Волонтер Юрій Опанасюк: «Для мене краще організувати процеси, коли...

09 липня 2025 р. 11:56

09 липня 2025 р. 11:56

Юрій Опанасюк займається волонтерством 12 років. До слова, чимало реанімобілів від Опанасюка пересуваються дорогами не лише Житомирщини, а й східних та південних регіонів. Обговорює у деталях кожен проєкт, поіменно називає людей, з якими мав і має справи. Каже, найболючіше розуміти, що багатьох військових, яким допомагав, уже немає в живих.

-Коли було відкрито першу лінію фронту у 2015 р., ми одразу брали ініціативу у свої руки, реагували на запити у соцмережах, – згадує Юрій Опанасюк. – Побачив на центральному телеканалі сюжет на День Конституції, що у 30ї окремої механізованої бригади нічого немає, зарплати затримували, нуль амуніції, просто хаос. Тоді я купив бронежилети, перед тим протестував їх у тирі, бо було багато підробок, закупив цілий бус і поїхав у місто Звягель (тоді називався Новоградом-Волинським), де базується 30та бригада. На контрольно-пропускному пункті були шоковані нас побачити із допомогою, ми взагалі першими приїхали туди із допомогою. Відтоді масштабували волонтерський рух, але у межах свого оточення.

-Ви маєте на увазі, що не збираєте донатів, покладаєтеся на власні сили?

-Ми – люди із бізнесу, певну частину свого прибутку витрачаємо на допомогу військовим, дітям. Наприклад, коли вперше, у 2013 р., зайшли в обласний будинок дитини, що у Житомирі на вул. Корабельна, 20, здивувалися, що маленькі діти із непростою долею перебувають у холоді та сирості. Я одразу вирішив, що не будемо зволікати і утеплимо приміщення. Відтоді ми тісно потоваришували із командою цього закладу і я регулярно закривав певні їхні потреби.

-Чимало підприємців у 2014 р. підтримали або волонтерили на Євромайдані. Що вам найбільше запам` я талося?

-Досі зберігаю перепустку Штабу національного спротиву, яка давала можливість у будь-який час доби заїжджати на Майдан у Києві. Одразу вирішили зайнятися медичною допомогою, бо це була одна із головних потреб. Уся країна бачила, як люди буквально стікали кров`ю і треба було негайно надавати першу медичну допомогу.

Після Євромайдану пріоритетом було сприяння Збройним силам України. І я дякую своїм рідним, близьким, друзям, партнерам, які не стояли і не стоять осторонь. Важливо сказати, що хто хотів, той долучався.

-Проведіть паралелі між допомогою ЗСУ 10 років тому і зараз.

-На початку у наших захисників реально нічого не було: ні форми, ні аптечок. Шукали абсолютно все. Скуповували сучасні тепловізори, далекоміри, щоб була можливість мінімізувати залежність від радянських засобів.

Сьогодні, без сумніву, ЗСУ більш забезпечені. Але не вистачає таких критичних речей, як автомобілі, бо це витратний матеріал, а держава не встигає у повному обсязі це забезпечити. Технологічно ми на високому рівні, враховуючи допомогу наших західних партнерів. Те, що не доопрацьовують державні компанії, вирішуємо ми, бо у нас немає поняття тендерів і затриманих у часі закупівель. І цього разу ми зосередилися на медицині.

-Що саме спонукало обрати саме медичний напрямок?

-Це після спілкування із нашою 95тою бригадою у 2015 р. Я був вражений, що першу медичну допомогу хлопці на війні отримували на платформі радянських вантажівок. Я зайнявся пошуком реанімобілів. Я продав улюблену родинну автівку Chevrolet Camaro і натомість придбав 4 реанімобілі, які досі працюють на ЗСУ. А перші такі ми передали у Донецьку область.

Проте така потреба була і в рідній Житомирській області. Досі нашими дорогами їздять жовтенькі фольксвагени чи мерседеси на державній реєстрації, які рятують життя мешканців нашого регіону. Ці авто купував за власний рахунок.

-Це принципово для вас, щоб ні від кого не залежати у волонтерських проєктах?

-Для мене краще організувати процеси, коли заробляємо і допомагаємо державі. Крім того, принципово, що усе у публічній площині і з відкритих джерел. Наголошу: ми працюємо із чіткими запитами від конкретних військових частин, я особисто перевіряю кожен засіб для захисників на предмет якості та відповідності стандартам. Так само і в житті: не женуся за кількісними показниками, у роботі насамперед віддаю перевагу саме якості. Вимогливість до себе, відповідальність позначається на всьому, чим я займаюся.

Житомирські