти.

Алла Володимирівна засвідчила прагнення коледжу не лише обговорювати проблеми, а й робити конкретні кроки для інтеграції студентів у професійне середовище, зокрема через організацію практики, графіки якої були надані роботодавцям.

Діалог між освітою та бізнесом є не просто можливим, а життєво необхідним. Обговорення таких тем, як "Очікування роботодавців від випускників", "Можливості для стажування та працевлаштування", "Необхідність у специфічних навичках (soft skills, hard skills)" та "Адаптація освітніх програм до потреб роботодавців", заклали підґрунтя для подальшої співпраці. Завершальним етапом конференції стала робота в галузевих комісіях та презентація спільних рішень.

Очевидно, що успішна підготовка та працевлаштування молодих фахівців – це спільна відповідальність. Освітні заклади мають надавати актуальні знання та практичні навички, роботодавці – інвестувати в молодь та пропонувати гідні умови, а студенти – проявляти ініціативу та готовність до навчання і праці. Лише таке тристороннє партнерство дозволить відповісти на сучасні виклики ринку праці та забезпечити регіон і країну кваліфікованими кадрами, здатними будувати успішне майбутнє.

Раніше ми писали, що у Звягелі відбувся ярмарок вакансій із фокусом на жіночу зайнятість. Деталі тут .

Житомирські