У свої 68 Микола Грибенюк – електромонтер-передовик!

03 липня 2025 р. 07:04

03 липня 2025 р. 07:04

Відомі декілька фактів серйозних збоїв роботи енергосистем. У минулому році трапився колапс енергосистеми Західної Європи, коли сталося аварійне відключення однієї лінії і на ланцюжку пішло вимкнення всієї системи подачі електроенергії. Усе завмерло. Для перезапуску електропостачання кількох країн, прилеглих до Піренейського півострова, знадобилося кілька днів. Схожа ситуація кілька десятиліть тому сталася на південному сході України.

Щоб не трапилось подібних випадків, адже електрику не відкладеш на завтра, як газ, бензин, вугілля, дрова, в енергосистемі працює диспетчерська служба, яка підтримує електроенергію у відповідних параметрах, а при виникненні аварійної ситуації – відновлює електропостачання в найкоротший термін.

У диспетчерську службу відбирають найвідповідальніших працівників, адже від них залежить не тільки частота і терміни відключень, а й життя людей, які працюють в енергосистемі. Для того, щоб допустити бригаду електромонтерів до ремонтних чи профілактичних робіт на підстанціях або у високовольтних лініях, диспетчер повинен видати, а електромонтер оперативної бригади виконати 40-50 операцій в обов’язковій певній послідовності. Не дотримання цих вимог призводить до аварій, або й загибелі людей, що трапляється по міненерго України.

Про одного з найвідповідальніших електромонтерів Пулинських електромереж хочу розповісти читачам.

Свідомо обрав відповідальну професію

Третього липня Миколі Івановичу Грибенюку зі Стрибіжа виповнюється 68 років. З дитинства мама Антоніна Андріївна і батько Іван Миколайович привчили дітей ставитися до будь-якої роботи відповідально. Наразі всі троє пенсійного віку, але працюють. Сестра Галина, 55 р., і брат Олександр, 61 р., – у Житомирі, а Микола – постійно їздить зі Стрибіжа у Пулинський РЕМ і за 43 роки ні разу не допустив запізнення на зміну.

Як і всі тогочасні хлопці в школі Микола Іванович займався спортом, вчився добре і закінчив місцеву 10-річку у 1974 р. Два роки вчився на електромонтера у Житомирському ТУ № 2. Далі стільки ж літ прослужив у зенітно-ракетній частині ППО, де його привчили до відповідальності за кожну почату справу. Потім із 1979 по 1982 р. у складі Мехколони № 6 «Київсільбуду» реконструював повітряні лінії електропередачі в нашому та сусідніх районах. Як вмілого, енергійного електромонтера запросили Миколу Грибенюка на роботу у Червоноармійський РЕМ електромонтером, де за два роки довірили посаду майстра. Обов’язків було багато: цілий день з бригадою на електромережах, а ввечері треба оформляти документацію про виконану роботу. Бухгалтер М. Г. Войтенко та інженер В. С. Скиба завжди ставили в приклад іншим спеціалістам роботу та звіти майстра Грибенюка. Монтери добросовісно виконували всі завдання майстра. Він вмів дати задачі з порадами таким дружнім тоном, що не виконати їх ніхто не наважувався. Постійно зосереджений, підтягнутий, адже регулярно займався спортом. Він і донині з легкістю виконує деякі гімнастичні вправи, які не можуть повторити ніхто із молодших колег.

Спокійний, впевнений голос, знання справи, пунктуальність, вимогливість в роботі в першу чергу до себе – основні його риси, які підтягують інших колег по роботі. Та у 1997 році стався трагічний випадок – монтер за відсутності майстра на підстанції піднявся не на той стовп, що був відключений і вразився струмом. Всі в РЕМ дуже тяжко пережили цю подію. Тоді Микола Грибенюк перевівся на посаду електромонтера оперативно-виїзної бригади (ОВБ), де працює і донині.

Головна цінність іменинника

Микола Іванович – зразковий сім’янин. Із 1983 року душа у душу живе з коханою Валентиною Сергіївною, яка подарувала йому двох гарних синів, обоє одружені та потішили батьків двома внуками (нині – школярі). Весь час, крім робочих змін, Микола Іванович поруч з дружиною. У магазин, до друзів, на урочистість чи в домашніх справах – завжди разом, але городні справи намагається виконати сам.

