Справа «Юніграну»: оголошено підозри у привласненні активів підсанкційної компанії

25 червня 2025 р. 22:04

25 червня 2025 р. 22:04

Серед ключових фігурантів – Сергій Шапран, суд взяв його під варту

У ході масштабної спецоперації «Граніт» Департамент стратегічних розслідувань Нацполіції спільно з Офісом Генерального прокурора встановив механізм, за допомогою якого стратегічно важливі підприємства виходили з-під санкцій РНБО. Загальна вартість активів — близько 1 млрд гривень.

Про це йдеться у повідомленні на сайті Національної поліції України.

Головний фігурант — Сергій Шапран, броварський бізнесмен і колишній депутат. Його, як пише OBOZ.UA, вже затримали 21 червня у Львівській області «під час спроби втечі» за кордон на автомобілі, який перебував під арештом. 24 червня Печерський районний суд Києва обрав йому запобіжний захід — 60 днів у СІЗО з можливістю внесення застави в розмірі понад 100 млн грн.

За даними обвинувачення, сума шкоди, «заподіяна злочинними діями Сергія Шапрана», становить близько 125 мільйонів гривень.

Зауважимо, що основна частина активів розташована в Малинській громаді, тож ситуація з Юніграном має прямий вплив на місцеву економіку, зайнятість та життя громади.

ХІД СЛІДСТВА

За даними слідства, після введення санкцій російський підприємець Ігор Наумець формально передав контроль над групою компаній «Юнігран» довіреній особі з іноземним паспортом.

Надалі активи «перекочували» через мережу фірм-прокладок: «Юні Люкс», «Пульсар-П», «Юні Логістик», «Юні Сервіс», «Юні Стоун Плен» та інші.

У вересні 2023 року діючі сторони підписали «меморандум», який формально підтверджував 50/50 партнерство — для створення видимості легітимності. Водночас фактичне керівництво залишалося за Наумцем, а прибутки від розробки надр у Київській і Житомирській областях надходили на рахунки у РФ.

Схему супроводжували юристи, бухгалтери, директори та нотаріуси. Вони створювали фірми-прокладки, призначали керівників, вели документообіг і контролювали грошові потоки. Для конспірації використовували захищені модеми, які не фіксувалися мобільними операторами. Ключові рішення ухвалювали в офісі Шапрана в Києві.

Слідчі отримали свідчення бухгалтера «Юніграну», яка підтвердила пряму комунікацію між Шапраном і Наумцем.

Під час обшуків вилучили документи, спецдозволи та майно — включно з автомобілем Шапрана. Задокументовано факти незаконного обігу інформації та службового підроблення.

За результатами восьмимісячного розслідування накладено арешт на понад 130 одиниць техніки, земельні ділянки, нерухомість і спецдозволи. Частину активів передано в управління АРМА. Інша частина, попри санкційний статус, продовжує працювати — що ставить питання до ефективності наглядових органів.

24 червня 2025 року суддя Анна Гридасова визначила запобіжний захід для Шапрана до 21 серпня — тримання під вартою або застава. Шапран заперечує намір втечі, заявивши, що прямував на планову зустріч у Закарпатті. Частину судового засідання провели в закритому режимі — через медичний стан обвинуваченого.

Минулого місяця Мін’юст скасував незаконні реєстраційні дії та повернув державі частину активів «Юніграну». Тим часом слідство триває, а інші фігуранти готуються до розгляду їхніх запобіжних заходів.

Усього оголошено 19 підозр — у тому числі керівникам підприємств, бухгалтерам, нотаріусам та іншим учасникам схеми. За інкримінованими статтями Кримінального кодексу фігурантам загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна:

• легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом (ч. 3 ст. 209 ККУ),
• несанкціоновані дії з автоматизованими системами (ч. 3 ст. 362 ККУ),
• службове підроблення (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 ККУ).

Ця справа демонструє, наскільки складно забезпечити контроль над підсанкційними активами, навіть після формального арешту. Один зі спецдозволів на видобуток граніту, за даними слідства, було придбано всього за 30 тис. грн — попри ринкову вартість від 3,7 до 12,8 млн. Це — лише один із фрагментів масштабного зловживання.

Усі публікації щодо Юніграну — за тегом Юнігран.

Житомирські