Якось наш іменинник сказав мудрі слова, які запам’яталися і повторюються працівниками РЕМу: «Дружина не для роботи в грядках, а для чоловіка і для краси, тому довіряю їй лише кухню, квітник і домашній затишок».

Працює і у свято, і у негоду

Робота електромонтера ОВБ – найвідповідальніша в РЕМ. Від якості підготовки робочого місця в діючих електроустановках (електромережі, трансформаторні підстанції) залежить життя тих спеціалістів, які допускаються до роботи на цих об’єктах електромонтером ОВБ. Його праця – по-добова, заступає на зміну, ознайомлюється з оперативною ситуацією, перевіряє наявність та справність захисних засобів, можливі випадки пошкоджень в електромережах та зміни в схемах, оформляє документацію. Все, що потрібно, – при ньому, нічого зайвого, вся увага роботі. Адже бувають різні неприємності – гроза палить підстанції, обледеніння, сильний вітер, нетверезі водії машин рвуть електромережі, кладуть стовпи, гілляччя дерев у садках рвуть перекидки від лінії до хат – у будь-яку погоду найперший прибуває на виклик електромонтер ОВБ з водієм, оцінює ситуацію і, за можливості, усуває пошкодження або передає інформацію диспетчеру для прийняття рішення.

Микола Іванович пригадує, як складно порою буває взимку в заметіть чи в дощ ходити по засніжених чи заболочених лісах, полях, шукаючи місце обриву провода або пробитий ізолятор на високовольтній мережі. Так було між Стрибіжом і Підлісним, коли обледеніння проводів поклало 9 стовпів, які довелося вночі відключати, переключати решту лінії від іншої підстанції. Аналогічна ситуація була в лісі на ПЛ-10 кв біля Яснополянського кладовища, а на ранок жителі тих сіл і не помітили, що цілу ніч монтери боролися за постачання електроенергії в їхні домівки. Таких прикладів безліч.

Як би там вночі за зміну не було, а монтер ОВБ вранці повинен закінчити всі початі за добу ремонтні роботи і передати зміну колезі. Хтось би міг лишити незакінчену справу через складну ніч, але тільки не Микола Грибенюк.

Диспетчер Г. О. Литвин, якій монтер ОВБ підпорядкований в роботі, каже: «Порядний, чесний, із загостреним почуттям справедливості, не залишить робоче місце, поки все не зробить. У тумбочці, крім чистенької спецівки, взуттєва щітка, крем, начищені до блиску кирзові чоботи, в яких він у будь-яку погоду від мінус 30 градусів морозу до спеки у +30 градусів, як вимагає інструкція. Всі монтери у РЕМ намагаються бути такими, як Микола Іванович, і наслідують його звички». До речі, робоче місце монтера ОВБ – не стіл із тумбочкою, а десятки чи й сотні квадратних метрів території підстанцій, десятки розподільчих шаф на підстанціях, десятки стовпів чи кілометри повітряних ліній.

Микола Іванович – один із небагатьох в «Житомиробленерго», хто отримав високе почесне звання «Відмінник енергетики України», а ще має у своєму арсеналі відзнак дві грамоти Міністерства енергетики та чимало інших нагород від головного офісу обласного роботодавця.

Там, де проводив ремонт монтер Микола Грибенюк, обладнання працює справно. Допущені ним до роботи на підстанції 35/10 кв спеціалісти обленерго знають, що робоче місце підготовлене надійно, безпечно, адже електрика не має запаху чи звуку, її не чути і не видно, а вражає миттєво, тому поводитись з нею потрібно особливо обережно і вміло.

Колеги по роботі і старі друзі, з якими працював багато років, бажають Миколі Івановичу миру, доброго здоров’я, сімейного благополуччя, енергії на добрі справи, щоб міг ще багато років своїм прикладом людяності та відданості роботі навчати молодих енергетиків благородній справі подачі електроенергії в оселі, підприємства та організації.

Іван Тимощук,

дописувач редакції-медіацентру «Вісті»

Житомирські